Супутникові знімки свідчать про суттєві втрати врожаю в Україні

У 2021 році Україна була одним із найбільших в світі виробників сільськогосподарської продукції. Вона експортувала 15% усієї кукурудзи на світовому ринку та 10% усієї пшениці. Але після вторгнення росії в лютому 2022 року обсяги врожаю в Україні скоротились, повідомляє Science.

Нові супутникові зображення з високою роздільною здатністю свідчать про те, скільки було втрачено врожаю: згідно з аналізом, опублікованим в листопаді 2024 року в Environmental Research Letters, тільки в одній частково окупованій Херсонській області врожайність пшениці зменшилася на 20%. Основною причиною, кажуть вчені, є те, що фермери покидають свої землі. Така ситуація може мати місце в інших регіонах світу, охоплених війною.

Нове дослідження підкреслює «критичний вплив конфлікту» на сільське господарство в Україні.

Попередні дослідження дали певне уявлення про втрати врожаю в Україні та глобальні проблеми продовольчої безпеки через вторгнення. Наприклад, дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications Earth & Environment в червні 2024 року, показало, що середнє виробництво пшениці, соняшнику та ріпаку на оброблюваних площах охоплених війною регіонів України знизилося приблизно на 37% в 2022 році порівняно з довоєнним рівнем. Але було незрозуміло, наскільки це пов’язано із самою війною та які чинники призвели до втрати врожаю.

У новому дослідженні вчені зосередилися на Херсонській області, яка, на їх думку, є зразком для інших конфліктних регіонів України.

CNRS – національне дослідницьке агентство Франції, порівняло супутникові знімки полів у Херсонській області з полями неураженої війною Полтавської області, приблизно за 300 кілометрів. Програма Європейського космічного агентства Copernicus надала зображення. CNRS вивчило дані трьох сезонів врожаю зернових: 2020/21 та 2021/22 до вторгнення та 2022/23 після нього.

Дослідники ввели супутникові зображення в програмне забезпечення, яке видалило вплив атмосферної пари, аерозолів і хмар, щоб ділянки землі стали чіткішими. Потім вони класифікували зображення за землею та типом посівів. Нарешті, вони використали комп’ютерну модель під назвою AgriCarbon-EO, яка включає інформацію про врожай, таку як стадія росту рослин і те, як культури використовують вуглекислий газ і вологу, щоб оцінити, скільки рослин зійшло.

Модель, яка дала перші детальні оцінки постраждалих пшеничних полів у будь-якій області України, показала, що врожайність пшениці в Херсонській області впала із 9,7 т/га до вторгнення до 7,8 т/га після нього – зниження приблизно на 20%. Це означає загальну втрату близько 400 тис. тонн зерна. В Полтавській області кількість пшениці за 3 сезони залишилася приблизно незмінною.

В той час як в Полтавській області посіви постійно зростали, в Херсонській області вони стали спорадичними. Причина пов’язана з добривами, які застосовуються на полях в ключовий момент вегетаційного періоду. Коли аграрії покидали поля або втрачали доступ до них, вони не мали змоги вносити добрива, а це означає, що посіви постраждали навіть більше, ніж зазвичай.

Після врахування кількох факторів, у тому числі погоди та клімату протягом багатьох років, вчені прийшли до висновку, що відсутність можливості регулярно вносити добрива та здійснювати зрошення є найбільшою причиною втрати зерна. Дослідники припускають, що забруднення та небезпека від наземних мін і військових укріплень, а також руйнування сільськогосподарської інфраструктури також могли зіграти свою роль.

Дослідники припускають, що їхні експерименти можуть допомогти зрозуміти вплив війни на сільське господарство в інших прифронтових регіонах, таких як зона бойових дій в Лівані.

Що стосується України, то Міністерство сільського господарства США прогнозує нижчу врожайність зернових через війну, що досі триває, тоді як Українська зернова асоціація також очікує, що тепла погода та низька кількість опадів знизять врожайність. Очікується, що загальне виробництво пшениці в Україні досягне максимуму у 23 млн тонн у сезоні 2024/25, що все ще значно нижче, ніж 33 млн тонн, які вироблялися до початку повномасштабного вторгнення.

ІЦ УАК за матеріалами УкраАгроКонсалт