01.03.2018 14:17

Сучасні тренди землекористування в Україні: підсумки конференції

версія для друку
01.03.2018 14:17

Після круглого столу, присвяченого проблемі інвестування та кредитування агробізнесу, ВГО «Українська аграрна конфедерація» ініціювала та організувала конференцію «Сучасні тренди землекористування в Україні та їх вплив на ефективність агробізнесу». Захід, який відбувся у рамках агропромислових виставок під девізом  АгроВесна-2018 у Міжнародному виставковому центрі, зібрав  представників влади, відомих науковців та експертів  у галузі с/г господарства.

Пропонуємо презентації та короткі тези до них провідних експертів, які виступили спікерами на конференції «Сучасні тренди землекористування в Україні та їх вплив на ефективність агробізнесу».

Генеральний директор ВГО «УАК» Павло Коваль розповів про ґрунтовне дослідження існуючих аграрних підприємств за критерієм розмірів земельних активів, проведене аналітиками УАК, але у розрізі землекористування. Зокрема,  було проаналізовано 8500 підприємств усіх розмірів, використовуючи масив інформації, представлений державними службами статистики, фіскальною службою, Держгеокадастром тощо. Підприємства розподілили на групи за кількістю площ земель, які вони обробляють – до 100  га щонайменші й понад  10000 га, або агрохолдинги. Основним методологічним показником оцінки ефективності використання землі стала врожайність  у базових культурах, яка склалась протягом багатьох років. Аналітики взяли дані за 2015-2016 роки, промоніторивши врожайність на підприємствах різних розмірів. Виявилось, що зростання врожайності залежить від  масштабів підприємства.  Стосовно витрат на виробництво, то чим менше розмір підприємства,  тим більші його витрати.  Чистий дохід із гектара також залежить від масштабів виробництва. Найефективніші  підприємства також сплачують найбільше орендної плати. Щодо продуктивності праці, то її рівень для  фермерського господарства та  агрохолдинга відрізняється у 20 разів. Таким чином,  нині говорити  про створення нових робочих місць на селі в обсягах 20-ти річної давнини не актуально, бо продуктивність праці зросла  у 20 разів. Павло Коваль переконаний, що  потрібно думати про інші галузі для створення робочих місць, а не акцентувати увагу лише  на с/г і знову робити його неефективним.

Таким чином, аналітики УАК, проаналізувавши на мікрорівні економіку підприємств,  виявили найбільшу ефективність виробників із  площами землі від 5000 до 10000 га. На другому місці -   10000 га плюс, замикають трійку лідерів  - виробники  із землею до 5000 га. Павло Коваль вважає, що є галузі та культури, які будуть ефективно розвиватись у вигляді невеликих виробництв. Натомість,  середні підприємства є найбільш ефективними. На думку генерального директора УАК,  Україні варто  розвивати державну стратегію в організаційній структурі, базованій на принципах багатоукладності: всім виробникам  є місце на аграрному ринку. Але дрібні господарства не спроможні реалізувати експортний потенціал України. Своєю чергою, агрохолдинги виступають як глобальні гравці. Вони дають державі 30% валютних надходжень, 43% експорту та створюють значну частку із 18% робочих місць. Україна за останні 10-15 років набула дуже відповідального статусу - ми стали глобальним гравцем на світовому ринку й не можемо від цього відмовлятися.

Павло Коваль також поінформував, що рекомендації  стосовно інституційного розвитку агробізнесу, які ґрунтуються на  аналітичних дослідженнях  УАК, буде оприлюднено  вже в квітні. (відео виступу ви можете знайти за посиланням )

Професор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ Павло Кулинич зауважив, що у цьому році, зважаючи на умови МВФ, перед країною постане питання запровадження ринку земель с/г призначення. Як відомо, парламент  продовжив мораторій до 2019 року. Натомість, МВФ не каже, у якій формі треба відкрити ринок землі. Чи йтиметься про вільний ринок, на який допустять іноземців, чи  помірний ринок із середньою кількістю покупців, або Україна запровадить мінімальні ринкові заходи? На думку експерта, Україну очікує або довічний мораторій, або поступові кроки з відкриття ринку.  Зокрема, цікавою є  фермероцентрична модель. За нею, на першому етапі до придбання земель с/г призначення допускається невелика кількість громадян України, які ведуть або особисте селянське, або фермерське господарство і хотіли б придбати додаткові 200-500 га. У нас є політичне сприйняття цього питання, але с/г виробники бояться реформи, бо  сформували свої земельні масиви протягом тривалого часу на основі договорів оренди. Тепер їх непокоїть, що відкриття ринку подробить ці масиви. За  фермероцентричною моделлю лише невелика частина  земель буде в обігу. Адже за останніми підрахунками Інституту аграрної економіки, лише 10% власників земельних паїв готові їх продати. Натомість,  частина тих, хто зможе їх придбати, буде незначною. Експерт переконаний: якщо держава запровадить інституції  фінансової державної підтримки,  то фермери зможуть купити землю, яку нині орендують.  При цьому не варто очікувати на політичну, або економічну катастрофу.  Таким чином, буде дано старт пілотному проекту, який охопить всю країну і розширить коло суб’єктів ринку.

