Питання забезпечення аграріїв людським капіталом сьогодні стає однією із найскладніших проблем - Павло Коваль

5 грудня відбувся онлайн-захід на тему: «Як подолати виклики на ринку праці в аграрному та харчовому секторі в Україні?», організований Інститутом аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (IAMO, м. Галле, Німеччина) та проектом "Німецько-український агрополітичний діалог" (APD, Київ, Україна).

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль узяв участь у панельній дискусії.

Він нагадав, що станом на жовтень 2022 року в Україні було заброньовано понад 700 тис. військовозобов'язаних працівників. Після запровадження нових правил на початку 2023 року ця кількість знизилася до 528 тис. осіб. З них у секторі АПК було заброньовано 63 тис. працівників.

У липні 2024 року кількість заброньованих працівників зросла до близько 600 тис., а до серпня — до 930 тис. Станом на кінець жовтня 2024 року від мобілізації було заброньовано 906 тис. осіб. 

Однак, точні дані щодо кількості заброньованих працівників саме в аграрному секторі на кінець 2024 року наразі відсутні. Але ними оперують Мінагрополітики й ОВА.

Варто зазначити, що загальна норма бронювання становить до 50% військовозобов'язаних працівників підприємства, з можливістю збільшення цього показника за умови обґрунтування. 

Як зазначив Павло Коваль, дефіцит робочої сили в аграрному секторі України є актуальною проблемою, що посилюється в умовах війни. Різні дослідження й аналітичні звіти висвітлюють основні аспекти цього питання.

Наприклад, у звітах Нацбанку йдеться про скорочення чисельності робочої сили. За оцінками НБУ, на початок 2024 року чисельність робочої сили у віковій групі 15-70 років зменшилася більш ніж на 25% порівняно з 2021 роком. Майже 50% цього скорочення зумовлена зовнішньою міграцією, а близько 40% — мобілізацією до Збройних Сил.

Про те, що існує дефіцит кадрів у сільському господарстві говорить і дослідження EBA, яке свідчить, що у 2023 році 74% роботодавців відчували значний дефіцит кадрів, 17% — часткову нестачу, і лише 7% не стикалися з цією проблемою. Це зумовлено як міграцією, так і мобілізацією, що призвело до загострення диспропорцій на ринку праці.

Згідно з дослідженням Київської школи економіки війна спричинила значні втрати в аграрному секторі, включно з руйнуванням інфраструктури, зменшенням посівних площ і дефіцитом робочої сили. Ці фактори суттєво впливають на виробничі можливості галузі.

Крім того, військові дії призвели до зменшення посівних площ, дефіциту обладнання, пального та робочої сили. Це ускладнило проведення посівної кампанії та негативно вплинуло на врожайність.

Ці та ряд інших досліджень підкреслюють необхідність комплексних заходів для подолання дефіциту робочої сили в аграрному секторі України, включно з програмами держпідтримки, стимулюванням повернення мігрантів і підвищенням привабливості праці у сільському господарстві.

Ген. директор УАК Павло Коваль звернув увагу і на міграцію населення. Так, військові дії й економічні чинники спричинили значну мобілізацію та міграцію населення, що вплинуло на доступність робочої сили в аграрному секторі. Згідно з аналітичною довідкою ООН, в Україні нараховується 1,4 млн ВПО, з яких 734 тис. проживають на підконтрольній уряду території. Більше 1/3 ВПО не планують повертатися до місць свого походження, що впливає на ринок праці, зокрема в аграрному та харчовому секторах.

Проблему можна частково вирішити підвищенням заробітних плат. Але варто зазначити, що не у всіх підприємств є на це ресурс, особливо у МСБ.

Дефіцит робочої сили змушує аграрні підприємства підвищувати заробітні плати, щоб залучити й утримати працівників. Так, у 2024 році зарплати в аграрному секторі зросли на 46,15% порівняно з попереднім роком.

Експерт розповів, що одними з варіантів вирішення проблеми дефіциту "кадрового голоду" є такі: залучення жінок та осіб старшого віку, професійна підготовка молоді та перекваліфікація працівників з інших сфер, автоматизація та впровадження новітніх технологій. Крім того, ряд компаній розглядає працевлаштування мігрантів з країн Азії, Ближнього Сходу й Африки. Однак і там все не просто, є ряд нюансів і проблем.

Під час заходу обговорювалися і такі питання:

• Які внутрішні та зовнішні резерви можуть бути задіяні в агровиробничій галузі й у країні в цілому з метою протидії дефіциту робочої сили та висококваліфікованих кадрів?
• Які найкращі практики рекрутингу можуть адаптувати аграрні компанії та громади?
• Яка політична підтримка необхідна для подолання цих викликів у довгостроковій перспективі?

Аби подолати поточні виклики ринку праці в аграрному секторі, українським і міжнародним експертам, представникам уряду, громадського сектору, бізнесу та науки необхідно зустрічатися й надалі для обговорення й упровадження конкретних заходів і рішень.

ІЦ УАК