Перехід із сировинної економіки на переробну: ми маємо бути країною, яка виробляє й експортує, - Тетяна Бережна

У 2021 році частка переробної промисловості в економіці України становила 10%, у 2022 – 8% від ВВП. Нашою метою є збільшення частки переробної промисловості в українському ВВП до 20%, що є стандартом ОЕСР. Такий показник мають розвинені, інноваційні країни, і таку ціль ставить перед собою Уряд. Про це зазначила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час дискусійної панелі на Шостому національному форумі МСБ «Розвиток МСБ 2023: можливості, стійкість і відновлення» 13 грудня.

«В інноваціях – ключ до розвитку України. Індустріальні парки, гранти на переробку, повернення програми компенсації частини витрат за придбання сільськогосподарської техніки – все це та ще низка програм пропонується Урядом для підтримки малого та середнього бізнесу. Ми хочемо, щоб підприємці активно ними користувалися та масштабувалися. Водночас, наше найбільше завдання, яке має бути філософією розвитку нашої держави наступного року й у подальші роки – це перехід із сировинної економіки до переробної», - відмітила Тетяна Бережна.

Україна має стати країною, яка виробляє. Чим міцніше буде українська економіка, тим ближчою буде наша перемога, додала заступниця міністра.

Так, найбільш масовою та популярною в рамках проекту єРобота є програма мікрогрантів «Власна справа», за якою можна отримати до 250 тис. грн на започаткування чи розвитку бізнесу. Кількість переможців від початку дії програми (1 липня 2022 року) сягає 10 760, які отримали загалом 2,5 млрд грн підтримки.

Тетяна Бережна підкреслила, що обов’язковою вимогою й особливістю програми є не повернення коштів, а сплата податків і зборів. Таким чином переможці програми повернули вже 585 млн грн у державний бюджет і створили 24,4 тис. робочих місць. Наступного року програма буде розширена до 3,6 млрд грн.

Окремим компонентом програми є гранти для ветеранів та одного з їхнього подружжя, де можна отримати від 250 тис. грн до 1 млн грн на бізнес. Крім того, перспективною є програма для переробних підприємств з можливістю отримати грант до 8 млн грн. Вже 650 українських підприємств отримали гранти на суму 3,3 млрд грн і створили 9 тис. робочих місць. Заявки на участь у програмах можна подати на порталі Дія.

Також Тетяна Бережна наголосила на важливості осучаснення застарілого трудового законодавства, зокрема запровадженні нових видів трудових договорів, які зможуть забезпечити гнучкість працевлаштування.

«Буде можливість знайти зайнятість кожному: хто надає перевагу дистанційній роботі, надомній роботі, учнівському трудовому договору (можливість поєднувати навчання та роботу), щоб кожен, хто хоче працювати, міг це робити. Тому плануємо цю масштабну реформу. Крім того, Мінекономіки опікується питанням зайнятості жінок. Серед положень нового трудового кодексу буде багато тих, які дозволятимуть жінкам легко поєднувати особисті та професійні обов’язки», - відзначила заступник Міністра.

Крім того, Тетяна Бережна акцентувала на забезпеченні можливості реалізуватись на ринку праці людям з інвалідністю. У Мінекономіки стартувала інноваційна програма, яка дає можливість для роботодавців отримати компенсацію за облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю – за меблі, опори для рук, брайлівські клавіатури, інші допоміжні засоби. На одного працівника з інвалідністю І групи за придбання таких засобів держава повертає 100,5 тис. грн, ІІ групи – 67 тис. грн. Деталі програми можна дізнатись на сайті Державної служби зайнятості.

Чому шлях агропереробки неминучий і потребує планування вже зараз, - Євген Садовий

В інтерв'ю АгроПорталу стосовно цієї теми думкою поділився Євген Садовий, директор з переробки продуктів сільськогосподарського виробництва «Астарта-Київ».

