Олексій Зайцев: Впровадження зрошення дасть Україні $15-20 млрд

Українські аграрії намагаються у будь-який спосіб мінімізувати свої витрати  та не втратити урожай. Про те, чи реально зберегти подібний баланс і експортувати своє насіння за кордон,  а також навіщо потрібна Україні державна программа зрошення  у ексклюзивному інтерв`ю ІЦ УАК розповів віце-президент Української аграрної конфедерації, почесний голова спостережної ради ТОВ "АФ "Сади України" Олексій Зайцев.

- Олексію Борисовичу, розкажіть, яким був для компанії  "Сади України" цей рік? 

- Поточний 2015 рік був для всіх, без виключення, сільгоспвиробників, непростим. Часто погодні умови не давали можливості рухатись по встановленому плану, та ми, разом із командою, були рішучими та швидкими, тож ті результати, які ми отримали, вкотре показують, що прийняті рішення були успішними. Фінансові показники перевершили наші очікування,  тож ми готові йти цим шляхом і надалі. Компанія отримала хороші врожаї. По товарному соняшнику та кукурудзі були встановлені наші внутрішні рекорди, що дуже надихає. Наступного року ми плануємо перевершити цьогорічні результати, і обов`язково розкажемо про них.  

- Яку середню урожайність по всім культурам ви отримували? Чи були проблеми із якістю зерна?

- Цього року агрофірма доклала макисмальних зусиль, і отримала дуже хороші врожаї. Середня врожайність соняшнику – 34ц/га, по кукурудзі – 120 ц/га, пшениці – 70 ц/га. Рекордний урожай на полі товарних посівів соняшнику показав гібрид Анастасія – вдалось зібрати 44 ц/га. Дуже гарний  урожай товарних посівів кукурудзи при одному прокосі показав гібрид НС-5051 – на зрошуваному полі ми отримали 199,5 ц/га. Загалом же, якість насіння характеризувалась 2-3 класом.  

- Зараз сільгоспвиробники  говорять про поганий стан озимих у зв’язку з посухою.   Як Ви гадаєте, який недобір урожаю по цим культурам отримає держава цьогоріч?

  - Як я вже казав, погода поточної осені поставила багатьох аграріїв у складне становище. Наразі сходи озимих відсутні на 30-40% засіяних площ. Навіть якщо насіння і зійде, озимі не встигнуть  вступити у фазу кущіння, і урожай складе лише біля 20-25 ц/га. В цілому, недобір урожаю, за нашими прогнозами, складе 25-30% від попереднього року.  

- Що, на Вашу думку, стало запорукою таких результатів?

- Сьогодні  "Сади України" володіють великим масивом земель під зрошенням. Розкажіть про цей  проект детальніше?    - Цього року агрофірма "Сади України"  мала 1000 га зрошуваних земель. Ми розуміємо важливість зрошення і активно його пропагандуємо. Наш проект  знаходиться у стадії розвитку, тому про повну його реалізацію говорити зарано. Наразі продовжується спорудження накопичувальних водойм, із яких і здійснюється зрошення. 

- Чи плануєте Ви подальше розширення зрошувальних земель на Харківщині? Із якими проблемами  найчастіше стикаєтесь?

- Ми плануємо і надалі розширювати площі під зрошенням. Маємо на меті зрошувати майже 1500-2000 га. Працюємо у цьому напрямку планово та системно, кожного року збільшуючи площу полів на зрошенні на 100-150 га.  Головною проблемою розвитку зрошення як для нашої компанії, так і для інших українських підприємств, є недосконале регулювання відносин між власниками земельних наділів та компанією. Договори оренди мають різні строки дії, власники земельних наділів, знаючи, що земля знаходиться на полі зрошення, або по ній проходить система зрошення, тиснуть на компанію-орендаря. Закон однобічно регулює такі відносини, а компанія, яка використовує іригацію, у свою чергу, не може будувати плани щодо подальшого розширення системи. 

- Які державні програми  могли б реально допомогти  реалізації подібних проектів  зрошення?

