Президент оголосив про старт нової економічної платформи «Зроблено в Україні». Планується запустити кешбек «Купуй українське»

Офіс генпрокурора торік отримав від бізнесу 220 скарг на тиск

Департамент захисту інвестицій при Офісі генерального прокурора торік отримав 220 заяв від бізнесу щодо необґрунтованого тиску на нього.

Про це сказав генеральний прокурор Андрій Костін під час форуму «Зроблено в Україні», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«В офісі генерального прокурора є спеціальний Департамент у сфері захисту інвестицій. Саме він розробляв ті стандарти і саме він зараз працює з бізнес-спільнотами, з нашими міжнародними партнерами задля того, щоб вони (стандарти) в найближчий час були затверджені як обов’язкові. Цей департамент минулого року отримав 220 заяв тільки від бізнесу щодо необґрунтованого тиску. У 120 кейсах ми в той чи інший спосіб відновили справедливість для бізнесу, який піддавався необґрунтованому тиску. В інших випадках ми всі зрозуміли і дійшли єдиного висновку, що все відбувається в законний спосіб. Але хочу сказати: якщо ви піддаєтесь незаконному тиску, будь ласка, звертайтеся до цього департаменту, і кожна ваша заява буде ретельно розглянута», - сказав Костін, підкресливши, що згаданий департамент працює вже не перший рік.

Також генеральний прокурор зауважив, що в умовах війни перед бізнесом постали нові виклики та загрози.

«Хочу вас запевнити в тому, що ми не допустимо, щоб безпідставне втручання правоохоронних органів становило ще один ризик для вашої роботи. І вважаю, що спільними зусиллями чесний бізнес, чесний український бізнес зробить все можливе задля того, щоб наша спільна перемога над ворогом була зроблена в Україні», - наголосив генпрокурор.

Окрім того, він поінформував про розроблені стандарти діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій під час досудового розслідування, які мають бути затверджені найближчим часом.

«Стандарти, які незабаром будуть затверджені і стануть обов’язковими для використання всіма прокурорами, передбачають, що обшуки, арешти майна - це крайня міра, яка може бути використана. І саме ці стандарти мають запобігти тому, щоб не приймалися необґрунтовані, передчасні чи надмірні засоби втручання», - сказав Костін.

Як відомо, в ОГП у 2020 році створили Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій, який комунікує з представниками бізнесу стосовно порушених кримінальних справ.

 

Президент Володимир Зеленський оголосив про початок роботи нової економічної платформи «Зроблено в Україні», яка стане майданчиком для постійного прямого діалогу держави та підприємців

Про це він повідомив на однойменному заході в Києві, участь у якому взяли близько 400 запрошених, зокрема представники українського бізнесу, начальники ОВА, представники дипломатичного корпусу, іноземні гості.

«Я радий оголосити сьогодні про старт нашої нової економічної платформи, а отже, нової економічної політики – політики Made in Ukraine, політики «Зроблено в Україні», – сказав Президент, звертаючись до присутніх.

Глава держави насамперед подякував усім підприємцям і представникам бізнесу, які працюють в Україні, створюють робочі місця, виготовляють товари та надають послуги, усім, хто забезпечує економічну основу для життя суспільства та спротиву наших воїнів.

«Ми маємо перемогти, і це питання виживання. А щоб Україна мала весь необхідний ресурс для своєї перемоги, мають перемагати також українські товари, українські послуги, українське споживання та український експорт, тобто українські підприємці. Кожен зараз має пам’ятати: фронт у нас один, і його витягують на собі наші воїни. Але, щоб фронт був ефективним, повинна бути ефективною та сильною вся Україна – кожен, хто працює заради держави та людей», – зазначив Володимир Зеленський.

За його словами, вже було зроблено значні кроки для модернізації та спрощення роботи державних інституцій, щоб вони сприяли ефективності економіки. А нині настав час додати й інші інструменти.

«Ця платформа – «Зроблено в Україні» – має стати майданчиком для постійного прямого діалогу держави та наших підприємців. Тут мають бути представлені інтереси кожного, хто працює в Україні, хто працює прозоро й заради України, тобто сплачує податки в Україні та не працює на росії», – сказав Глава держави.

