Павло Коваль: ЄС обіцяв ембарго на російські товари, але вийшло так, що ембарго зробили на українську агропродукцію. І так вже рік триває

У Європарламенті вчора відбулися дебати щодо заборони імпорту агропродукції з росії та Білорусі. Чого чекати від цієї ініціативи Україні? Які кроки ЄС могли б теоретично врегулювати ситуацію на ринку агропродукції та стати відповіддю на протести фермерів, зокрема в Польщі?

Про це 12 березня в ефірі інформаційно-аналітичної програми "Сьогодні. Ввечері" Українського радіо говорили з Павлом Ковалем, генеральним директором "Української аграрної конфедерації".

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль нагадав, що у 2022 році було прийнято загальноєвропейське рішення не застосовувати ембарго на постачання аграрної і ще деякої продукції з російської федерації. Це рішення було свідомим. Адже, коли почалися лютневі події в Україні, ніхто не знав, як буде розгортатися ситуація, очікування у Європи були досить песимістичними. І на той момент відбулися різкі стрибки цін на продукти харчування в цілому ряді країн, зокрема у центрально- і західноєвропейських країнах.

І саме таке рішення тоді, на думку європейських чиновників і європарламентарів, було виправданим.

Павло Коваль продовжив: "Але якщо звернути увагу на події 2023 року й, особливо, на так званий польський кейс, як ми тут в Україні його називаємо, з блокуванням, то сьогодні в тих же чиновників європейських виникає нерозуміння ситуації: якщо в односторонньому порядку Польща заборонила імпорт на свою митну територію збіжжя з України, то які ще вимоги мають фермери польські до України?

І чому блокується кордон з Україною?

Я вже не говорю про те, що кордон України з Польщею - це кордон України з Європейським Союзом і кордон України з НАТО.

Тут виникає питання: ви заборонили в односторонньому порядку наше збіжжя, ми погодились на це, тільки транзитуємо його. На ринок Польщі воно не потрапляє. Натомість, попри те, що закидаєте нам, що Україна обвалює для ваших фермерів ринок, ви з росії нарощуєте імпорт на митну територію Польщі російського збіжжя".

І дійсно, не всі європейці поділяють думку польських протестувальників. Ось, наприклад, Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс висловився щодо вимог польських фермерів, які блокують кордон з Україною через наплив агропродовольчої продукції з-за меж ЄС.

Як пише "Європейська правда", за його словами, невідомо, що можна зробити, щоб виконати вимоги польських фермерів.

"Якщо поглянути на цю ситуацію, вона викликає купу запитань. Адже Польща вже заборонила в односторонньому порядку імпорт українського збіжжя у саму Польщу. Тож виникає запитання, а чому вони протестують проти зерна з України, якщо воно і так під забороною? Забороняти те, що вже й так заборонено?" – поставив риторичні питання Домбровскіс.

Він зазначив, що можна дискутувати щодо законності цієї заборони, та вказав, що Єврокомісія також надсилала попереджувального листа Польщі, Угорщині та Словаччині. "Якщо ситуація там не покращиться, ми також готові йти далі і запускати процедуру порушення проти цих країн", – наголосив Домбровскіс.

Він зауважив, що в ЄС уже запропонували подовження угоди щодо лібералізації торгівлі до червня 2025 року, включили додаткові гарантії щодо таких чутливих сільськогосподарських продуктів, як птиця та цукор. "Вжили інших заходів – наприклад, можливість реагувати в разі порушень в одній або декількох державах-членах ЄС. Тож у певному сенсі ці речі мають заспокоїти фермерів у Польщі. Але робота щодо розв’язання цього питання триває", – резюмував Домбровскіс.

Детальніше про це можна прочитати в інтерв'ю "УНІАН" із заголовком: "Польща вже заборонила імпорт українського зерна, тож проти чого там протестують фермери? - Валдіс Домбровскіс".

Також нагадаємо, що заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка зазначив, що зрештою вимоги постійних дотацій для польських фермерів призведуть до того, що їхнє зерно у світі не буде сприйматися, оскільки воно буде пересубсидоване.

