У рамках Всеукраїнської конференції "Інноваційні технології вирощування гарбузів" було обговорено перспективи їх вирощування в Україні загалом, і застосування вітчизняної селекції зокрема.
За словами кандидата сільськогосподарських наук, співробітника Національного університету біоресурсів і природокористування України Василя Кокойка, на сьогоднішній день типовими представниками кормового напряму є сорт Мозоліївський Інституту овочівництва і баштанництва НААН України та сорти Стофунтовий і Валок Дніпропетровської дослідної станції.
З насіннєвих: Український багатоплідний і Гамлет Дніпропетровської дослідної станції; Південний — Південного інституту овочівництва і баштанництва, з достолового напрямку: американський Паттернат та японський сорт Хокайдо, які мають урожайність до 40 т/га на зрошуваних землях.
Для того, щоб українські гарбузи могли скласти конкуренцію іноземним — саме столовим — сортам, науковцями були проведені певні дослідження на конкретних сортах великоплідного (Cucurbita maxima) та мускатного (Cucurbita moschata) видів гарбуза. А саме на таких сортах виду C. Maxima: Ювілей, Славута, Ждана Дніпропетровської дослідної станції та Польовичка Південного Інституту овочівництва та баштанництва. І на таких сортах C. Moschata: Диво, Гілея, Яніна Південного інституту овочівництва і баштанництва та сорту Доля Дніпропетровської дослідної станції.
Аналізуючи тривалість вегетативного періоду, було встановлено, що найбільш скоростиглим був вид moschata, де тривалість від сходів до початку достигання плодів становила від 96 до 113 діб, йдеться про сорти Доля та Диво. Найбільш скоростиглим серед maxima стали Ждана й Польовичка зі строками достигання 115—120 діб.
Щодо урожайності, то серед великоплідних гарбузів найкращі результати дав сорт Польовичка з виходом стандартних плодів 29,4 т/га, що ж стосується мускатних, то найкращим став сорт Диво — 33,1 т/га. Щодо рентабельності вирощування, за результатами досліджень було виявлено, що використання сортів Ювілей і Диво є найвигіднішим, адже рівень їхньої рентабельності становить 109% і 151% відповідно.
ІЦ УАК за матеріалами agroreview