"Палки в колеса" лише загартовують олієжировиків

Україна вже давно утвердилась як один із світових лідерів по експорту соняшникової олії, і, на відміну від інших галузей АПК,  представники олієжирового комплексу продовжують нарощувати внутрішню переробку, модернізувати виробництво та запускати підприємства. Про перспективні експортні ринки і законодавчі перепони у роботи галузі в інтерв’ю ІЦ УАК розповів генеральний директор асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук.

– Степане Павловичу, Ви неодноразово заявляли про те, що за підсумками 2015/2016 МР Україна виробить 4,8 млн. тонн соняшникової олії, що майже на 15% більше результатів минулого року. Завдяки чому це будуть досягати – лише за рахунок збільшення потужності заводів та їх модернізації? Які додаткові чинники Ви можете назвати?

– Сьогодні олійна галузь – одна з небагатьох в українському АПК, яка активно розвивається і демонструє зростання. Тому цифри є цілком достовірними. Додам, що за попередніми розрахунками асоціації "Укроліяпром", яку я представляю, виробництво соняшникової олії у 2015/16 МР перевищить 4,5 млн. тонн проти 4,2 млн. тонн у 2014/15 МР. Тобто ми побачимо зростання приблизно на 8-9%. Це стало можливим, у першу чергу, за рахунок  валового збору насіння соняшнику урожаю 2015 року, який у заліковій вазі складає 11,165 млн. тонн проти 10,133 млн. тонн у 2014 році (знову ж таки, на 10% "у плюсі").

Крім того, не можуть не радувати і вітчизняні потужності з переробки олійних.  Станом на 1 січня 2016 року вони вже досягли 16,5 млн. тонн, тоді як у 1998 році було лише 2,5 млн. тонн, і демонструють тенденцію до подальшого зростання. Причому збільшення потужностей відбувається, як за рахунок модернізації діючих підприємств, так і будівництва нових сучасних об`єктів.

– Яка ситуація по соняшниковій олії? З чим пов’язане зниження цін на неї, про яке заявляють експерти? Яких цін можна очікувати найближчим часом?

– Вже третій рік поспіль спостерігається  глобальне зниження  світових цін на олії. При цьому, в Україні складається унікальна ситуація, коли експортні  ціни на соняшникову  олію падають, а закупівельні ціни на насіння соняшнику  на внутрішньому ринку залишаються на стабільно високому рівні – 400 дол. США/тонна. Це відбувається через високу конкуренцію серед переробних підприємств.

Але тим не менш, мушу зазначити, що 2015/16 МР показує  певну залежність сировинних ринків України від коливань на валютному ринку. Водночас, це впливає не тільки на ціни, але й на темпи торгівлі олійною сировиною.

Нестабільна ситуація на валютному ринку змушує сільгосптоваровиробників притримувати продаж сировини, (зокрема, насіння соняшнику) в очікуванні  ще більш високих цін.  А вони дійсно зросли – з 7,5 тис. грн./тонну на початку сезону   до 10,5-11,0 тис. грн./тонну у лютому ц.р. Збирання урожаю соняшнику у суху спекотну погоду забезпечило сприятливі умови для довготривалого його зберігання (прим. без втрат на доробку).

Також варто відмітити, що через девальвацію гривні соняшник, на сьогодні, є основним активом сільгосптоваровиробників, якому притаманні одночасно такі властивості як висока ліквідність на ринку та потенціал зростання. Зокрема, за оцінками Національного наукового центру Інституту аграрної економіки України (НААНУ) за підсумками 2015 року спостерігається  суттєве зростання рентабельності цієї культури з 36,5% до 63,4%.

– А як щодо переробки сої та ріпаку, тут, так само є позитивні тенденції?

– Ми очікуємо,  що за результатами 2015/16 МР буде перероблено на олію понад 1 млн. тонн сої, що дозволить виробити 200 тис. тонн соєвої олії, яка користується попитом на світовому ринку і практично повністю експортується з України. Лише спочатку лютого, з урожаю 2015 року, перероблено на олію 400 тис. тонн сої або 10% від її валового збору. При цьому, експортовано за 5 місяців 2015/16 МР 1104 тис. тонн сої або 28,3 % від валового збору.

Зазначу, що вітчизняні потужності з переробки сої дозволяють переробляти 2,7 млн. тонн і ми можемо їх використовувати активніше. Проте нарощування обсягів переробки стримується через масовий експорт сої.

Набагато складнішою є ситуація по ріпаку, адже він практично повністю вивозиться за кордон. При цьому, вітчизняні потужності дозволяють переробляти близько 2,0 млн. тонн.

За нашою інформацією, станом на початок лютого ц.р., перероблено 350 тис. тонн ріпаку або 20% від валового збору. А ось експорт склав 1340 тис. тонн, або 76% від валового збору.

– Тобто така ситуація із масованим експортом є загрозливою для внутрішніх переробників, чи не так?

– Так, розуміючи цю проблему дирекція асоціації "Укроліяпром" зверталася до влади з проханням  запровадити експортне мито на сою та ріпак, або ж не відшкодовувати ПДВ при їх експорті. На жаль, дана пропозиція не була підтримана Урядом, – ми не були почуті.

Вони не розуміють, що внутрішня переробка сільськогосподарської сировини, перш за все, сприяє  зростанню виробництва та експорту продукції з високою доданою вартістю. А сама додана вартість залишається в країні, і сприяє створенню нових робочих місць, і як наслідок – надходжень до державного бюджету.

