УАК Challenge AГРО: цифрове майбутнє агротрейдингу

Черговий УАК Challenge AГРО став як ніколи представницьким. Крім спеціально запрошених УАК експертів –  співзасновника Agroxy Андрія Дресвяннікова та  Дениса Балона (CEO, Tradomatic) -  у ньому взяли участь народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко, генеральний директор УАК Павло Коваль, Голова Наглядової Ради Торгово-Промислової Палати Ізраїль-Україна Євгеній Шульгін та директор виставкового проекту «Агрокомплекс» Олександр Горбаток.

Темою обговорення став digital trading в агробізнесі. Експерти також відповіли на 15 запитань, поставлених на сторінці УАК у Фейсбук, які стосувались верифікації контрагентів,  альтернатив цифровій біржі,  вартості участі в електронних торгах і закордонного досвіду. 

Пропонуємо вашій увазі відповіді експертів на найрейтинговіші запитання:

- Чи може digital trading стати реальною альтернативою біржовій торгівлі агропродукції в Україні (яка так і не стала драйвером агробізнесу)? Які є «підводні камені» щодо законодавчого регулювання цього виду бізнесу?

- Є різні погляди на це питання. Але в Україні, на жаль,  немає ні біржі, ні розвинутих електронних торгів в агросекторі зокрема. Але є програма розвитку біржових інструментів. Біржа потрібна, насамперед, як інструмент керування ризиками: небіржові електронні торги потрібні як інструмент фактичного продажу на спотовому ринку плюс форвардні контракти. Основним "підводним каменем"  є  низький рівень довіри між виробниками-трейдерами, виробником-державою, банком-виробником, банком-трейдером. У таких умовах важко пояснити закордонному покупцеві:  чому у нас торгують переважно EXW CPT із 100% передплатою?

- Існує можливість використовувати електронні контракти із цифровим підписом?

 -  Можливість використовувати цифровий підпис є. До того ж, система автоматично формує за кожними торгами пакет документів у форматі PDF, які можуть бути завізовані за допомогою цифрового підпису та збережені як в системі, так і у контрагентів. Яким чином  це працює можна перевірити на деяких навчально-тестових торгах. 

- На яких ринках оптимальніше запустити торги в диджитал: нішеві або  основні культури? Диджитал торгівля повинна обов'язково передбачати поставку базового активу?

 - Спроби накрутити деревативи без існування працюючого спотового контракту не мають сенсу і навряд чи це станеться.

 - Наскільки диджиталізація може підвищити ліквідність на ринку?

 - Про це йшлося на перемовинах  із CFTC Commissioner Behnam  і операторами ринку. Всі хотіли б включити ф'ючерсний зерновий контракт і створити реальний індекс. Але потроху приходить розуміння: без споту немає ф'ючерсу. Тому перша мета диждиталізаціі - полегшити спот, тобто сформувати його. І потім на цій основі вже можна будувати ф'ючерсний ринок з набагато більшою ліквідністю.

- Чи існує законодавча база для даних угод і наскільки вони безпечні? Чи є можливість верифікації продавця і покупця, перевірки наявності товару, його якості?

 - В Україні (на відміну від багатьох інших країн) на законодавчій базі створена система складських документів на продукцію, що зберігається на елеваторах. Є три форми таких документів (за ними і можна перевірити наявність і якість продукції). Найпопулярнішою є проста складська квитанція, яка в обов'язковому порядку повинна бути видана елеваторам  на будь-яке зерно чи агропродукцію. Інформація надходить до Єдиного реєстру і може бути перевірена. Однак, існують і складності: переоформлення складської квитанції при купівлі-продажу має відбуватися разом із підписанням тристороннього акту (покупець-продавець-елеватор). Причому, цифрові підписи в цьому сегменті ринку не дуже популярні, що разом із  наявністю інших документів робить процес угоди довготривалим. Звідси ризик не домовитись. Ми вирішуємо це питання автоматизацією документів за угодою. Перевірка контрагентів із відкриттям реєстрів Мін'юсту  стала простою  і доступною для всіх. Питання тільки в ступені зручності та її інтеграції в торгові B2B сервіси. Щодо репутаційних перевірок – є Українське бюро кредитних історій. Проте важливо, що самі учасники ринку повинні активно брати участь й інформувати про негативний досвід під час бізнес-практик. У нас існує відкритий рейтинг українських елеваторів, де кожен може залишити комент на сторінці профайла елеватора на інтерактивній карті елеваторів. Але, на жаль, поки активність самих аграріїв у цій сфері  низька.

Основний месидж від експертів  УАК Challenge AГРО:

Леонід Козаченко (народний депутат, президент УАК) –  Диджитал трейдінг – інноваційний напрямок розвитку, особливо в сфері АПК,  яким має рухатись Україна. Від того, як ефективно  опануємо цей інструмент, залежатиме успіх нашої країни у світі. Є багато напрацювань в галузі digital trading. Скажімо, Alibaba –платформа, яка ідентифікує кінцевого  споживача і виробника. Є аналоги  і в Україні, і в світі, які використовують її напрацювання, або  беруть елементи цього досвіду.  В Україні працюють  потужні агрохолдинги, такі як Укрлендфармінг, де в сфері високих технологій задіяні сотні людей.  Лише великим компаніям, на відміну від дрібних господарств, під силу це зробити.  Вони виробляють soft  для управління продажами, шукають прямого споживача й   переорієнтовують виробництво, залежно від його потреб. Це  так званий виробничий ланцюг агрохолдинга. За  коливання цін на ринку збитків зазнає саме дрібний виробник. А диджиталізація повинна надавати можливість  керувати ризиками. Нинішня тема УАК Challenge AГРО дуже важлива  для України, бо ніхто не має таких можливостей у світі для ефективного використання цифрових  інструментів в АПК,  як ми. За останні 4 роки в США було створено 144 агрохолдинги. Але саме ми почали цей процес першими. Раніше весь світ використовував платформу малих сімейних виробників. Натомість,  перспективним є те, що ми нині робимо  в Україні. Тому цифризація я в нинішніх   умовах є основним драйвером розвитку АПК.