- Прикро констатувати, але держава, як регуляторний орган, мало реалізує свої можливості  по  підтримці сільгоспвиробників. Багато аграріїв цікавляться зрошенням, оскільки це є прямим шляхом до збільшення урожаїв, а отже, і прибутків. Проте відсутність державних каналів водопостачання, та фінансової підтримки унеможливлює розвиток таких програм в Україні.  Ми багато говоримо про необхідність зрошення, проте слова так і залишаються словами. Адже принаймні порахувати площі всіх земель, які можна віддати під зрошення, неможливо. Причина очевидна – немає каналів водопостачання, а будувати свої автономні системи зрошення може далеко не кожен підприємець. Формула для прорахунку дуже проста – урожай на ділянках зрошення мінімум у два рази перевищує урожай на багарі. На півдні та сході України площі зрошенням потрібно збільшувати мінімум на 50%, у центрі – на 30-40%.  Якщо держава підпримає ініціативу розвитку іригації, то ми зможемо очікувати колосальні надходження до бюджету з експорту насіння. Лише порахуйте: при площі земель на зрошенні у 10-12 млн га, та середньому урожаї  кукурудзи в 120-140 ц/га, і  ціні на зерно 180$ за тону, Україна може щорічно отримати 15-20 млрд $ додаткових коштів. 

 - Які технологічні новації Ви запровадили на підприємстві у поточному році,  та які модернізації проводили?

 - Агрофірма "Сади України" знаходится на шляху інновацій. Зараз ми можемо пишатися своїми здобутками в селекції. Цього року ми отримали нові гібриди соняшника та пшениці, які, як ми очікуємо, стануть популярними у вітчизняних аграріїв. Це мотивує нас продовжувати розвивати наукову галузь всередині  компанії. 

 - Ваша компанія є визнаним лідером з виробництва та продажу насіння кукурудзи та соняшнику.  Чи відчуваєте ви падіння попиту та як наслідок, і продажів серед  аграріїв на насіння? 

- Зменшення попиту та продажів цього року  не спостерігаємо, і не очікуємо. Ми отримали гібриди власної селекції, які завдяки своїй якості, стали лідерами продажів. Ми маємо, що запропонувати своєму покупцю – це  високоякісний продукт, уважне ставлення до потреб клієнта, і, звичайно, все це за оптимальну ціну. 

- Чи правда те, що  сільгоспвиробники зараз більше купують вітчизняне насіння, аніж іноземне? У яких пропорціях? 

- Пшениця та ячмінь вітчизняної селекції вже є лідерами з продажів на ринку. Що стосується соняшнику та кукурудзи, то наразі імпортні компанії захопили приблизно 60-70% ринку. Це сталося з декількох причин: по-перше, вітчизняні науковці не отримують необхідної підтримку держави, по-друге, реалізовані дуже лояльні умови для імпорту. Лише державна підтримка у вищезазначених питаннях допоможе розвиватися вітчизняній селекції та зменшити вплив зарубіжних компаній на ринок.

- Гібриди яких культур на сьогодні є лідерами з  попиту та продажів?

- Зараз  найбільшим попитом користуються гібриди соняшнику, особливо новітні розробки, які  стійки до вовчка. Багато сільгоспвиробників цікавляться саме тими гібридами, які вирощені в Україні, у сприятливих умовах, а отже, можна буде спрогнозувати, які урожаї дасть таке насіння. На сьогодні найбільш популярними є  гібриди соняшнику "Сади України" такі як: Гольфстрім, Анастасія, Гранада, Равена, Драган.  

- Ви багато років поспіль експортували насіння у Росію. Чи вдалось змінити напрямки поставок та диверсифікувати втрати?

- Компанія "Сади України" взяла курс на сталий розвиток, тож ми будемо і надалі розвивати експортні відносини з багатьма партнерами, серед яких є і країни СНД. Зокрема, зацікавлені у розширенні ринку збуту, і вже зареєстровані декілька гібридів у Казахстані, плюс ще декілька партнерів ведуть роботи по підготовці до активної співпраці. Взагалі, процедура виходу на зарубіжні ринки саме насіннєвого матеріалу непроста, тому ми взяли курс на активний пошук бізнес-парнтерів та очікуємо росту експорту свого продукту уже у найближчі роки.

- На Вашу думку, які країни можуть бути потенційно зацікавлені у поставках насіння з України? 

- Зацікавленими у поставках насіння з України, в першу чергу країни, які засіваюсть великі площі та збирають урожай двічі на рік. Сприятливі погодні умови для українського насіння є в таких країнах, як Ірак, Іран, Аргентина, Китай, ЮАР, США та країни Євросоюзу. Більше того, економіки багатьох із перелічених країн дуже залежні від урожаїв сільськогосподарських культур, тому зацікавлені купувати продукт, який відповідає усім міжнародним нормам якості та має високі показники урожайності.  

ІЦ УАК