Як наголосив Президент, у діяльності платформи «Зроблено в Україні» братимуть участь усі необхідні представники виконавчої та законодавчої гілок державної влади, і вже розпочато діалог з багатьох питань, які хвилюють бізнес.

Також, на переконання Володимира Зеленського, необхідно узгодити сучасний моральний договір між суспільством і бізнесом, між державою та бізнесом.

«Підприємницькі успіхи однієї людини мають бути частиною суспільного успіху та спільної сили всієї України. Це можливо лише за умови, що бізнес працює чисто – по-білому, сплачує податки в Україні, старається створювати гідні робочі місця для наших громадян і не працює на росії й не допомагає війні проти України. Абсолютно зрозумілі моральні правила. Кожен, хто дотримується таких правил, має отримати повне сприяння держави, всіх інституцій», – наголосив Глава держави.

Крім того, Президент повідомив, що нині триває робота з партнерами щодо страхування від воєнних ризиків усіх інвестицій в Україну, а також збереження та розширення можливостей українського експорту.

«Ми працюємо над змінами в наших інституціях, аби дати більше впевненості бізнесу. Зокрема, Верховній Раді треба провести реформу Бюро економічної безпеки України. Мають бути закриті будь-які можливості державних органів тиснути на бізнес», – зауважив Володимир Зеленський і закликав парламент ухвалити закон щодо БЕБ найближчим часом.

 

Розробляється програма українського кешбеку «Купуй українське»

Президент Володимир Зеленський повідомив про розробку програми українського кешбеку «Купуй українське», у межах якої громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів, витрачених на придбання визначених українських товарів і послуг. Про це Глава держави повідомив під час відкриття заходу «Зроблено в Україні» у Києві. 

«Ми повинні зробити все можливе, щоб якнайбільше українських підприємств змогли зберегти та масштабувати свою роботу. І я доручив Кабміну розробити кілька практичних кроків», – заявив Президент у виступі. 

За його словами, триває підготовка програми українського кешбеку «Купуй українське», коли за придбання визначених типів вітчизняних товарів і послуг українські громадяни зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку. 

«Наше завдання – щоб українські гроші залишалися в Україні та працювали в Україні. Це податки. Це зарплати наших воїнів. Це можливості нашої держави, зокрема й оборонні. Вже готуються параметри українського кешбеку – фінансовий і технічний, і маємо постаратися, щоб ця програма почала працювати в цьому році», – наголосив Володимир Зеленський.

Як повідомив Президент, український уряд розробить і представить відповідні кроки, щоб розширити в Україні локалізацію виробництв, зокрема виробництва зброї та військової техніки. 

Крім того, Глава держави наголосив, що мають бути ліквідовані бар’єри, які десятиліттями заважають створювати нові й розширювати наявні виробництва, як-от надто довгі процедури підключення до мереж або зміни цільового призначення землі. 

«Щойно я підписав закон, який спрощує зміну цільового призначення земельних ділянок для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України», – заявив Володимир Зеленський.

За словами Президента, триває робота над конкретними державними програмами, які дадуть українським виробникам змогу масштабувати діяльність. Зокрема, йдеться про державні гранти, кредити, стимулювання виробництва та попиту, допомогу на зовнішніх ринках. 

 

Довіра й повага до українського виробника мають стати нашою спільною ідеологією на наступні десятиліття, - Шмигаль

На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», яка започаткована Президентом Володимиром Зеленським.

Він додав, що практика споживання української продукції має стати частиною повсякденної культури кожного українця.

«Ми не говоримо про обмеження іноземних товарів, що дуже важливо. Ми говоримо про стимули, які допоможуть українським підприємцям посісти свої ніші на внутрішньому ринку та вийти на зовнішні. Ми говоримо про економічний патріотизм громадян у контексті купівлі саме своїх товарів – товарів, де стоїть лейбл «Зроблено в Україні», – сказав Денис Шмигаль. 

