Павло Коваль розповів на форумі в Німеччині про важливість і перспективи олійно-жирової галузі України

Минулого тижня, в середу (16 листопада 2022 року), відбувся захід - спеціалізований форум "Ölsaaten-Forum" у рамках цьогорічної виставки "EuroTier 2022".

Його організували Інформаційна агенція з аграрних ринків (AMI), Союз підтримки виробників олійних та протеїнових культур (UFOP) та Союз переробної індустрії олійних культур Німеччини (OVID).

На захід були запрошені ряд експертів, зокрема, Марія Ярошко, керівник проекту АПД, а також Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації та експерт проекту АПД, із доповіддю на тему «Ситуація та перспективи вирощування олійних культур в Україні в сезоні 2022/2023. Експортні перспективи та переробка».

Павло Коваль зазначив, що навіть всупереч війні українські аграрії докладають максимум зусиль на ринку олійних культур.

Але найбільш складною ситуація є саме із соняшником.

Якщо значні обсяги посівів сої та ріпаку знаходяться на Центрі та Заході України, то соняшник найбільше вирощували якраз на Сході та Півдні України. Щонайменше 20% земель під олійні культури знаходяться під тимчасовою окупацією росії або у зоні проведення бойових дій.

Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує, що цьогоріч соняшник зберуть з 4,7 млн га, а сою - з 1,5 млн га. Фактично зібрані площі станом на 17 листопада 2022 року становлять: соняшнику - 4,5 млн га, сої - 1,5 млн га, ріпаку - 1,1 млн га.

Врожайність соняшнику на цей час становить 2,17 тонн/га, і є меншою за середню за останні 5 років - 2,27 т/га. Врожайність сої на даний момент складає 2,40 т/га, та є вищою за середню за останні 5 років - 2,31 т/га. А середня врожайність по Україні ріпаку є досить високою цьогоріч, але трохи поступається минулорічній: 2,89 т/га проти середнього показника за минулі 5 років - 2,65 т/га.

Валовий збір ріпаку склав 3,2 млн тонн, що перевищує показники минулих двох років.

Врожай соняшнику та сої Мінагрополітики спрогнозувало на рівні 10,5 та 3,5 млн тонн.

Станом на 17 листопада вже зібрано 9,8 млн тонн (96%) соняшнику та 3,6 млн тонн (97%) сої.

Тож, врожаї ріпаку та сої є більшими за прогнозовані та за врожаї минулих років.

Чого не скажеш про соняшник. Адже, ще не факт, що вдасться зібрати навіть прогнозовані 10,5 млн тонн.

Але навіть враховуючи прогнозований валовий збір, цьогорічний врожай соняшнику є на 6 млн тонн (36%) меншим, ніж тогорічний та на 4 млн тонн або на 26% меншим, ніж середній врожай за останні 5 років.

Що стосується річних обсягів переробки олійних культур за останні 5 років, то за даними Держстату вони складали: для соняшнику - від 10 до 13 млн тонн, для сої - від 900 тис. тонн до 1,5 млн тонн і для ріпаку - від 80 тис. тонн до 390 тис. тонн.

Загальний обсяг потужностей переробки олійних зараз оцінюється приблизно у 20 млн тонн/рік.

Враховуючи обсяги цьогорічного врожаю сої та ріпаку, які є більшими за минулорічні, можна очікувати, що річний обсяг переробки може зрости.

А ось враховуючи цьогорічний врожай насіння соняшнику та його обсяги експорту, обсяг переробки може навіть зменшитись.

Якщо порівняти структуру експорту, то цьогоріч частка олійної продукції, скоріше за все, зросте у порівнянні з минулими роками. Але це в першу чергу станеться за рахунок зменшення часток експорту інших груп товарів.

Вартість та частка основних олійних культур і їх продуктів переробки у загальній структурі експорту за 12 міс. 2021 р. склали відповідно 10,777 млрд дол. і 15,83%.

А ось вартість та частка основних олійних культур і їх продуктів переробки у загальній структурі експорту за 9 міс. 2022 р. склали відповідно 7,145 млрд дол. і 21,59%.

Найбільшою зміною в структурі експорту олійної продукції є збільшення експорту насіння соняшнику.

За цілий 2021 рік Україна експортувала 79 тис. тонн соняшнику на 39,2 млн дол., а за 9 місяців 2022 року експорт вже становив 1754 тис. тонн на 893,5 млн дол.

Частка насіння соняшнику в загальній структурі експорту зросла з 0,06% торік до 2,70% за 9 місяців 2022 року.

Що стосується географічної структури експорту української олійної продукції, то тут також відбулися певні зміни.

Польща, Литва, Болгарія, Румунія та Угорщина за 9 міс. 2022 року потіснили з рейтингу ТОП імпортерів української олійної продукції такі країни, як: Пакистан, Грузія, Фінляндія, Нідерланди, Бельгія.

Польща ж взагалі за цей час зайняла позиції у ТОП-3 імпортерів по всіх основних позиціях олійної групи, крім насіння соняшнику, де основними покупцями стали Болгарія, Румунія та Туреччина.

Також основними імпортерами олійних культур та продуктів їх переробки залишились Китай, Індія, Туреччина та Німеччина.

Єдиною товарною позицією, по якій не змінилася трійця країн лідерів-імпортерів (Китай-Польща-Франція), стала - "Макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій, крім соєвих". 

Країни Європи також є важливими в експорті української олійної продукції. Хоча і головними країнами-імпортерами даної продукції виступають країни Азії, зокрема Китай та Індія, але європейські країни також імпортують значну частину української олійної продукції, особливо - Німеччина та Польща.

У минулі роки Україна відвантажила в Азію близько половини від усієї експортованої олійної продукції, і близько третини до країн Європи.

Іноземні спікери на форумі також зазначили важливість української олійно-жирової галузі. Вона відіграє значну роль, як у кормовій, харчовій, так і в біоенергетичній галузі країн ЄС.

Найбільш помітною нестача української олійної продукції у перші місяці війни стала для Німеччини, Франції та Бельгії. Спад конкуренції на ринку олій став передумовою для зростання цін на пальмову в олію.

Тож, блокада українського експорту призвела до заміни у кормах і продуктах харчування пальмової та соняшникової олії на інші, наприклад - ріпакову.

А щодо бутильованої харчової соняшникової олії, то в деяких роздрібних мережах навіть вводили обмеження продажу товару на одного покупця.

Крім того, Павло Коваль зауважив, що саме морські порти є основним каналом збуту при експорті української олійної продукції.

За 10 місяців 2022 року Україна експортувала 9,4 млн тонн основної олійної продукції, з них було експортовано:

• 5,3 млн тонн через порти;
• 2,0 млн тонн автотранспортом;
• 1,9 млн тонн залізницею;
• 0,2 млн тонн через паром.

Про виступ генерального директора Української аграрної конфедерації Павла Коваля на Форумі написали такі німецькі інтернет-видання, як - proplanta й agrarzeitung у журналі "FeedMagazine".

Ген. директор ВГО "УАК" за результатами зустрічі зазначив, що країни ЄС, зокрема Німеччину, цікавлять співпраця та інвестиції в український олійно-жировий ринок.

Артем Гавриш, аналітик УАК