УАК спільно з іншими громадськими організаціями звернулася до Президента України з питанням збільшення аграрного експорту

ВГО "Українська аграрна конфедерація" спільно з іншими провідними галузевими об'єднаннями (ГС “Всеукраїнський аграрний форум”, ГС “Аграрний союз України”, ГС “Всеукраїнська аграрна рада”, Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу”) звернулись зі спільним листом до Президента України Володимира Зеленського, в якому надали пропозиції щодо збільшення обсягів експорту продовольства.

За експертними оцінками, загальний обсяг експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн тонн. При нинішніх темпах експорту у 2 млн тонн на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців.

Перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів вже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 мільйонів гектарів полів на підконтрольній території України можуть бути незасіяні під урожай 2023 року.

Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільськогосподарських підприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. В сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб – наймані працівники, більшість з яких можуть втратити роботу.

З метою упередження непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України ми, аграрні об'єднання, пропонуємо розглянути наступні пропозиції:

1. Необхідність визначення плану збільшення обсягів експорту продовольства (евакуація зерна) Розблокування морських портів України має залишатися основним пріоритетом дипломатичного вирішення ситуації. Разом з тим, розуміючи високу ймовірність подальшого блокування портів, необхідно пришвидшити роботу щодо збільшення обсягів експорту продовольства альтернативними шляхами (залізниця, авто, річкові порти) з поточних 2 млн тонн до мінімум 4 млн тонн на місяць. Ми повинні мати план евакуації зерна, розрахований на такі обсяги, та визначити конкретні кроки щодо його досягнення: збільшення пропуску по кожному з існуючих пунктів перетину кордону, спрощення та пришвидшення проведення ветеринарного, фітосанітарного, митного, прикордонного контролю з роботою в режимі 24/7, пріоритезація руху продовольчих вантажів на експорт, налагодження планування вантажних перевезень з урахуванням спроможності на кожному етапі логістичних ланцюжків та планів розширення спроможності вузьких місць, утримання вартості логістики в розумних межах.
2. Лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ "Укрзалізниця" у розрізі номенклатури вантажів АТ «Укрзалізниця» (УЗ) виконує важливу роль щодо експорту зерна, проте, на жаль, є низка серйозних проблем. З 3,7 млн тонн вантажів, які в травні перевезла на експорт УЗ, залізної руди було експортовано 2 млн тонн (54%), тоді як зерна – лише 750 тис. тонн (20%). Фактично залізна руда, яка має порівняно низьку вартість, займає домінуюче положення в обмеженій спроможності залізниці щодо експорту, витісняючи інші вантажі. Вважаємо за необхідне запровадити пріоритезацію експорту залізницею вантажів з вищою доданою вартістю, зокрема, рослинних олій, шроту, зерна. Зерно має у 2-3 рази вищу вартість за руду, тобто заміна кожної тонни руди на зерно буде приносити у 2-3 рази більше валютних надходжень в Україну. При цьому невивезення зерна загрожує його псуванням на відміну від руди. Світ очікує від України в першу чергу зерно, а не руду.
3. Ввести прозорий механізм формування та інформування всіх учасників вантажних перевезень щодо черговості перетину кордону навантаженими вагонами Суттєві проблеми виникають через накопичення УЗ черги навантажених вагонів з зерном на експорт – понад 11 тис. вагонів станом на 20.06.22. Вагони простоюють, час їх доставки непрогнозований, сільгоспвиробників змушують платити за простій, зокрема з боку УЗ застосовується плата у двократному розмірі, зазнавати збитків по невиконанню експортних контрактів. Черговість передачі вагонів через прикордонний залізничний перехід є непрозорою. Відкрите інформування учасників перевезень щодо черговості перетину кордону зняло б багато питань і домислів щодо корупційних ризиків при нинішній ситуації.
4. Змінити практику проведення аукціонів Укрзалізницею на користування вагонами в умовах штучно створеного дефіциту На фоні штучного створеного дефіциту вагонів, УЗ з 20.06.22 розпочала практику проведення аукціонів на користування вагонами-зерновозами. В результаті від початкової ставки 2167 грн/добу вартість вже піднялася до максимальної позначки в 7400 грн/добу, тобто в 3,4 раза. Проведення таких аукціонів в умовах воєнного часу та штучно створеного дефіциту вагонів вважаємо злочином проти агросектору. Водночас для вагонів інших типів аукціони не проводяться, а деякі гірничо-збагачувальні компанії досі користуються вагонами УЗ за фіксованими (до повномасштабної війни) ставками на рівні 480 грн/добу.
5. Переглянути рішення Мінінфраструктури про підняття тарифів УЗ на вантажні перевезення на 70% та знайти компромісний варіант Шоком стала новина наприкінці минулого тижня про намір УЗ підняти тарифи на вантажні перевезення на 70% на всі класи вантажів. Відповідний наказ Мінінфраструктури № 441 від 22.06.2022 прийнятий без обговорень, з одномоментним терміновим підняттям, починаючи з 29.06.2022 року. Таке непомірне підняття вартості логістики зводить нанівець старання аграріїв щодо проведення на достойному рівні весняної посівної кампанії, та ставить під загрозу проведення осінньої збиральної та посівної кампанії через недоцільність виробництва.
6. Фінансування осінньо-польових робіт Неможливість реалізувати запаси зерна створює критичний фінансовий розрив між надходженнями та витратами. Без додаткового зовнішнього фінансування та за умов нинішніх темпів експорту потреби в додатковому фінансуванні агросектору для проведення збирання врожаю та посіву озимих культур складають орієнтовно 4-5 млрд дол. США. Для покриття цих витрат є необхідним залучення фінансування по програмі кредитування із забезпеченням державними гарантіями та певною компенсацією відсоткової ставки (по аналогії програми під цьогорічну весняну посівну кампанію).

ІЦ УАК