Росія краде українське зерно і вивозить його до інших країн, зокрема Туреччини. Про це на початку червня заявив посол України у Туреччині Василь Боднар. За словами дипломата, російські кораблі прямують із підробленими документами, у яких зазначено, що зерно не українське, а російське. Впродовж місяця Україна намагається добитися від турецької влади зупинити цей процес, але поки безрезультатно.
У чому збігаються і де розходяться інтереси Києва та Анкари, чому майже половина турків не вважають росію винною і чи дійсно Туреччина свідомо допомагає росії красти українське зерно? - Про це посол України Василь Боднар розповів виданню «Главком».
До турецьких портів прибуває крадене з України зерно
Турецька сторона відповідає, що це приходять російські кораблі з російським зерном та російськими документами.
Ми зі свого боку почали юридичні процедури, залучили до цього нашу Генпрокуратуру, аби довести, що це не так. Наша прокуратура почала розслідування, ми вже передали перші пакети документів цієї справи турецькій стороні, щоби вони почали своє розслідування, встановили й притягнули винних до відповідальності.
Натомість станом на сьогодні жодного юридичного рішення, яке б зупинило цей потік кораблів, немає. На мою думку, відсутність результату може випливати з низки факторів. Складність та довготривалість розслідування цих злочинів в Україні, а отже, відсутність конкретних судових рішень у справах негативно впливає на взаємодію з турецькою стороною у сфері правової допомоги. Слід враховувати, що окупанти також намагаються всіляко приховати свої злочини, вдаються до підробки документів щодо портів відправлення та походження сільськогосппродукції, відключення навігаційних систем для приховання маршрутів тощо. Важливо провести лабораторні дослідження для встановлення походження зернових на основі відібраних зразків у портах Туреччини.
Нещодавно до порту Самсун прибуло судно «Сормовский-48», з імовірно краденою українською кукурудзою. Яке у вас є пояснення того, що турецька сторона не реагує на надані вами конкретні докази і які інші докази були би залізними?
Так, на тому кораблі 3 тис. тонн краденої кукурудзи. Реакція була – на підставі рішень турецьких органів влади розвантаження судна було призупинено на декілька днів. Ми пробували знайти рішення, аби притягнути порушників до відповідальності, хоч капітана, але турецькі правоохоронці не знайшли для цього підстав. Аргументи все ті ж – усі документи російські.
Очільник Директорату оборонної промисловості Ісмаїл Демір каже, що технічно важко встановити походження зерна, яке прибуває до турецьких портів. Які способи існують, аби вирішити проблему?
У документах, які росіяни надають, звичайно, доказів походження продукції ми не знайдемо. Документальні докази крадіжки можуть з’явитися, якщо власник краденого зерна звернеться до прокуратури чи суду із заявою, що росіяни у нього вкрали зерно. Про такі заяви мені не відомо. Що насправді відбувається на окупованих територіях ми також достеменно не знаємо. Але прокуратура Херсонської області та Генпрокуратура наполегливо збирають інформацію. Сподіваюся, що вони якраз сформують сильнішу доказову базу, ніж наші фотографії суден чи супутникові знімки.
Я також розмовляв з експертами. Вони розповіли, що є механізм встановлення походження зерна шляхом спектрального аналізу.
Але факт залишається фактом, росіяни, через свої фірми з петербурга чи краснодара оформлюють крадене зерно з Херсонщини та Запоріжжя як російське, а потім везуть його через окупований Крим.
Що заважає провести цей аналіз, як цьому може допомогти посольство? Результати спектрального аналізу можна буде використати як доказ у суді?
Мені говорили експерти, що цей спектральний аналіз може довести походження зерна. Я нещодавно мав відповідні переговори з турецькою стороною і мене запевнили у готовності усіляко сприяти у проведенні таких досліджень у портах Туреччини. Дослідження має бути проведено із залученням коштів та відповідного обладнання з боку західних партнерів.
Скільки окупанти вже вивезли зерна із наших портів і скільки там ще залишається?
Орієнтовно вивезли, за різними даними, до 500 тис. тонн зернових. У середньому вони вивозять 150-170 тис. тонн на місяць. Загалом перед початком повномасштабного вторгнення на тимчасово окупованих територіях було десь понад 1,5 млн тонн зерна.
Повне інтерв'ю можна прочитати за посиланням.
ІЦ УАК за матеріалами Главком