Зокрема, як розповів Прем’єр-міністр, Уряд планує задіяти 5 інструментів допомоги вітчизняному товаровиробнику:

• Публічні закупівлі. Будемо розширювати перелік категорій товарів, що мають закуповуватися у локального виробника. Зокрема йдеться про розширення локалізації на оборонні закупівлі.
• Компенсації. У держбюджет на 2024 рік закладено 1 млрд грн на компенсацію коштів за придбану сільгосптехніку вітчизняного виробництва. Плануємо поширити такий же механізм на всю техніку, що вироблена в Україні.
• Адаптація вже діючих державних програм підтримки під цілі платформи «Зроблено в Україні». Наприклад, за програмою єВідновлення майже 44 тис. українських родин потребуватимуть будівельних матеріалів і важливо, щоб вони купували саме українську продукцію. За програмою «5-7-9» будемо робити ставку на інвестиційний компонент, на фінансування придбання основних засобів українських виробників.
• Гранти українським виробникам єРобота. Це підтримка малого та середнього бізнесу. Можливість стимулювати переробку й аграрний сектор.
• Стимулювання споживчого попиту. Уряд уже ухвалив постанову про популяризацію товарів українського виробництва. Затверджено знак маркування бренду «ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ», який виділить товари, вироблені національним виробником, серед усіх інших.

Сумарний прогнозований ефект зростання споживчого попиту — це +0,14% до ВВП, це понад 22 тис. нових робочих місць, це понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч на програми підтримки бізнесу передбачено 45 млрд грн, а відновлення та розвиток підприємництва є одним із пріоритетів плану дій уряду.

«Водночас ініціатива Президента Володимира Зеленського виводить взаємодію держави та бізнесу на новий рівень. Всеукраїнська економічна платформа «Зроблено в Україні» – це принципово новий механізм комунікації з підприємцями. Це про діалог і про дії. У діалозі напрацьовуватимуться найкращі рішення, які будуть втілюватися в життя вже найближчим часом», – сказав голова уряду.

 

Реалізація політики «Зроблено в Україні» забезпечить щонайменше 1% додаткового зростання ВВП у 2024 році, - Юлія Свириденко

Підприємці, які виробляють в Україні, створюють додану вартість і робочі місця, мають отримати від держави найбільше сприяння. На цьому Уряд фокусує державну політику «Зроблено в Україні», яка визначає пріоритетність українських виробників для національної економіки. Про це зазначила Перша віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні».

Захід відбувся 26 лютого за участю українських підприємців, Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, представників Офісу Президента України, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), бізнес-організацій та об’єднань за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

«Нам дуже потрібно бути економічно самодостатніми. Ми надзвичайно вдячні нашим партнерам за 74 млрд доларів міжнародної допомоги за ці 2 роки. Але вочевидь ми самі маємо розвивати власний бізнес», - сказала Свириденко.

«Щоб виграти війну і побудувати міцну економіку, ми повинні орієнтуватися на власне виробництво. Для цього Уряд запроваджує нову державну політику «Зроблено в Україні», яка вміщує кілька основних напрямів для розвитку українського бізнесу. Йдеться про стимулювання попиту на українські товари – від держави та приватного сектору, сприяння інвестиціям в реальний сектор: дешеві гроші, приєднання до мереж і розвиток промислової інфраструктури, компенсація інвестицій через податки. Та розвиток несировинного експорту. Зокрема, на програми підтримки закладається 45 млрд грн у державному бюджеті, що має забезпечити додатковий 1% зростання ВВП», - підкреслила Юлія Свириденко.

Перша віце-прем’єр-міністр України наголосила, що до 40% коштів з купівлі українських товарів повертається через сплачені податки назад на потреби сил безпеки й оборони. Уряд зі свого боку надасть пріоритетний доступ українським виробникам до публічних закупівель через розширення політики локалізації на нові категорії товарів, у тому числі на оборонні закупівлі. Також буде розширена програма компенсацій на купівлю с.-г. техніки на інші види української техніки, розширена програма доступної іпотеки єОселя, яка стимулює попит на українські будматеріали.

