УАК: Яким має бути СОК?

Останнім часом питання "Як посприяти розвитку кооперації на селі?" знову активно піднімається небайдужими людьми, у тому числі і народними депутатами України. Усі погоджуються, що каменем спотикання для руху кооперації, особливо обслуговуючої, є оподаткування, зокрема, податком на додану вартість.

На їх переконання, достатньо прирівняти сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (далі - СОК) до сільськогосподарського товаровиробника із його спецрежимом по ПДВ і проблема зникне.

Це твердження стало основним підґрунтям для розробки проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на додану вартість продукції, яка виробляється фізичними особами - виробниками сільськогосподарської продукції та особистими селянськими господарствами і реалізується через сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи)” (реєстр. № 2052 від 14.05.2015 р.)

Ідея зовнішньо наче приваблива, проте генеральна дирекція ВГО “Українська аграрна конфедерація” вважає, що запропоновані проектом зміни входять у логічне протиріччя із профільним законом „Про сільськогосподарську кооперацію” (далі - Закон), оскільки:

1. СОК утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу.

По-суті – такий кооператив, це сервісна служба, власний посередник членів, якому вони сплачують за надані послуги, тому СОК не може бути прирівняний до виробників.

2. Ст. 5 Закону визначає види обслуговуючих кооперативів та їх діяльності, які недостатньо кореспондуються із вичерпним переліком видів діяльності, що підпадають під спеціальний режим оподаткування в ст.209 Податкового кодексу.

3. Ст. 9 Закону вказує, що СОК є неприбутковою організацією і не є власником сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами - виробниками сільськогосподарської продукції.

Отже СОК, реалізуючи не власну продукцію, не може знаходитись на спецрежимі за ст.209 Податкового кодексу України (далі - ПК). Але при цьому члени СОК - власники продукції, самі можуть знаходитись на такому спецрежимі.

За цією ж статтею Закону, доходи СОК формуються із надходжень від його членів у вигляді оплати за надані послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання сільськогосподарської продукції.

Одночасно надходження, одержані СОК від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням членів цього кооперативу, не є його доходами, а значить режим ПДВ на них не може розповсюджуватись.

Інше законодавче протиріччя для СОК закладено у ПК:

1. Фактично СОК повинен відноситься до платників ПДВ на загальних засадах і може бути зареєстрований у обов’язковому порядку, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) кооперативу протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), або добровільно.

При цьому при розрахунку згаданої суми для СОК виникає потреба врахувати не лише вартість послуг самого СОК, а й вартість с/г продукції його членів.

2. Оскільки члени СОК в основному не є платниками ПДВ, то беручи від них продукцію на реалізацію за договором, СОК не може скористатися податковим кредитом згідно положень ст.198 ПК. Але, в той же час, зобов’язання з ПДВ як на продукцію членів, так і на власні послуги, у СОК виникають.

3. Одночасно СОК, як платник ПДВ, підпадає під дію підзаконних актів: Постанови КМУ № 1246 від 29.12.2010 р., «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», Наказу Міністерства фінансів № 966 23.09.2014  «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» тощо.

Як наслідок, СОК має нести суттєве фінансове навантаження, не маючи власних обігових коштів, видавати податкові накладні та декларації, до того ж має тримати в штаті людей для правильного адміністрування цього процесу. Від цьоговсього зміна режиму, пропонована авторами проекту 2052, СОК не убезпечує.

Узагальнючі висновки та пропозиції генеральної дирекції ВГО “УАК”

Поділяючи стурбованість авторів законопроекту №2052 та інших аналогічних законодавчих ініціатив, констатуємо, що піднята ними проблема “податкової дискримінації”, навряд чи буде вирішена запропонованими змінами.

Більше того, якщо СОК змінить режим оподаткування, він може підпадати під адміністративну відповідальність як за “порушення порядку провадження господарської діяльності” згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Більш імовірно, що розв’язання проблеми лежить у площині врегулювання існуючого статусу СОК як власне посередника, що діє в інтересах суб’єктів господарювання, які знаходяться на спеціальному режимі з ПДВ, або не є платниками ПДВ взагалі. Тому законопроект потребує суттєвого доопрацювання з точки зору ідеології процесу функціонування СОК, а значить і внесення змін не тільки до ПК, а й до інших Законів України та обов’язково узгоджених із ЗУ „Про сільськогосподарську кооперацію”.

Зокрема, необхідно визначитись щодо віднесення діяльності СОК до випадків передбачених ст. 195 (Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою), ст. 196 (Операції, що не є об'єктом оподаткування) або ст. 197 (Операції, звільнені від оподаткування) Податкового кодексу України.

А також розв’язати інші питання, в тому числі й щодо адміністрування.

Також у законопроекті необхідно більш детально прописати зміни для впорядкування статусу СОК. Наприклад, доцільно доповнити пп 2 підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, де необхідно включити СОК до переліку неплатників податку на прибуток.

Генеральна дирекція ВГО “УАК”