Стефанішина назвала причини, чому обмеження агроекспорту в ЄС стало для України уроком

Ініційоване Польщею обмеження на український аграрний експорт, запроваджене Єврокомісією до 15 вересня, стало важливим уроком для України в питанні майбутніх переговорів про вступ до Євросоюзу і доступ до фінансових інструментів ЄС до набуття повноправного членства.

Про це заявила віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час дискусії «Як виглядає шлях України до ЄС?», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Кейс із Польщею для нас став певним уроком з деяких причин. Перша – ми зрозуміли, що маємо відійти від якихось космічних економічних теорій і усвідомити, що маємо знайти своє місце у частині великого ринку, частині великої родини, і це буде нелегкий процес. Друге – ми розуміємо, що для всіх правила мають бути однакові, і за рахунок України ми точно не будемо дозволяти вигравати вибори, спекулювати політично або отримувати додаткові фінансові інструменти», - сказала Стефанішина.

У цьому контексті вона нагадала, що в період кризи з українським експортом, «яку, власне, інспірують декілька країн ЄС, і Польща найбільше», польська сторона отримала два додаткових елементи фінансування на підтримку аграріїв, а також потроївся бюджет на розвиток прикордонної інфраструктури. Водночас віцепрем’єр зауважила, що Україна не отримала «жодного євро» у зв’язку з обмеженням ринку, а в ЄС на сьогодні відсутній фінансовий механізм, який міг би компенсувати ці втрати.

«Тому для нас це важливий урок у майбутніх переговорах, важливий урок стосовно доступу до фінансових інструментів ЄС до набуття повноправного членства, а також, звичайно, розуміння того, що величезна підтримка польським народом і польською владою України також може псуватись певними політичними та торговими питаннями», - зазначила урядовиця.

За словами віцепрем’єра, Єврокомісія має «чітке налаштування» не продовжувати ці обмеження після 15 вересня. Водночас деякі країни заявили про запровадження односторонніх заходів у разі скасування обмежень на український аграрний експорт.

«Але ми розуміємо, що це грубе порушення самих правил перебування в європейській родині, і розраховуємо, що Брюссель знайде елементи впливу на країни-члени, які дозволять їм зберегти економіку, абсорбувати їх фінансову допомогу, а також не вигравати політичні кампанії за рахунок українських аграріїв», - акцентувала Стефанішина.

Як повідомлялося, речниця Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Міріам Гарсія Феррер на початку серпня заявила, що Єврокомісія продовжує інтенсивні переговори з Україною та п’ятьма країнами-сусідами про долю запобіжних заходів щодо імпорту українського зерна до цих країн ЄС, термін дії заходів завершується 15 вересня.

28 квітня Єврокомісія погодила з чотирма країнами-сусідами України – Болгарією, Угорщиною, Польщею і Словаччиною - пакет заходів, який мав виконуватися після того, як згадані країни скасують свої одноосібні дії проти аграрного імпорту з України. Цей пакет обмежує імпорт на територію згаданих країн, а також Румунії, чотирьох ключових продуктів з України – пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, хоча зберігає можливість транзиту таких товарів до інших країн ЄС та на світовий ринок.

Дія цих тимчасових захисних заходів з обмеження імпорту українського зерна до п’яти згаданих країн ЄС має бути завершена до 15 вересня 2023 року.

ІЦ УАК за матеріалами Укрінформу