– Які перепони на законодавчому рівні на сьогодні відчувають олієжировики? На прийняття яких законів та підзаконних актів очікують?

– Однією із головних перепон   в роботі олійно-жирових підприємств,на мою думку,  є постійні спроби деяких народних депутатів скасувати експортне мито на насіння соняшнику. Але ці "палки в колеса" лише загартовують олієжировиків.

Так,  у  Верховній Раді України зареєстровано законопроект  “Про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" (№ 1837 від 26.01.2015 року), який у 2015 році не був підтриманий Кабінетом Міністрів України та Національною академією аграрних наук України. Спроби скасувати дію експортного мита на насіння соняшнику негативно впливають не лише на  олійнодобувні підприємства, але й на весь олійний ринок.

Також негативний вплив на роботу  підприємств харчової промисловості України, зокрема, олійно-жирової,  може мати законопроект "Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів" (реєстраційний № 3871 від 02.02.2016 року).

Зокрема, запропонована у законопроекті норма щодо заборони використання пальмової олії та її фракцій при виробництві харчових продуктів є необґрунтованою. Зараз не існує наукового обґрунтування заборони пальмової олії при виробництві харчових продуктів.

– Чому ви виступаєте проти цього законопроекту?

– У жодній країні світу заборони на  використання пальмової олії в харчових цілях  не існує. В Україні збудовано потужності (понад 1 млн. тонн на рік) з переробки та фракціонування тропічних  сирих олій (пальмової, пальмоядрової, кокосової), що дало можливість створити більше трьох тисяч робочих місць.

На зазначених потужностях виробляється великий асортимент рослинних жирів із наперед заданими  фізико-хімічними властивостями. Їх виробництво в Україні сприяло розвитку багатьох галузей харчової промисловості: олійно-жирової, кондитерської, хлібопекарської, молочної, кулінарної, асортимент продукції яких значно розширився завдяки застосуванню цих жирів, які раніше були виключно імпортованими.

Заборона використання пальмової олії у харчовому виробництві в Україні призведе до суттєвого зниження конкурентоспроможності багатьох видів харчової продукції, навіть на внутрішньому ринку, не кажучи вже про зовнішні ринки, а також значно зменшить її асортимент.

– Ви також заявляли про необхідність продовження з 01.01.2016 року дії  Технологічних нормативів забруднюючих речовин у атмосферне повітря із котелень, що працюють на лушпинні соняшнику. Інакше б існувала проблема зупинки заводів. Яка ситуація із цим на сьогодні?

– Нарешті  позитивно завершена складна та  кропітка  робота по перенесенню терміну впровадження перспективних технологічних нормативів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Це питання вирішувалося майже рік, і було дуже проблемним , адже на межі зупинки знаходилося багато олійнодобувних підприємств.

В результаті видано наказ Мінприроди України від 22.01.16 № 23 "Про внесення змін до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із котелень, що працюють на лушпинні соняшнику"зареєстрований в Мін’юсті України 12.02.2016  № 228/28358.

– Нещодавно Міністр аграрної політики та продовольства О.Павленко говорив про те, що Україна поставляє у Китай 97% соняшникової олії. Про які обсяги йдеться? Наскільки можуть збільшитися поставки до цієї країни у перспективі?

– Дійсно, саме Китай є одним із основних імпортерів української соняшникової олії. За оцінками USDА у 2014/15 МР Китай імпортував 534 тис. тонн соняшникової олії.  При цьому, з  України імпортовано  447 тис. тонн соняшникової олії або 84%. За оцінками USDА  можливий обсяг імпорту соняшникової олії до Китаю у 2015/16 МР становитиме близько 400 тис. тонн.  За 5 місяців 2015/16 МР (вересень-січень) Китай  вже імпортував  з України 271,74 тис. тонн або 68% від прогнозу.

Тому мій прогноз наступний: Китай імпортує у 2015/16 МР не менше 600 тис. тонн соняшникової олії. Адже за підсумками 2015 року до Китаю було експортовано з України 579 тис. тонн соняшникової олії або 14,75% від обсягів її загального експорту.

– Які перспективи для роботи із Індією, яка також є  стратегічним ринком для збуту української олії? Який обсяг продукції буде відправлений  у цю країну найближчим часом?

– Я не розкрию ні для кого таємниці, якщо скажу, що саме Індія за останні роки стала найбільшим імпортером соняшникової олії з України. У 2014/15 МР Індія імпортувала з нашої країни 1520 тис. тонн олії соняшникової або 99% від  прогнозованих USDА  загальних обсягів імпорту даної продукції, що складають 1531 тис. тонн.

У 2015/16 МР Індія залишатиметься основним імпортером соняшникової олії з України – на цю країну припадатиме 40% від обсягів загального експорту. Крім того,  Україна, ймовірно, активізує у поточному маркетинговому році поставки олії соняшникової до країн ЄС (до 800 тис. тонн) та Туреччини  (до 400 тис. тонн).

– І на сам кінець, розкажіть про  подальші плани яких компаній вам відомо? На відкриття та модернізацію яких підприємств галузі Ви очікуєте у 2016 року.

– На початок 2016/17 МР потужності з переробки олійних зростуть до 17 млн. тонн. Зокрема, у 2016 році передбачається введення в дію нового олійнодобувного заводу у м. Миколаїв (компанія "Бунге"), а також модернізація ПАТ "Ніжинський ЖК" та ТОВ "УкрОлія".

ІЦ УАК