На часі також прийняття закону про боротьбу з рейдерством. У парламенті вже підготовлено відповідний законопроект, який має  чітко визначити  діяльність гравців, які реалізують права на землю,  систему реєстрації прав на нерухоме майно, чітко розмежувати сфери їхньої діяльності. Окремо експерт зупинився на передачі с/г земель держвласності  за межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаних територіальних  громад, яка має охопити  7% площ. На думку Павла Кулинича, небезпека цього процесу полягає в тому, що ніхто не скасував право на безоплатну приватизацію земель громадянами для ведення особистого господарства. Судові суперечки  можуть виникнути, коли громадянин звернеться з письмовою заявою на надання ділянки, яку обласне управління Держгеокадастру вже зарезерувавало для передачі у комунальну власність. Уряд також не звернув увагу на статтю 9 закону Про оренду землі, яка  містить положення, що орендовані земельні ділянки державної або комунальної власності не можуть змінювати власника без згоди орендаря. Як вважає експерт, вирішити ці колізії має новий закон, де буде чітко прописано механізми передачі земель та появу такого суб’єкта як рада об’єднаних територіальних  громад.

Старший економіст проекту  “Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні” Київської школи економіки Олег Нів’євський представив на географічних мапах дані про те, як змінився клімат в Україні з часів існування СРСР.   Мапи наочно демонструють, що  посушливі зони активно просуваються з півдня на північ країни. За останні 85 років істотно зменшився індекс зволоженості, температурна динаміка підвищується у бік потепління. Майже половина ріллі площею у  32 млн га знаходиться  в засушливій зоні. Змоделювавши зміну продуктивності врожайності в глобальному вимірі, науковці дійшли висновку, що  в Україні з часом негативні кліматичні тенденції лише посиляться. Загалом, існує 3 види зміни клімату, які впливають на родючість ґрунтів,  рівень вологи та екосистему. Експерти ФАО та Світового банку виявили, що через вимивання ґрунтів наша країна втрачає 500 млн тонн землі щорічно. Таким чином, чорноземів вистачить лише на… 75 років. Якщо підрахувати витрати вимивання ґрунтів у грошовому еквіваленті, то  ця цифра сягне 5 млрд доларів. У той же час  аграрний сектор приносить  ВВП 10 млрд доларів. Таким чином,  це ВВП ми виробляємо за рахунок втрати родючості унікальних чорноземів. Цю проблему вже розуміють на рівні великих агрохолдингів. А ось на державному рівні – ні. Але саме  держава має відігравати значну роль у відновленні ґрунтів.  Натомість, міністерство аграрної політики, займаючись винятково розподілом дотацій, забуває про такі стратегічні речі, як проблема зміни клімату. Для її вирішення необхідний комплекс заходів, починаючи від відкриття ринку землі. Адже нині  7 млн власників паїв, які придбали землю безоплатно, не зацікавлені у її збереженні. Ще один аспект вирішення цього питання - розвиток аграрного страхування, яке допоможе майбутнім власникам землі навчитись мінімізувати ризики, пов’язані зі зміною клімату в Україні. 

Заступник директора департаменту-начальник відділу  Держгеокадастру Алла Ільєнко повідомила про загальнонаціональну  грошову оцінку земель с/г призначення, систему оновлення даних Земельного кадастру, а також адміністративні послуги, які тепер надаються он-лайн. Зокрема, з січня 2018 року з’явився  перелік нових документів, які можна замовити через сайт Держгеокадастру. 

