Польські фермери маніпулюють питанням українського зерна

Упродовж останніх кількох місяців польські аграрії проводять акції протесту, виступаючи проти ввезення української агропродукції через територію Польщі до третіх країн. Delo.ua зʼясовувало, чи призведе це до обмеження експорту з України

Delo.ua розбиралось, чи дійсно європейський агросектор страждає від конкуренції з українським збіжжям, і чи винна Україна в їхніх проблемах?

Виконавчий директор УЗА Сергій Іващенко підкреслює, що східноєвропейським фермерам варто було б виходити на протести проти войовничої політики росії та її агресії проти України, яка і стала єдиною причиною збільшення транзиту українського зерна через країни ЄС. Більше того, українські аграрії через відсутність альтернатив вимушено везуть зерно європейськими територіями, внаслідок чого отримують збиток через подовження логістичного плеча.

Він наголошує, що УЗА цілком розуміє побоювання аграріїв сусідніх країн, оскільки українське зерно справді більш конкурентоздатне і несе для них певну загрозу, що асоціація враховує у своїй діяльності. Цілком природно, що східноєвропейські сусіди мають певні ризики або загрози щодо зерна з України, остільки собівартість їхнього виробництва значно перевищує вітчизняну, навіть з урахуванням всіх субсидій, дотацій і фінансової допомоги зі сторони ЄС. Звісно, європейські імпортери скористались ситуацією та закупили невеликі партії українського зерна за дуже низькими цінами, але навіть ці показники надзвичайно малі та не можуть серйозно загрожувати місцевим виробникам – для Польщі це лише 7% їхнього річного виробництва, а для Румунії 9%. 

Іващенко також сподівається, що подібні протести європейських фермерів не стануть масовими, оскільки уряди зацікавлених країн і їхні аграрні спільноти активно співпрацюють з українськими колегами для врегулювання виникаючих питань, щоб всі сторони були задоволені.   

"І головне - ми не розглядаємо ринки Польщі, Болгарії та Румунії як імпортні, ми розглядаємо їх лише для транзиту. Тому з нашого боку це виглядає певною мірою як непорозуміння, тому що нам не цікаво везти в ці країни зерно, ми транспортуємо його на наші традиційні ринки Азії й Африки. Тому ми не хочемо створювати їм ризики або загрожувати їхньому виробництву зерна", - підсумував Сергій Іващенко.

В свою чергу, аналітик с.-г. ринку української консалтингової компанії "Barva Invest" Павло Хаустов розповів виданню, що хоча польські фермери скаржаться на падіння цін на с.-г. продукцію на третину, їхня риторика є маніпулятивною. Говорячи про падіння цін на 25-30%, вони часто забувають уточнити, що йому передував аналогічне зростання цін, яке було спричинене не лише повномасштабним вторгненням росії в Україну, а й неврожаєм в ЄС. Таким чином, ціни хоч і впали на третину від пікових значень, але насправді просто наблизились до рівнів, що передували 24 лютого 2022 року.

Він уточнює, що це здешевшання агропродукції не стало тим фактором, котрий поставив би польських фермерів на межу рентабельності. Враховуючи, що загалом Європа минулої осені отримала найнижчий за декілька років врожай кукурудзи, скоріш за все деякі польські фермери (які отримали рекордний врожай) вирішили "притримати" його, щоб заробити додаткові кошти. Наприклад, після старту жнив у Європі польські фермери не продавали врожай і вперто чекали на продовження зростання цін. Внаслідок цього польські зернотрейдери переорієнтувались на інших постачальників та закупки української кукурудзи, тоді як європейці продовжили купувати цю культуру в Бразилії, на яку припадає 38% ринку ЄС. Але при цьому ніхто в Європі не блокує порти, щоб не пустити бразильські судна з сільгосппродукцією, уточняє аналітик.

Чи можуть протести зупинити перевезення зерна з України?

Малоймовірно. Європейська комісія 23 лютого запропонувала продовжити ще на один рік припинення дії імпортних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до країн ЄС. Цей крок є продовженням підтримки економіки України з боку ЄС, і допомагає пом'якшити складну ситуацію, в якій опинилися українські виробники та експортери. При цьому оновлені торговельні заходи містять механізм "прискореного захисту ринку ЄС у разі потреби", котрі були додані з урахуванням значного збільшення імпорту деяких с.-г. продуктів з України до ЄС у 2022 році.

З іншого боку, Україна і країни ЄС є учасниками Світової організації торгівлі (СОТ), законодавство котрої дозволяє впроваджувати антидемпінгові заходи – сильний економічний інструмент, який вживає країна-імпортер проти небажаного імпорту. Демпінгом називається ситуація, коли певні компанії систематично постачають продукцію за цінами, нижчими від цін на внутрішньому ринку країни-експортера. Демпінг заборонений як міжнародними правилами у рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн.

