Щоб фінанси не співали романси: кредит, лізинг або розписка…

УАК Challenge AГРО розширює  свій формат і цього разу запросив  до дискусії ще більше експертів. Сьогодні в офісі Української аграрної конфедерації йшлося про доступність, ціну та ризики використання таких фінансових інструментів  для аграріїв, як  кредит, лізинг, розписки тощо.

На думку народного депутата, президента УАК Леоніда Козаченка, розвитку фінансових інструментів перешкоджає багато факторів. Один із них – 80%  частки держави  у банківському секторі, що не дає банкам  нормально працювати на  ринку та надавати аграріям дешеві фінансові ресурси.  Загалом, для того, щоб мати  колосальні показники  в АПК, Україні необхідно не менше 74 млрд доларів  капітальних  інвестицій. Дієвим інструментом – перед відкриттям земельного ринку -  може стати і створення  іпотечного банку, до менеджменту якого мають долучитися й  іноземні партнери -  ЄБРР,  Міжнародна фінансова корпорація,  або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Лише за таких умов буде забезпечено  професійну роботу іпотечного банку без  корупційних ризиків.

У дискусії про фінансові інструменти для аграріїв взяли участь і спеціально запрошені УАК експерти  - директор лізингової компанії «Атон ХХІ» Олег Радіоненко, спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов та менеджер з агробізнесу ПАТ «Кредобанк» Дмитро Барабан. Вони також відповіли  на найрейтинговіші запитання, які були поставлені на сторінці УАК у Фейсбук.

Пропонуємо тези з промов експертів, які виступили на сьогоднішньому УАК Challenge AГРО.

Олег Радіоненко  (директор лізингової компанії «Атон ХХІ»)  - У розвинених державах лізинг -  дієвий інвестиційний механізм. У нас після податкових та інших законодавчих колізій  лізинг став звичайною "розстрочкою". До того ж ще й дорожчою  за кредит. Колись на ринку працювало понад  200 компаній, яких після процесу ліцензування  залишилось 90. Вартість лізингових договорів становить  лише 10 млрд грн. Це крапля в морі. Вартість угод для АПК – приблизно  5 млрд грн. Тобто це десь 30 комбайнів.  Але що це  для такої потужної галузі?  Ринок лізингу звужується і оптимізму не додає  той факт, що банківський сектор фактично не кредитує лізингові договори.  А раніше ця цифра сягала 90%. 

Дмитро Барабан (менеджер з агробізнесу ПАТ «Кредобанк»)  – Питання  № 1 для аграріїв: де взяти дешевий фінансовий ресурс? Нині банки охоче кредитують малих та середніх виробників. Аграрії, які мають у своєму арсеналі від 2000 га, прагнуть  вийти на зовнішні ринки й  мати валютне фінансування. У банках вони можуть отримати  кредит  під 5-7%  річних. У  Польщі цей показник становить 3-4%. Аграрії, які  мають валютну виручку,  можуть здешевити свої кредитні ресурси.  Другий механізм для здешевлення ресурсів – державні компенсації. Третій механізм  –  спеціальні угоди з дилером, який може частково компенсувати виробнику  ставку по кредиту – від 3 до 5%. Ці механізми прозорі й  вони працюють. Але ідеальний варіант для аграрія – мати свій експорт.  Важливо також отримати позитивний  рейтинг у банків. Тобто податкова звітність – це додатковий «плюс у карму» для аграріїв. Все просто: чим краще рейтинг позичальника,  тим дешевше обійдеться  позика.

Кирило Мухомедзянов  (спеціаліст з фінансового сектору IFC - Аграрні розписки - не панацея для вирішення всіх фінансових проблем. Це додатковий фінансовий інструмент для збільшення оборотного капіталу. Завдяки аграрним розпискам у аграріїв з’явився вибір. Де є вибір, там є конкуренція, яка  знижує  вартість фінансового ресурсу.  Загалом  аграрних розписок видано на 3,5 млрд грн. Лише у 2018 році – на понад 2 млрд грн. Якщо  в Україні з’явиться ринок землі, він  вимагатиме довготермінових ресурсів. І вони в Україні будуть. Адже нині ми спостерігаємо, як банківська система поступово виходить із коми.

ІЦ УАК