Провідний науковий співробітник відділу земельних відносин ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олена Корчинська розповіла про історичні аспекти питання родючості ґрунтів, яке є не тільки природнім, а й соціально-економічним поняттям. Існують різні види родючості ґрунтів, які взаємопов’язані між собою. Найскладнішим є економічний аспект, який  відображає економічні відносини в аграрній сфері й  робить інвестиції в землю фінансово  вигідними. Загалом, це питання має вирішуватись у різних аспектах - і в правовому, і соціально-економічному. Необхідне також державне регулювання та системний підхід до цієї проблеми. Адже родючість ґрунтів треба розглядати у контексті надбання для майбутніх поколінь. Тому ця проблема має перебувати у полі зору  не лише агробізнесу, а й держави та  суспільства в цілому. Нині в Україні ґрунти втрачають свою родючість  через багато чинників -   брак  елементів живлення, підвищення кислотності, екологічну забрудненість. За останні 20 років уміст гумусу значно скоротився. Щорічні втрати через зменшення  використання органічних добрив становлять  до 900 і більше кг на га. Враховуючи таку ситуацію, науковці пропонують підійти до відтворення родючості ґрунтів, використовуючи системний підхід та основи екологічного менеджменту.

Завідувач відділом проблем економіки земельних і лісових ресурсів "Інституту економіки природокористування та сталого розвитку" НАНУ Анатолій Сундук вважає, що у часи розвитку  постіндустріального суспільства природні ресурси в сучасній економіці мають розглядатись суто як ринковий актив. Тобто, природні ресурси виступають повноправним гравцем у сфері бізнесу й інтегруються у фінансову систему розвинених країн. Про це свідчать дані, що на Нью-Йоркській фондовій біржі разом із акціями провідних ІТ-компаній котируються активи природо ресурсних фірм, які займаються земельними або лісовими активами. Для механізмів регулювання земельних ресурсів існують реальні та потенційні інструменти, які  мають активно застосовуватись в Україні. Але для цього потрібна низка структурних реформ. Окремо експерт зупинився на таких фінансових інструментах, як вартість земельного ресурсу, який у розвинених країнах не обмежується нормативною оцінкою землі, а також капітальних інвестиціях.  

Виконавчий директор  Федерації органічного руху України  Андрій Коняшин поділився проблемами та здобутками органічної галузі. Зокрема, на ринок органіки щорічно виходять нові виробники, які прагнуть отримати лише максимальну маржу. Із таким підходом, який є заздалегідь провальним, на ринку залишаються лише ті господарі, котрі розділяють філософію органіки. На думку експерта, якщо на ринок органіки вийде саме фермер з філософським підходом, Україна стане лідером на європейському органічному  ринку.  Нині в Україні нараховується 360 сертифікованих органічних підприємств, які обробляють 400 га. Це становить 1% від площ с/г земель в Україні. Така цифра є масштабною для європейців. Але для виробників вітчизняної органіки мета - охопити  10% земель. Нині серед проблем на цьому ринку для української органіки – контроль за якістю продукції, які виникли через санкції ЄС. Серед позитивів - сприяння з боку держави. Зокрема, парламентом підготовлено відповідний законопроект (№ 5448), а через державний фонд підтримки фермерів виробники вітчизняної органіки зможуть отримати необхідні кошти. Торік для органічних підприємств також було виділено 35 ділянок площею 600 га.

Технолог СКБ «ВАТРА» Надія Леонова зупинилась на досвіді та практиці застосування біогазових установок у землекористуванні. Зокрема, на тих перевагах, які отримують власники біогазових установок. Це, насамперед, отримання біодобрив і значне заощадження електроенергії, яка нараховуватиметься за спеціальним «зеленим» тарифом.  

Заступник голови правління ВАТ"Меридіан" ім. С.П. Корольова Юрій Проценко розповів про систему мульти спектральної зйомки, яка використовується у   точковому землеробстві. Цим ноу-хау вже давно зацікавились агрохолдинги для отримання карт вегетаційних індексів врожаїв. Завдяки аеро зйомці дронами оперативно контролюється стан ділянок та посівів. Легкі безпілотники оперативно роблять фотозйомку в режимі он-лайн, яку потім  може використати  агроном для аналізу майбутнього врожаю.

Також можна переглянути відео-виступ Леоніда Козаченка та Павла Коваля за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=9AmSFdRH4-k&t=304s

https://www.youtube.com/watch?v=iAWl6A00V9M 

ІЦ УАК

ДодатокРозмір
1_koval_efektivnist_vikoristannya_zemli3.pdf2.35 MБ
kulinich_zakonodavchi_iniciativi_z_zemelnih_pitan.shcho_chekati_u_2018_roci.pdf184.34 КБ
oleg_nivievskiy_agribusiness_and_climate_change.pdf811.1 КБ
sunduk_a._finansovo-ekonomichni_mehanizmi_vregulyuvannya_zemlekoristuvannya.pdf1.69 MБ
leonova_skb_vatra_.pdf1.41 MБ

Що найбільше заважає розвитку аграрного бізнесу?:
Інші опитування