Транзит українського зерна через Литву може бути довгостроковим, але потрібні інвестиції, - Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте

Транзит українського зерна через литовські й інші балтійські порти може стати довгостроковим і знизити геополітичні ризики для України, але для цього необхідні додаткові інвестиції в інфраструктуру, заявила Прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте.

Вільнюс активізував свої зусилля щодо відкриття українського експорту через литовські, латвійські й естонські порти після того, як у липні росія вирішила вийти з угоди, яка дозволяла Києву експортувати зерно через Чорне море.

Наприкінці липня три литовські міністри закликали Європейську комісію (ЄК) дозволити більший транзит зерна через країни Балтії. Наразі таким поставкам перешкоджає те, що українська сільськогосподарська продукція застрягла на кордоні з Польщею через побоювання Варшави, що її доступ до ринку призведе до зниження цін на товари, які постачають місцеві фермери.

За словами Прем'єр-міністра, ці побоювання безпідставні, оскільки транзитне зерно не потрапить на ринок Європейського Союзу (ЄС) і не вплине на ціни.

"Цей транспорт не матиме ніякого впливу на внутрішній ринок, тому що це транзит до порту, і він не вплине на торгівлю всередині ЄС, не збільшить пропозицію, не вплине на ціни", - сказала Прем'єр-міністр в інтерв'ю BNS.

"Можна припустити, що внутрішня дискусія настільки гаряча, враховуючи виборчий календар у Польщі, що, можливо, уряд не наважується зробити якісь швидкі кроки з політичних причин, тому що практичні проблеми, чому ми не можемо цього зробити, не дуже помітні", - додала вона.

Iнгріда Шимоніте зазначила, що навіть якщо Польща погодиться перенести сортування українського зерна до балтійських портів, їх буде недостатньо, щоб задовольнити весь попит на транзит.

"У довгостроковій перспективі, враховуючи, що Україна, ймовірно, потребуватиме цієї підтримки протягом тривалого часу з серйозними інвестиціями, Банк розвитку Ради Європи (CEB) міг би принаймні частково взяти на себе цей тягар. З цими інвестиціями, з прискоренням процесів Rail Baltica, можливості Литви (бути транзитною країною для українського зерна - BNS) були б набагато більшими", - сказала Прем'єр-міністр.

Отже, питання тут у тому, що ми хочемо вирішити. Чи хочемо ми тільки зараз вирішити миттєве питання, коли все одно є фізичні обмеження, чим ми можемо допомогти, чи ми все-таки хочемо створити стійкий транзитний коридор, який потребуватиме більш серйозних вкладень, ніж процедурні?" - заявила Прем'єр-міністр.

"Другий варіант створив би дуже серйозні можливості для того, щоб зняти значну частину ризику для України, що росія може в той чи інший спосіб перешкодити їй годувати світ, який залежить від українського зерна", - сказала Шимоніте.

ІЦ УАК за матеріалами LRT.lt