Сьогодні аграрна галузь в Україні знаходиться в пошуку стратегічних рішень, що допоможуть отримувати більш сталі прибутки. І трансформація бізнесу з сировинної моделі на переробну — це перспективний, логічний і навіть неминучий варіант.

Зрозуміло, що перший і головний виклик у цьому — інвестиції. Мало інвесторів готові вкладати мільйони у розвиток великих проектів у країні, де триває війна. Закон про інвестнянь важливий і допоможе, але ще потребує низки нормативних актів, щоб запрацювати повноцінно. І якщо у великих компаній є можливість покривати такі витрати самотужки, то у малого та середнього бізнесу шансів менше. 

Щодо наративу «нас на європейському ринку ніхто не чекає». Так, в української продукції ще не повністю сформована репутація, яка б дозволяла легко на цей ринок виходити. Але, спираючись на досвід «Астарти», є досить багато можливостей, які можуть допомогти таку ситуацію змінити. Наприклад, у постачанні цукру на ринок ЄС нашими основними конкурентами є Південна Америка та Північна Америка. Водночас імпорт цукру від next door українських виробників дозволить зменшити залежність ЄС від високовуглецевого імпорту з цих країн, сприяючи європейській сталості. До того ж Україна виробляє білий цукор з екологічно чистих цукрових буряків без ГМО. Це відповідає порядку денному боротьби зі зміною клімату та Зеленій угоді ЄС, до якої Україна офіційно приєдналася ще до війни.

Інший перспективний напрям — це продукти переробки сої. У 2014 році ми збудували соєпереробний завод потужністю 230 тис. т на рік. Виробляємо високопротеїновий соєвий шрот, соєву олію та гранульовану оболонку. Восени 2021 року ми повідомили про початок нового інвестиційного проекту — будівництва сучасної лінії поглибленої переробки сої для виробництва соєпротеїнового концентрату. Повномасштабна війна призупинила цей процес, але наразі ми відновлюємо проект із загальною сумою інвестицій $60 млн. Це - преміум-продукт, який має великий потенціал реалізації в країнах ЄС.

Насамперед переробка вирішує деякі проблеми з логістикою, адже більшість переробленої продукції можна довше зберігати, і вона має менший обсяг, ніж сировина, як-от соєво-протеїновий концентрат. І, до речі, якщо значна кількість гравців застосує такий підхід, це знизить навантаження на транспортну систему країни в цілому.

Далі за списком відомих бонусів — висока додана вартість продукції, створення робочих місць, збільшення податків. Розвиток альтернативної енергетики, адже переробку варто впроваджувати саме з енергоефективними технологіями, наприклад, з використанням біогазу (який ви самі для себе і виробляєте). Простежуваність ланцюгів постачання. Словом, усе, що буде конче потрібно економіці країни, що оговтується від війни. І без чого неможливо себе нормально позиціонувати на європейських ринках, де у нас на сьогодні найбільше можливостей.

Незважаючи на те, що дискусії про необхідність агропереробки в Україні ведуться останні 10 років точно, до початку повномасштабної війни більшість підприємств влаштовував «сировинний підхід»: досить комфортна та зрозуміла схема, мінімальні ризики, налагоджений експорт. Війна та теперішня ситуація з експортом не лишають агропідприємствам шансів мати нормальні сталі прибутки, вирощуючи виключно сировину. Тому план-мінімум — принаймні почати готуватись до трансформації: віднайти свою нішу, прописати бізнес-план, шукати можливості фінансування та партнерств, обирати обладнання, займатись сертифікацією, аналізувати потенційні ринки збуту тощо.

Якщо і масштабувати галузь, то тільки рухаючись далі ланцюжком виробництва, а не за рахунок збільшення обсягів сировини, оскільки це тупиковий шлях. Розвиток переробного напряму більше сприятиме об’єднанню гравців ринку, ніж щільне конкурентне середовище в одній ніші, стимулюватиме створення нових бізнесів, і так працюватиме агропромислова бізнес-екосистема.

ІЦ УАК за матеріалами Мінекономіки й AgroPortal