11.10.2019 13:30

Проблеми є, але ситуація не критична - Павло Коваль

версія для друку
11.10.2019 13:30

Споконвіку предметом гордості українців була земля. На території нашої держави зосереджено близько 30% світового запасу чорноземів. Сприятливий клімат та родючість земель дозволяють розвивати АПК, який сьогодні становить близько 13% від ВВП країни.

Та за все треба платити. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН на початку 2019 року констатувала – 20% орних земель країни, а це 6,5 млн га, піддались деградації. За їх даними, Україна щорічно втрачає від ерозії 300-600 млн тонн ґрунту, а врожайність від цього може знижуватись на 50%.

Один з показників, який визначає врожайність ґрунтів – вміст у них гумусу. Для того, аби земля вважалась чорноземом, вміст цієї речовини в ній має перевищувати 2,5%. Середній показник в Україні – 3,16%. Втім, ще 100 років тому він був на рівні 13-14%.

Але навіть 3,16%, порівняно з показниками європейських країн – це фантастична цифра, говорить Павло Коваль, генеральний директор організації Українська аграрна конфедерація.

Донедавна  ми спостерігали зниження показника, але останні 3-5 років можна говорити про стабілізацію. У 2012 році було 3,19%, сьогодні – 3,16%. Є падіння, але воно сповільнюється.

Він додає, хоч вміст гумусу та природна родючість помалу знижуються, валові збори з базових культур Україна нарощує з року в рік. Ситуація не критична:

"У нас близько 65% ґрунтів мають високий або середній вміст поживних речовин. Тільки близько 19% характеризуються низьким вмістом. Є над чим працювати, але ніяких катастрофічних трендів не виявляється", – зазначає експерт.

Підтримувати ґрунти в родючому стані дозволяють органічні добрива. А оскільки рослинництво в декілька разів переважає над тваринництвом, виникає дефіцит цих добрив.

"Нам варто вносити 8-15 тонн органічних добрив на гектар, а в нас такої маси немає, бо поголів’я зменшується", – стверджує Павло Коваль.

Вихід – приорювати рештки соломи, соняшничиння, ріпаку, а також висівати поживні зелені культури після збирання врожаю. Та цим методом аграрії часто нехтують.

"Коли недостатньо техніки, щоб правильно переробити рештки, їх просто спалюють. Це шкодить ґрунту і не допомагає з економічної точки."

Ще одна проблема серед аграріїв – недотримання так званої сівозміни, чергування культур. А це, за словами експерта, негативно впливає на структуру ґрунту, комкуватість, вміст мікроелементів, забруднення шкідниками, хворобами та бур’янами.

"Низка господарств сіють кукурудзу на кукурудзі, соняшник на соняшнику, ріпак на ріпаку. Економічні умови змушують аграріїв вести короткоротаційні сівозміни – вирощувати три-чотири базові культури, які мають високу маржинальність і стабільний попит на зовнішньому і внутрішньому ринках."

Та без запровадження правильної сівозміни неможливо ефективно вести бізнес в середньостроковій  або довгостроковій перспективі. Наслідки проявляться вже через два-три роки.

Один з факторів, який впливає на ставлення аграріїв до ґрунтів – мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Окремі фермери або агрохолдинги не інвестують кошти у чужу власність, натомість заробляють “тут і зараз”, виснажуючи землю.

" Фермер інакше би відносився, якби орієнтувався не лише на ринкову кон’юнктуру вирощуваних товарів, а й був впевнений, що ця земля у його власності", – пояснює Павло Коваль.

Експерт додає, запровадження обігу встановить ринкову вартість землі, яка у нас сьогодні коштує близько €1 тис., що в рази нижче, ніж в Європі.

"Відсутність ринку – елемент неефективного підходу до формування базової галузі економіки. Це впливає на те, що у нас неадекватно оцінений основний для України ресурс – земля."

ІЦ УАК за матеріалами ICTV

Що має бути приорітетним у завершенні земельної реформи?:
Інші опитування