Перезавантаження Держрезерву та Стратегія продовольчої безпеки України – чи є контакт?

Уряд оголосив конкурс на обрання голови Державного агентства резерву (Держрезерву) – структури, яка своєю назвою натякає на забезпечення країни запасом першочергових ресурсів. Кабінет Міністрів України опублікував відповідне розпорядження 25 березня 2021 року. Справа потрібна, але не менш потрібне справжнє перезавантаження цієї структури і підходів у її роботі. Адже в Україні стали вже звичними регулярні скандали з корупційним підґрунтям, коли йдеться про державні підприємства, за участю Держрезерву в тому числі. Варто згадати недостачу зерна, пального та харчових продуктів на суму понад 800 млн грн, які були виявлені під час аудиту цієї структури; або виявлення необлікованого зерна на підприємствах Держрезерву.

Паралельно в уряді нещодавно затвердили «Стратегію продовольчої безпеки України». Вона передбачає упродовж всього періоду її реалізації спільну та скоординовану діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у партнерстві з науковими установами, інститутами громадянського суспільства, міжнародними організаціями та бізнесом. 

AgroPolit.com розпитав фахівців і спробував розібратися, які наразі ключові завдання у питанні продбезпеки перед Україною та яка роль в цьому Держрезерву? А також – яких заходів слід вжити для забезпечення продбезпеки та перезавантаження Держрезерву?  

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації. Народний депутат України 8-го скликання

Кілька слів про державну установу, що має назву Держрезерв України.

Це важлива установа, яка створена для того, щоб зберігати матеріальні ресурси, які необхідні для забезпечення потреб людей в складних умовах (війна, стихійне лихо, тощо), для збереження функціонування деяких галузей економіки, а також діяльності наших збройних сил. Ця установа відповідає за зберігання певних видів продукції: продовольства, нафтопродуктів, енергоносіїв, медичних препаратів та іншого.

Що потрібно зробити, щоб ця установа була ефективною і щоб вона була сучасною?

По-перше, нам необхідно провести професійну дискусію стосовно кількості та типу продукції, яка має там зберігатись. Вона не повинна бути в тій самій кількості, яка була за радянських часів. Зараз, на жаль, ми майже не змінили ні її перелік, ні кількість.

Ситуація в нашій державі вже дещо інша, ніж у 80-ті роки минулого століття, тому відповідно до цього необхідно переглянути і обсяги, і найменування продукції.

По-друге, треба врахувати досвід наших країн-сусідів, в першу чергу ЄС. Там практично немає такої установи, в деяких країнах є інституція під назвою «мобілізаційний резерв», і там зберігають значно менший перелік та кількість продукції. Ми повинні врахувати цей досвід.

Я підкреслюю, треба провести професійну дискусію і змінити сучасний статус цього підприємства, а також обсяг й найменування продукції, яка там зберігається.

Дуже важливо, щоб усе, що закуповується Держрезервом, проходило через відкриту процедуру, таку, яку може забезпечити система РroZorrо чи до неї подібна.

Не повинно бути жодних тіньових схем. Важливо, щоб щороку проводився професійний аудит діяльності цієї установи і у випадках виявлення втрат продукції, як це відбувається постійно, відповідальний був покараний, а інформація щодо цього питання була оприлюднена.

Важливо, щоб сьогодні були відкриті процеси, пов'язані з призначенням людей на посаду керівника цієї установи. Це не має бути висунута кандидатура лише від політичної сили, яка прийшла до влади. Це повинна бути незалежна професійна людина, яка призначена на певний період часу, і її діяльність може бути продовжена, якщо в результаті аудитів не було виявлено жодних порушень.

Тому, ще раз повторюю, має бути відкрита процедура призначення цієї людини, яка має досвід роботи у цій сфері та бездоганну репутацію у суспільстві.

Якщо це буде зроблено професійно – тоді ми зекономимо значні державні кошти та створимо інструмент, який забезпечить нам безпечне життя і процвітання.

ІЦ УАК за матеріалами АгроПоліт