Шальки терезів з аргументами "проти" запровадження під час війни 2-го етапу земельної реформи переважують, - Павло Коваль

З 1 січня стартував новий етап закону про ринок землі. Чи є якісь нововведення, які в умовах воєнного стану відклали. Гість Українського радіо — Павло Коваль, генеральний директор "Української аграрної конфедерації".

Павло Коваль зазначив, що старт другої фази ринку землі - це актуальне питання на сьогоднішні. "Ми, як громадська організація, ще на початку вересня сформулювали свою позицію стосовно цього та звернулися з офіційним листом до голови аграрного комітету Верховної Ради та до голови Верховної Ради про необхідність відтермінувати впровадження другої фази ринку землі, як мінімум до закінчення воєнного стану, а також плюс десь до одного року часу.

Чому ми так це бачили? Ну, тому що потрібно буде після перемоги повернутися з фронту аграріям, ті, хто працюють на землі, і зорієнтуватися, що в кого залишилось після війни, хто має які можливості та ресурси".

Друге питання, за словами Коваля, полягає у спроможності банківської системи надавати кредити під землю. Адже сьогодні банківська система в Україні суперприбуткова, історично прибуткова останні два роки, особливо 23-й рік, але при цьому не кредитує бізнес.

"От в чому специфіка та парадоксальність ситуації: мають суперприбутки, але бізнес не кредитують, а кредитувати під купівлю землі – це ще складніші процедури з точки зору ризиковості, терміну окупності цих інвестицій і таке інше.

Коваль додав, що у Раді з грудня зареєстровані декілька законопроектів щодо відтермінування другого етапу ринку землі. В одному із законопроектів пропонується перенести запуск другої фази на 1 січня 2025 року, тобто - відтермінувати на рік. "Але ми ж не знаємо, чи воєнний стан буде рік, чи ні. А у нас було більш чітко сформульовано – відтермінувати до кінця війни, до перемоги, до кінця воєнного стану. І плюс, треба буде час на те, щоб зорієнтуватися з економічної, фінансової, юридичної точки зору".

В умовах війни власники землі не мають рівних прав з продажу своїх земель

Генеральний директор Павло Коваль розповів, чому не тільки УАК, а й багато інших громадських організацій і велика частина аграрного бізнесу проти того, щоб сьогодні впроваджувати продаж юридичним особам, та ще й з таким обмеженням, як 10 тисяч: "По-перше, в Україні війна, і цей актив дешевий.

Дослідження деяких організацій до певної міри трошечки містять елементи маніпуляції. Ціна росте в гривні, але ціна впала в доларах. І ми розуміємо чому. Тому що треба враховувати військові курсові різниці з 2022 року починаючи. Це раз.

По-друге, не всі мають рівні умови стати учасником цих земельних відносин, таких як купівля-продаж сільськогосподарської землі в умовах війни.

От уявіть собі різницю, за якою ціною у Вінницькій області пенсіонер свій пай може продати, і у той же Харківській або Сумській області.

Якщо у пенсіонера в Чернігівській області пай замінований, він має рівні права із пенсіонером, наприклад, у Хмельницькій області, однаково продати такий же актив? Навіть якщо він по якості землі однаковий.

Ще один приклад: власник паю, який хоче втекти десь із прифронтової області, продати свої активи, на ці гроші десь обжитися в центральних або західних областях. По-перше, він не може продати свою землю навіть по мінімальній нормативній грошовій оцінці. Бо там бомблять. От уявіть собі під Харковом, 15 км від лінії фронту, і туди снаряди залітають. Ну хто там буде купувати цю землю?

Я наголошую, що сьогодні найдорожча земля за результатами 2023 року - в Івано-Франківській області. Не в Кіровоградській, Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, там де чорноземи і там де її багато. А там де її дуже мало і куди люди хочуть сховати свої активи. Там де гірська місцевість та обмежені можливості для ведення продуктивного сільгоспвиробництва.

Розумієте, тому ми не можемо говорити про рівні права та можливості під час війни.

Під час орендних відносин великий агробізнес також успішно розвивався

Крім того, Павло Коваль додав, що оренда землі в останні 20 років не заважала, в тому числі середнім і великим аграрним компаніям, інвестувати.

І за цей час сформувались дуже ефективні та дуже технологічні компанії на орендованій землі. "І Європі не снилась така технологічність окремих бізнесів аграрних в Україні".

В тому числі у нас розвивалася і переробка, і подовження ланцюгів. Питання в іншому. Чому інвестиції не хлинули, коли ми відкрили перший етап ринку землі? Коваль стверджує, що виною цьому - корупція в деяких державних інституціях. У тому числі в системі Держкомзему, і в судовій інституції, і в інших. Це вже інше питання.

Тобто дехто з експертів озвучує, що без другого етапу землі ми ж там не можемо розширяти базу. "Так розширяйте базу на орендованих землях, ніхто вам не заважає. А якщо вам потрібно ферму побудувати, так купіть на фізичну особу 100 гектарів. Там можна 5 ферм побудувати китайських масштабів. Це все дуже слабка аргументація".

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначив, що якщо на шальки терезів на сьогодні покласти всі надумані, об'єктивні та суб'єктивні фактори "за", то фактори "проти" переважать. І всі фактори "проти" можна окреслити одним таким неприємним словом. До війни це була "корупція", а тепер ми говоримо, це - "війна". Хоча, на жаль, за словами Коваля, корупція теж не дуже зменшилась в умовах війни. І про це потрібно говорити.

Війна війною, а корупція за розпорядком

Ще у багатьох постає питання, якщо ми все ж таки говоримо про закон.

А у нас моніторяться походження грошей? От в Україні півтора року, з 1 липня 2021 року землю купували фізичні особи. Ми чітко маємо розуміння походження грошей тих, хто купував землю як фізична особа?

І друге питання. А чому у нас, коли фізична особа по закону має право на 100 га, сьогодні є декілька "Богом обраних" громадян України із тисячами гектарів власності.

А може є сенс розібратися і провести там певну ревізію після перемоги, що тут відбувалось за 2 останні воєнні роки?

Порада Павла Коваля

"Я б українцям дуже маленьку пораду дав. Точно не спішіть продавати, якщо є така можливість потримати.

Ну а аграріям, якщо бачите, що так не все неспокійно з законодавством, може не варто поспішати купувати. Буде в судах потім це все складно підтверджувати та вирішувати. Ось така ситуація", - підсумував ген. директор УАК.

Довідка.

1 січня 2024 року розпочався новий етап земельної реформи. Основні нововведення, які він передбачає:

• юридичні особи отримали право купувати землі сільськогосподарського призначення;

• купувати можна лише приватні земельні ділянки загальною площею не більше 10 тис. га; 

• продаж комунальної та державної землі залишається забороненим;

• фізичні та юридичні особи не можуть мати у власності більше 10 тис. га;

• іноземці не мають права, ані продавати, ані купувати землю;

• мінімальна ціна купівлі с.-г. земель має бути не нижче НГО (нормативна грошова оцінка);

• переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями.

Ринок землі було відкрито 1 липня 2021 року з моменту набрання чинності закону України № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».

За період роботи ринку було продано близько 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві. 

У Мінагрополітики зазначають: "Другий етап земельної реформи дозволить збільшити вартість земельних ділянок приватної власності та доходи землевласників. Надходження до місцевих бюджетів громад також зростатимуть. Крім того, українським агровиробникам відкриється доступ до банківського кредитування під заставу землі".

Читайте також: Парламент Молдови ухвалив нову редакцію Земельного кодексу.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо