Шульмейстер: Український ринок потребує справедливої конкуренції

За роки Незалежності український ринок пережив чисельні трансформації: разом із збільшенням кількості гравців, посиленням конкуренції, ускладнюється система взаємодії. Відкритий ринок має здатність до саморегуляції, однак, унаслідок недобросовісних дій деяких учасників, ситуація спотворюється, викликаючи асиметрію на користь однієї із сторін.

Сьогодні маємо непросту ситуацію у взаємодії продовольчих рітейлерів та виробників, є ознаки недобросовісної конкуренції. Для врегулювання цієї ситуації Антімонопольний Комітет України (АМК) ініціював декілька публічних заходів із залученням усіх зацікавлених сторін. Була створена робоча група, що має розробити Правила професійної етики у сфері взаємовідносин між торговельними мережами, що здійснюють свою діяльність з роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчими товарами, та постачальниками. Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримає цю ініціативу та вважає кроком у вірному напрямку задля впровадження прозорих, відкритих та легальних принципів ведення бізнесу.

Продовольчий рітейл — важливий елемент сучасного ринку, який має багато переваг перед хаотичною торгівлею: сервіс, ринкова ціна, широкий асортимент. За даними Антимонопольного комітету України існує проблема обмеження конкуренції у сфері реалізації продовольчих товарів. Ряд негативних практик знижують ефективність виробництва та торгівлі, а саме: необґрунтованість істотного відтермінування платежів за поставлену продукцію, нав'язування виробникам додаткових послуг без належного обґрунтування їх змісту та вартості, нерівномірний розподіл ризиків у відносинах торгового та виробничого секторів, нерівномірність інформаційного забезпечення учасників відносин у роздрібній торгівлі, а також дискримінація малих та середніх виробників.

В України відтермінування оплати поставленої продукції може сягати 150 днів, в той час як у ЄС цей термін значно менший, але не більше 60 днів. Окрім цього, впроваджуються додаткові побори — маркетингові послуги, що пропонуються виробникам, ретро-бонуси, додаткові платежі із постачальників (наприклад, за прибирання території). Таким чином, фінансовий ресурс переходить від виробника до мереж — у результаті кредитування і фінансування мереж за рахунок виробників.

Вітчизняний ринок рітейлів ще не є заповненим: в Україні кількість супермаркетів на 1 млн жителів у 1,5-2 рази нижче ніж у деяких країнах ЄС. Якщо концентрація торговельних мереж буде вестися за тими самими правилами, які діють сьогодні, це може серйозно вплинути на кількість виробників (перш за все — малих та середніх), зменшення свободи конкуренції, і в результаті - зниження інноваційного потенціалу аграрного бізнесу.

У багатьох європейських країнах діяльність торговельних мереж є жорстко регламентованою, держави проводять часом протекціоністську політику, виступаючи лобістами вітчизняних виробників, малих та середніх господарств. В Україні ця галузь майже не регламентована - законодавчого акту, який би ці питання врегулював не існує. Розробка та прийняття відповідних законів — завдання на перспективу. Сьогодні, поточна ситуація вимагає негайного реагування з боку держави, саме тому необхідно ініціювати відкритий діалог і звернутися до “недирективних” заходів.

“Розробка "Правил професійної етики" - це крок до забезпечення рівних партнерських умов для найважливішого елементу продовольчої value chain: безпосередньо виробників продовольчої продукції та сировини. Застосування таких принципів дозволить виробникам отримувати справедливі, ринкові умови а представникам рітейлу - забезпечити вищий рівень якості продукції та сервісу для споживачів” - коментує Владислава Рутицька, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції.

Різнобічні “джентльменські угоди” у вигляді кодексів, принципів та правил активно використовуються у європейських країнах. Відносини рітейлерів та постачальників регулюються на рівні “кодексів” та “принципів” у Португалії, Словенії, Іспанії, Бельгії, Великобританії. Розробляються — у Нідерландах та Франції.

В 2011 на рівні ЄС були прийняті "Принципи доброчесної поведінки" для продовольчої галузі, а у 2013 "Рамочні основи для втілення та застосування принципів доброчесної поведінки у продовольчій галузі". Документи не носять нормативний характер, але підписані за участі основних учасників ринку.

Цікавий приклад урегулювання відносин торговельних мереж та постачальників склався у Великобританії. У 2009 року був прийнятий Кодекс поведінки, а вже у 2013 виникла необхідність запровадження посади третейського судді з питань дотримання прийнятого Кодексу.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримує ідею створення документу, мета якого — налагодження конструктивних відносини між мережами та виробниками. Цей документ - Правила професійної етики у сфері взаємовідносин між торговельними мережами та постачальниками - має бути укладений спільними зусиллями, із врахуванням позицій всіх сторін. Найближча мета — потрапити у Топ-50 країн за легкістю ведення бізнесу. “Політика заборон” не є найефективнішим методом врегулювання ринкових відносин, виконавча влада має виступити у ролі арбитра, який забезпечить захист вітчизняного виробника, створить умови для економічного зростання, і в цілому закладе основу для прозорого ринку, який існує на основі принципів справедливої конкуренції та культури ведення бізнесу.” - додає Владислава Рутицька.

Влада, громадське суспільство, бізнес мають разом будувати відкритий та прозорий ринок, де інтереси сторін будуть захищені законом.

Один із напрямів реформ, які наразі проводяться Мінагрополітики та Кабміном — дерегуляція. Однак, для того щоб система запрацювала всі учасники мають грати за чіткими правилами. Правила професійної етики у сфері взаємовідносин між торговельними мережами та постачальниками не є нормативно-правовим документом, але мають працювати як діловий “Кодекс честі”.

ІЦ УАК за матеріалами МінАПП