«Ми розуміємо, як важливо усунути бар’єри і створити переваги для тих, хто виробляє в Україні. Адже вітчизняний бізнес працює в умовах війни, під регулярними ракетними обстрілами, з блекаутами, при зруйнованих ланцюгах постачання та браку людського ресурсу. Тому купувати продукцію українського виробника - це інвестувати в нашу стійкість і нашу перемогу. Уряд уже запровадив програми підтримки бізнесу єРобота, доступного кредитування «5-7-9», ми також працюємо над іншими інструментами – розбудовуємо ринок страхування інвестицій від воєнних ризиків, готуємо підтримку проектів зі значними інвестиціями, розвиваємо мережу індустріальних парків, стимулюємо несировинний експорт і багато інших проектів. Вимоги для бізнесу прості: робота “в білу”, сплата податків, офіційне працевлаштування людей. Виробляти в Україні, купувати українське, розвивати промисловість і розширювати експорт – такі заходи дозволять досягти нашої спільної мети – збільшити самодостатність країни та наблизити перемогу», - відзначила Юлія Свириденко.

 

Новий суспільний договір між бізнесом та Урядом — питання національної безпеки України, - спільна заява Уряду й бізнесу

Уряд і представники українського бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями для покращення бізнес-клімату в Україні. Документ підписали під час презентації Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні». 

Від Уряду документ підписала Перша віце-прем’єр-міністр України - Міністр економіки України Юлія Свириденко, від бізнесу — представники бізнес-асоціацій, серед яких Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, Виконавча директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова, Голова Ради директорів Американської торгівельної палати в Україні Олена Кошарна, Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО Сергій Позняк, Голова Ради CEO Club Ukraine Ігор Кабузенко, Член ради представників Асоціації IT Ukraine Тарас Кицмей, Виконавча директор ГС «Український фуд-ритейл альянс» Наталія Петрівська. 

«Перед обличчям екзистенційної загрози для існування української державності побудова ефективної взаємодії між бізнесом і владою — питання національної безпеки України. Ефективна взаємодія потребує побудови нового формату діалогу для розв'язання нагальних питань і для напрацювання нового суспільного договору між підприємцями та державою, зокрема у спільній протидії й запобіганні незаконному тиску на підприємців, прозорому оподаткуванні та чесній сплаті податків, впровадженні механізмів розвитку українських виробників», - ідеться у спільній заяві.

Сторони задекларували наміри спільно працювати над створенням в Україні сприятливих умов для ведення бізнесу, а також відзначили необхідність сплати податків підприємцями.

У заяві йдеться про те, що держава зі свого боку зобов’язується:

• створювати умови для унеможливлення неправомірного тиску силовиків на бізнес;
• зменшувати адміністративне навантаження та підвищувати прозорість системи оподаткування;
• підвищувати прозорість роботи митниці;
• формувати сприятливий бізнес-клімат;
• продовжувати дерегуляцію економічних відносин, де це можливо і доцільно;
• впроваджувати програми розвитку українських виробників, у тому числі шляхом доступу до публічних закупівель і стимулювання попиту на українські товари;
• сприяти інвестиціям через доступ до дешевого фінансового ресурсу, розвитку промислової інфраструктури і спрощення приєднання до мереж, доступу до сировини, страхування інвестицій;
• відкривати зовнішні ринки для українських товарів і забезпечувати підтримку українського несировинного експорту.

Зі своєї сторони, представники бізнесу декларують наступні зобов'язання:

• сплачувати податки у передбаченому законодавством обсязі;
• офіційно працевлаштовувати працівників та офіційно виплачувати повну заробітну плату;
• не співпрацювати із росією;
• інвестувати у виробництво та розвиток бізнесу в Україні;
• забезпечувати гідне повернення ветеранів у робоче середовище.

Підписанти спільної заяви визначили пріоритетними першочерговими напрямками для співпраці між державою і підприємцями:

• напрацювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців зі сторони правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін у КПК;
• перезавантаження Бюро економічної безпеки;
• визначення критеріїв віднесення бізнесу до категорії «білого» та переліку переваг для такого бізнесу;
• створення платформи для отримання зворотнього зв’язку від підприємців;
• напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників;
• напрацювання рішень для вдосконалення та діджиталізації системи бронювання та відряджень.