Однак, у випадку української сільгосппродукції не можна говорити про демпінг, тому що ціни на неї в Україні через російське вторгнення також сильно знизилися, через що агросектор країни зазнає значних збитків. За даними агентства "УкрАгроКонсалт", актуальні середні закупівельні ціни на кукурудзу в Україні складають $168/тонна, пшеницю - $152/тонна, тоді як в Польщі кукурудза від місцевих виробників коштує набагато дорожче - $230/тонна, а пшениця - $226/тонна.

Київська брокерська компанія Spike Brokers пояснює, що навіть з урахуванням логістики українська кукурудза зараз значно поступається в ціні польській - на західному кордоні Польщі її готові купляти за $180-185/тонна, на східному - $170-175/тонна, а пшеницю на західному кордоні за $200-210/тонна. Таким чином, українська сільгосппродукція більш конкурентоздатна за польську через більші об'єми її вирощування і вигідні природні умови для рослинництва, тому тут не може йти мови про демпінг. Це визнає навіть організатор протестів проти агропродукції з України Міхал Колодзейчак, засновник громадсько-політичного руху Agrounia.

Крім того, важливим кроком до розв'язання питання поставок української сільгосппродукції через Польщу стало досягнення між країнами домовленостей щодо спрощення транзиту українських зернових та олійних культур через польську територію до третіх країн. Так, з 8 березня на польсько-українському кордоні на всі вантажівки та вагони с сільгосппродукцією накладаються митні пломби, які дозволено знімати лише в польских портах або по досягненню вантажем країні кінцевого призначення. Подібні заходи дозволять зменшити кількість української агропродукції, що осідає в Польщі під час транзиту в інші країни.

Політичний фактор

Павло Хаустов нагадує, що в Польщі наприкінці 2023 року пройдуть вибори. Оскільки аграрії є важливою частиною електорату багатьох країн, президент країни Анджей Дуда та міністр АПК Ковальчик протягом 2022-2023 років проводили офіційні та неофіційні зустрічі з представниками агроринку, під час яких було озвучене бажання лобіювати інтереси польських виробників. Невдовзі Україна отримувала тимчасові ускладнення експорту українського збіжжя до Польщі, в тому числі через занадто прискіпливі перевірки фітосанітарних документів для експорту чи вимогу додаткових документів у вигляді "самі думайте, що саме треба". Хаустов підкреслює, що ускладнення експорту збіглися торік з появою нового врожаю, і під питанням залишається, чи це простий збіг, чи воно відбулось внаслідок певних політичних міркувань.

"Польський уряд роздав дотації агросектору, але ми сумніваємось, що на цьому тема "українського експорту" в Польщі закінчиться. Скоро новий врожай пшениці, ячменю, ріпаку, і євроаграріям потрібні високі ціни продажу. Якщо їх не буде, то винною знову може стати Україна, а не інші фактори. Зокрема по кукурудзі це очікування в Бразилії рекордного врожаю кукурудзи (125 млн тонн, в 5 разів більше, ніж в Україні), а по пшениці очікування гарного врожаю у світі через відсутність поки що погодних проблем", - підкреслює Хаустов.

Аналітик "Barva Invest" пояснює, що питання втрат східноєвропейських фермерів через транзит українського зерна може підніматись і в майбутньому, оскільки правила гри на ринку Євросоюзу змінила поява на ньому українського збіжжя. 

"Першу половину 2022 року ми активно експортували в ЄС через вимушеність шукати хоч якісь способи збуту надлишкової продукції. Зерна на кінець лютого 2022 в нас було значно більше, ніж зазвичай — це наслідок рекордного врожаю + зниження імпортного попиту. Польських фермерів це здебільшого не турбувало, оскільки свій врожай вони переважно на той час продали + світові ціни настільки виросли, що ніхто не жалівся", - уточнює Хаустов.

За його словами, у 2022 році потреба України експортувати врожай будь-якими доступними шляхами в обхід заблокованих росіянами чорноморських морських портів збіглася з жахливим врожаєм кукурудзи в ЄС, найнижчим за останні більш ніж 10 років. На той час завдяки Стамбульській зерновій угоді вже діяв обмежений морський експорт збіжжя, але в України його було настільки багато, що доводилось "пхати" врожай всіма наявними логістичними коридорами, в тому числі і через Польщу.

Таким чином, поява українського зерна в Європі торік змінила правила гри — якщо не можна купити в польського фермера, то можна купити в українського. Тому коли ціни на світовій арені почали "валитись", польський фермер побачив, що тепер все проти нього — ціни падають, а трейдери купують дешеве українське зерно. Для них це виглядає несправедливо, внаслідок чого вони виходять на протести, підсумовує експерт.

Нагадаємо, Прем’єр Польщі анонсував заходи для обмеження ввезення українського збіжжя, а у Болгарії аграрії блокують прикордонні переходи через безмитне ввезення зерна з України

ІЦ УАК за матеріалами Delo.ua