Андрій Дресвянніков (co-founder Agroxy) – Ми вкладаємо свої кошти туди, де є майбутнє. Тому інвестуємо в диджиталізацію аграрного сектору. Цей тренд - світовий.  Україна, на жаль, позиціонується на рівні аутсорсингової країни. Бо все продаємо за кордон, а маємо дуже мало власних IT-  розробок, які можна застосувати всередині держави. Найгірше  - це висока якість та вартість застосування наших ноу-хау у виробництві. Тобто, дуже дорого робити щось українцям для українців. Ринок малий і є велика зневіра у використанні деяких  інструментів, але з часом світовий тренд підвищення ефективності виробництва буде все одно пов’язаний з диджиталізацією. Треба з чогось починати. Впевнений, колись smart-контракти у нас стануть популярні. Адже представники світового бізнесу намагаються допомогти зі створенням в Україні біржових  інструментів торгівлі, зокрема продукцією  АПК. Вони визнають, що нині фактично 5% це  - фізична торгівля. Всі хочуть торгувати ф’ючерсами, але за відсутності спотового ринку це складно. Наша компанія не вважає  себе біржею, бо ми не беремо відсоток від контрактів. Ми пропонуємо  лише точку формування ціни і автоматичне формування документів. І це основа нашого сервісу, на який потім накладатимуться інші форми торгівлі. В Україні диджитал трейдерам важко стати біржею. Бо як  біржа ти підпадаєш під державне регулювання  і маєш відповідати дуже високим вимогам.

Денис Балон (CEO, co-founder Tradomatic) – Наша мотивація полягає  в спробі вирішити глобальну проблему  браку  цифрових технологій в сфері трейдингу. Є нереалізовані бажання покращити ринок торгівлі всередині країни  і намір створити інтелектуальний продукт, яким можемо пишатись і глобально застосовувати не лише в Україні, а й у світі. За цим  - майбутнє. Достатньо подивитись навколо і побачити -  як все швидко розвивається. Але треба створити продукт, цінний  для АПК і для майбутніх користувачів  з точки зору технологій – дуже грамотний і правильний. Ті компанії, які  зможуть поєднати ці дві концепції, матимуть успіх. Але на програмному продукті нічого не починається і не закінчується. Відповідно, в процесі створення концепції, продукт адаптується під Україну та змінюється. Чи з’явиться  продукт, альтернативний біржі, чи буде заснований на механізмах біржової торгівлі?  Все можливо, лише потрібно чітко розуміти, що він може не запрацювати через законодавчі особливості ведення локального бізнесу.  На жаль, консервативність поглядів ніхто не відміняв. І хоча аграрна галузь нині на першому місці в плані експорту, досі деяким учасникам ринку хочеться зберігати статус-кво. Утім,  якщо починати з вузької ніші, яка високоліквідна, достатньо стандартизована і  представлена групою компаній, які мають намір спільно працювати, такий інструмент може бути адаптований до ринку.  

Євгеній Шульгін (Голова Наглядової Ради Торгово-Промислової Палати Ізраїль-Україна) – Didgital trading  та все, що пов’язано з IT та hi-tech, для нас  є питанням національного масштабу. Ми вважаємо, що Україна  одна з  передових країн світу в цій галузі. Ізраїль теж починав  з цієї сфери  і нині пропонує продукти всьому світу.  Український інтелектуальний продукт хоч і вважається аутсорсинговим, все-таки треба сприймати як частину  світового. Бо нині світ максимально глобалізований - фактично немає технологій, які б вироблялись винятково в одній країні. Розробка та виробництво  присутні повсюди – від Ізраїлю до України. Тобто диджитальний ринок знищив усі кордони. І говорити про винятково український інтелектуальний  продукт є нонсенсом. У світі є лише міжнародні продукти. З юридичної точки зору існують нюанси, пов’язані з тим, де зареєстровано головний офіс виробника. Але коли на Чиказьку біржу успішно виходить компанія, яка зареєстрована на Кайманових островах, не важливою є країна походження їх інтелектуального продукту. На мою думку, доцільно використати все найкраще, що існує в світі, та зробити на цій основі національний продукт. Потім його запропонувати споживачу і  вдосконалити, ставши частиною світового процесу. Лише у такому напрямі у цифровому трейдінгу треба рухатись. Диджитал трейдінг  -  не тільки soft-, а ще й hardware. Не має все  закінчитись винятково на створенні платформи, яка повинна лише торгувати. Це одна із стадій єдиного цифрового ланцюга і якщо говорити про цифрову економіку, то  в Україні фермери мають запроваджувати найновітніші технології у виробництво. Бо саме вони є вигіднішими за інші технології. І купуватимуть диджитальні продукти, які приноситимуть прибуток. Ще одна проблема  цифрової економіки – необхідність постійного навчання людей. Бо одна справа  - привезти в Україну платформу Alibaba, а інша – навчити  правильно заповнювати сторінку на їхньому сайті.

ІЦ УАК