Розраховуємо на продовження автономних торгових преференцій після 6 червня 2025 року, — Тарас Качка

Україна та ЄС активно розширюють доступ українських товарів на європейський ринок. Про це заявив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка під час Комітетських слухань «Стратегічні орієнтири поглиблення торгівельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС» в Києві 26 лютого 2025 року.

Як зазначив Тарас Качка, наразі зусилля фокусуються на кількох ключових напрямках роботи.

«Ми розраховуємо на продовження автономних торгових преференцій після 6 червня 2025 року. І водночас разом з партнерами дуже активно працюємо над  лібералізацією торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію. Є гарні новини – перелік товарів, які є чутливими для Європейського Союзу, короткий — буквально кілька позицій. І ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами», — зазначив Тарас Качка.

Він наголосив, що одним із ключових викликів залишається механізм CBAM (вуглецеве коригування імпорту), запроваджений ЄС. Україна веде переговори про тимчасове виключення з-під його дії до завершення війни та відбудови. Також розглядається декларативний підхід, який дозволить звітувати про викиди без сплати відповідних платежів. Це критично для збереження конкурентоспроможності українських виробників.

Як зазначив Тарас Качка, враховуючи ініціативу Єврокомісії щодо відтермінування повноцінного запуску механізму (зокрема, продажу сертифікатів CBAM) на 2027 рік Україна матиме більше часу для перемовин.

Ще один ключовий напрямок — робота на шляху до підписання промислового безвізу (угоди ACAA). 

«Триває робота над планом істотного розширення Угоди АСАА на максимальну кількість товарів. За підрахунками вона може охопити до 80% промислового експорту до Європейського Союзу. Активно працюємо над тим, щоб укласти Угоду вже цього року», — зазначив Тарас Качка.

Своєю чергою заступник Міністра економіки Андрій Телюпа підкреслив важливість держпрограм з підтримки виробників в межах політики «Зроблено в Україні» для інтеграції України в європейський економічний простір.

«Підтримка держави в тому числі допомагає українським підприємствам максимально адаптуватися, стати сильнішими, щоб успішно інтегруватися в європейський ринок. Ми постійно працюємо над удосконаленням та розширенням програм підтримки виробника. І вдячні бізнесу та експертному середовищу за практичну допомогу в цій роботі», — сказав Андрій Телюпа. 

Європа все більше зосереджується на створенні стратегічно автономної промисловості. Україна може стати важливим партнером у цьому процесі, використовуючи свої виробничі потужності.

«Ми не конкуренти європейському промисловому сектору, а його частина. Українські підприємства можуть замінити сторонній імпорт і стати надійною альтернативою для європейських постачальників», – наголосив Андрій Телюпа.

Україна в наступні тижні узгодить з ЄК долю списку чутливих агротоварів – торгпред

Україна має в запасі кілька тижнів, щоб напрацювати з Європейською Комісією спільне рішення щодо торговельної політики та імпорту до Европейського Союзу українських агротоварів після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ), повідомив заступник міністра економіки – торгівельний представник України Тарас Качка.

"Юридичні рамки дають змогу зробити (напрацювати спільне бачення – ІФ-У) максимально швидко. У нас ще є в запасі кілька тижнів, щоб спокійно розмовляти. Далі, думаю, будемо мати спільне розуміння, коли точно рішення буде прийнято і в яких параметрах", - сказав він на конференції "Агросектор 2025: Виклики та можливості у нових реаліях", організованій аналітичним центром We Build Ukraine в Києві у четвер.

Качка нагадав, що 2022 року Україна відправляла до ЄС чимало товарів у режимі вільної торгівлі, тобто до застосування АТЗ до української агропродукції. Для багатьох з цих товарів жлдної загрози щодо можливих обмежень немає.

Як приклад торгпред навів експорт українських сирів до ЄС, який залежить від дотримання ветеринарних вимог.

"Український уряд наразі обговорює з Європейскою Комісією, яким буде після 5 червня торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти. Треба розуміти також, що принаймні 25 з цих товарів ми не експортували більше, ніж тарифні квоти були до 2022 року. Є багато товарів, про які ми не говоримо, що вони чутливі, але які експортувалися в більшому обсязі, ніж були тарифні квоти. Сподіваємося, що Європейський Союз їх не буде трактувати як чутливі товари, які ми зможемо спокійно лібералізувати", - зазначив він.

Качка зазначив, що до переліку чутливих товарів, визначених в рамках АТЗ, ЄК відносить мед, кукурузу, висівки, крупи, цукор, яйця, м'ясо птиці та кукурудзу. По кожному з них український уряд напрацював рішення і сформував позицію, яку наразі обговорюється з ЄС.

Застереження з боку ЄК торгпред України охарактеризував як "дуже слушні й дуже важливі", конструктивні для країни і такі, що допомагають побудувати інтеграцію українських товарів до Європейського Союзу.

"Проблема - не цифри, проблема - політика. Де, як політизується Україна з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів. За жодним з товарів, за які нас звинувачують, ми не маємо якоїсь надмірної продуктивності. Якщо говоримо про кукурузу, то кукурудзи в Європейському Союзі виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше", - сказав торгпред України і додав, що 27 держав-членів ЄС у сезоні-2024 виростили 135 млн тонн пшениці, що закріпляє за ЄС статус лідера з виробництва цієї зернової культури.

Держчиновник порівняв українську переговорну сторону з рибалкою, який чекає слушної миті для початку переговорів, коли ситуація щодо чутливих товарів не буде надмірно політизованою.

"Всі розуміють, що це рішення має бути знайдено до 6 червня, але плюс-мінус таким чином, щоб ми не застряли в умовах торгівлі 2014 року. … Насправді параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначатися між тими кількісними порогами, якоі визначено в регламенті АТМ, і тим максимумом, який ми постачали до Європейського Союзу в 2023 році", - пояснив він.

За прогнозом Качки, для української кукурудзи швидше за все надмірних обмежень не буде, оскільки ЄС потребує більше, ніж встановлене для України обмеження в 15 млн тонн на календарний рік. Питання чутливості/не чутливості пшениці залишається відкритим, оскільки на цей товар у різних країн ЄС є різний попит.

"Очевидно, що найбільш запекла дискусія буде по цукру, де ми стрибнули у виробництві, але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу. Ми насправді допомогли Європейському Союзі пройти якісь дефіцитні періоди, тому параметри торгівлі змяняться", - сказав торгпред України.

За його словами, гострим питанням також залишається імпорт до ЄС українського м`яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.

Торгпред України висловив сподівання, що в найближчі тижні питання долі списку чутливих товарів для імпорту в ЄС буде узгоджено.

ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки й Інтерфакс-Україна