У світі поглиблюється кліматична криза

Щороку в світі витрачається $423 млрд на субсидування викопного палива для споживачів (нафта, газ, вугілля). Це в 4 рази перевищує суму, яку закликають виділити на допомогу бідним країнам для подолання кліматичної кризи. Про це свідчать дані нового дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН).

«Коштів, що витрачаються безпосередньо на ці субсидії, було б достатньо, щоб покрити вартість вакцинації від COVID-19 для кожної людини у світі або щоб тричі сплатити річний внесок, необхідний для ліквідації глобальної крайньої бідності. Якщо при розрахунку цих субсидій врахувати непрямі витрати, включаючи витрати, пов'язані з впливом на довкілля, то цифра зросте до майже $6 трлн, згідно з даними, нещодавно опублікованими Міжнародним валютним фондом (МВФ)», — додають в організації.

Окрім того, аналіз ПРООН засвідчує, що кошти, які сплачуються платниками податків, насправді лише поглиблюють нерівність і перешкоджають діям, спрямованим на боротьбу зі змінами клімату.

«Пандемія COVID-19 виявила застарілі аспекти глобальної економіки. Одним із них є той факт, що світ продовжує витрачати мільярди доларів на субсидування викопного палива. Водночас сотні мільйонів людей живуть у злиднях, а кліматична криза набирає обертів. Враховуючи все це, ми повинні запитати себе: чи є субсидування викопного палива раціональним використанням державних коштів?» — зазначає керівник ПРООН Ахім Штайнер.

Субсидування викопного палива не лише неефективне, а й несправедливе. За даними МВФ, у країнах, що розвиваються, близько половини обсягу державних ресурсів, які витрачаються на підтримку споживання викопного палива, приносять вигоду 20% найбагатшого населення.

«Обговорення питання про субсидування викопного палива є політизованим, але факти свідчать про те, що реформування цієї сфери просто необхідне, і якщо провести його правильно, це покращить ситуацію бідних людей, створить робочі місця та захистить планету, — повідомляє провідний економіст Бюро ПРООН з питань підтримки політик і програм та співавтор цього дослідження Джордж Грей Моліна. — Ми сподіваємося, що це дослідження стане початком розмови про надзвичайну важливість реформ для стимулювання зеленої і справедливої трансформації економіки в усіх країнах».

Кліматичні надзвичайні ситуації провокує передусім енергетичний сектор, на який припадає 73% антропогенних викидів парникових газів. Реформування системи субсидування викопного палива сприяло би скороченню викидів двоокису вуглецю і мало би позитивний ефект для здоров'я та добробуту людей.

Дослідження ПРООН рекомендує систематичне та поступове реагування на реформи. Дослідження включає аналіз історій успіху, зібраних у кількох країнах у різних регіонах, а також пропонує «набір інструментів» для законотворців задля підтримки реформування системи субсидування та ціноутворення на енергоресурси. Цей набір дозволить застосувати поетапний підхід, що буде справедливим і рівноправним, а також включає захист доходів і компенсацію для вразливих груп населення.

ІЦ УАК за матеріалами agroportal