За словами Коваля, незрозумілість і складність полягає у тому, що ситуація з блокуванням кордонів між Польщею та Україною та водночас з вільною торгівлею агропродукцією з рф і Білоруссю триває вже рік.

"Майже рік тому розпочалося це блокування. І рік всі в Європі, і в Польщі у тому числі, розуміли що немає ембарго на те ж саме зерно з росії та Білорусі. А натомість блокується українське зерно.

Україна йде на поступки. В такій ситуації, зрозуміло, у нас з логістикою скільки проблем, у нас не було багато варіантів вибору, і ми погодили, що ми скористаємося Польщею тільки як транзитною територією і їхньою інфраструктурою для транзиту.

Але ж все одно не припинилися протягом ще декількох місяців ці блокування. І сьогодні заклики йдуть від польських представників, що вони заблокують з України всю аграрну продукцію", - додав Павло Коваль.

До слова, торговий представник України Тарас Качка зазначив, що Україна готова до обмежень на торгівлю, але закликає ЄС заборонити імпорт зерна з рф.

Україна готова прийняти обмеження на торгівлю з ЄС, щоб розрядити запеклу політичну суперечку з Польщею, але також закликає Брюссель заборонити імпорт російського зерна, яка все ще надходить до блоку через Білорусь і країни Балтії. Про це в інтерв’ю Financial Times заявив торговий представник України Тарас Качка, повідомляє Суспільне.

Схожу думку напередодні дебатів у Європарламенті висловила і заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. За її словами, російський агросектор має опинитися під жорсткими санкціями.

«Переконана, російський агросектор, доходи від якого очевидно фінансують повномасштабне вторгнення в Україну, має опинитися під жорсткими санкціями. Гарний приклад подала Латвія. Вона вже заборонила імпорт російського продовольства на свій внутрішній ринок і закликає зробити так само на рівні всього ЄС», - написала у Фейсбуці Кондратюк.

Павло Коваль поділяє думку, що польські протести на кордонах з Україною є необґрунтованими, нелогічними та підігрітими з боку росії.

Генеральний директор УАК зазначає: "Якщо вас не влаштовує європейська аграрна політика, чому ви це робите на кордоні? Є ж у Варшаві уряд, є в Брюсселі Єврокомісія, можна там свої мирні протести розгортати.

Чому порушуються базові принципи і цінності Європейського Союзу - вільний рух товарів, робіт, послуг, капіталу і найнятої праці та недискримінація?

От оці два базові принципи брутально порушуються.

Ми пішли на поступки, більше того, сьогодні ж є інструменти. Як приклад, з Румунією ми ж домовились про ліцензування. Це працює. Румунія - найбільший транзитер українського збіжжя на своїй території.

І тільки зараз з'являються в деяких парламентарів польських заклики, мов давайте ми введемо взаємне ліцензування експортно-імпортних операцій Україна-Польща.

Тобто є технічний інструментарій. Питання тут скоріше за все в політичних рішеннях, і я думаю, що дуже добре, що ці дискусії можуть розгортатись саме на полях брюссельських дискусійних майданчиків. Я давно пропонував, ще рік назад. Є "Шляхи солідарності", є статус України згідно з угодою про асоціацію, є статус України-кандидата в члени ЄС.

І не має права жодна європейська країна-член ЄС в односторонньому порядку порушувати такі питання як торгівля і вільний рух товарів через кордони і на митну територію.

Там (у Брюсселі, - ред.) треба вирішувати ці питання.

Ну я думаю, що вони до певної міри будуть обговорюватися, і як зазвичай у європейських країнах і в Євросоюзі - тривалі процедури, процеси, обговорення, моделювання.

Очевидно, що рішення напрацьовується. Крім того, потрібно ж зазначити, що між Україною і Польщею є комісія міжурядова, яка постійно працює. І от у Львові засідали останні декілька днів. Я знаю, що представники цих комісій з обох сторін працюють постійно, майже 24/7.

Нам усім хотілося б, щоб це питання якнайшвидше вирішилося, але воно виявилось набагато складнішим".

Читайте також на цю тему: Польща пропонує Україні створити механізм взаємного ліцензування агроекспорту