Робота над розробкою рішень здійснюватиметься на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі «Зроблено в Україні» та майданчиках українських бізнес-об’єднань.

 

Через комунікаційну складову платформи “Зроблено в Україні” бізнес зможе дати зворотній зв’язок Уряду щодо діяльності державних інституцій

Уряд спільно з Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, Радою бізнес-омбудсмена запустили комунікаційну складову платформи “Зроблено в Україні”, яка допоможе виміряти рівень задоволеності підприємців державними інституціями та послугами. Вона працює на базі pulse.gov.ua. 

«Цей проект стане одним з інструментів, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії Уряду й бізнесу. Підприємці в режимі онлайн зможуть надати оцінку роботі державних структур, рівня послуг, які вони отримують від держави, поскаржитись на недоліки чи проблеми, що у них виникли під час спілкування з органами влади. Це канал зворотного зв’язку від бізнесу, завдяки якому влада матиме можливість максимально оперативно реагувати на звернення бізнесу і вирішувати проблеми”, - зазначила Перша віце-прем’єр-міністр україни - Міністр економіки Юлія Свириденко. 

Комунікаційна складова платформи “Зроблено в Україні” передбачає єдиний прямий канал зв’язку з Радою бізнес-омбудсмена, через який підприємці зможуть звернутись по допомогу до команди Ради бізнес-омбудсмена й отримати безкоштовну підтримку від фахівців.

“Рада бізнес-омбудсмена та її висококваліфіковані юристи, загартовані багаторічною практикою у понад 9 років роботи над скаргами щодо проблем в українському бізнес-середовищі, довели спроможність дієво вирішувати питання бізнесу без суду. Поглиблення партнерства з Міністерством економіки у запуску платформи дозволить нам ефективніше пропрацьовувати окремі питання бізнесу, зокрема системні проблеми, на урядовому рівні”, - зазначив бізнес-омбудсмен України Роман Ващук.

Довідково: Рада бізнес-омбудсмена - незалежна рівновіддалена інституція, створена для захисту бізнесу та просування належного врядування, працює з 2015 року під егідою Уряду України, міжнародних фінансових інституцій і бізнесу. Рада розглядає скарги підприємців щодо недобросовісної поведінки державних органів і допомагає врегулювати спори на досудовому етапі. 

 

Спеціальна представниця Президента США з відновлення України Пенні Пріцкер у відеозверненні до учасників зустрічі зауважила, що бренд «Зроблено в Україні» – це не лише про якість та інноваційність, він також символізує хоробрість, стійкість і креативність українського народу.

«Ці якості українці демонструють щодня, захищаючи свою країну як на лінії фронту, так і біля виробничого конвеєра», – наголосила вона.

За словами Пенні Пріцкер, попри всі атаки росії на виробничі потужності в країні та на позиції нашої держави на міжнародних ринках, Україна продовжує виробляти все, починаючи з товарів загального вжитку й закінчуючи продовольством і високотехнологічними дронами.

«Адміністрація Президента Байдена взяла зобов’язання щодо виділення 230 млн дол. для підтримки українського приватного сектору з метою збереження робочих місць, нарощування внутрішнього та зовнішнього попиту, стимулювання податкових надходжень», – розповіла спеціальна представниця Президента США.

Вона також додала, що USAID забезпечує надання позик, допомоги та грантів для різних галузей економіки України.

 

Міністр підприємств і виробництва Італії Адольфо Урсо у відеозверненні зазначив, що Україна має велику розвинену аерокосмічну галузь, інформаційно-цифрові технології, гарну легку промисловість, добре розвинену галузь верстатобудування.

Міністр акцентував, що Італія готова допомогти Україні конкретними ініціативами щодо формування та збуту її продукції, зробити так, аби бренд «Зроблено в Україні» захопив глобального споживача й спонукав його купувати українську продукцію.

 

ІЦ УАК за матеріалами Укрінформу, Офіційного інтернет-представництва Президента України, Фейсбук-сторінки Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Мінекономіки