Олексій Вадатурський про себе, річковий транспорт та ринок землі

«Нібулон» вже багато років посідає перші рядки в рейтингу експортерів українського зерна. Засновник і беззмінний керівник компанії Олексій Вадатурський відомий як активний лобіст розвитку річкового судноплавства, він модернізує суднобудівні заводи, будує елеватори та баржі. Напередодні, 4 липня, Вадатурський провів двогодинну онлайн-конференцію на Liga.

Публікуємо 12 найяскравіших тез його виступу.

Про себе

Я 27 років керую «Нібулоном». Я не політик, не фейсбучник, я, в першу чергу, виробничник. Всі знають: якщо Вадатурський дав слово, він його стримає.

Про громадянство

Я українець, у мене тільки паспорт України. Крапка. Я витримаю будь-яку перевірку, як і члени моєї сім’ї.

Про ставлення до розкоші

У мене немає яхт, літаків або вілл. Якщо знайдете — можете там жити.

Про відновлення водних річкових шляхів в Україні

Раніше в Україні було 4 тис. км судноплавних шляхів, сьогодні — 1,5 тис. км. Щороку ми втрачаємо 100 км на рік річкових шляхів. Наприклад, в Миколаївській області Південний Буг обмілів з 2,9 м до 1,6 м, і скоро цю колись судноплавну річку гуси пішки зможуть переходити. І Десна була судноплавною, і Дніпро сьогодні розширюється, розмивається, міліє і заростає, а міністр (міністр інфраструктури Володимир Омелян, — ред.) піариться, але нічого не робить.

Але ж на берегах Дніпра живе 6,5 млн осіб і розташовані 10 тис. підприємств, воду з Дніпра п’ють 30 млн українців. А ніхто проблемою Дніпра не займається. Щоб прокопати Південний Буг, ми 5 років отримували дозволи, отримали їх 47 штук від різних інстанцій, відновили судноплавство і перевезли 1 млн тонн вантажів. А коли ми створили днопоглиблювальну техніку, яка може працювати на глибині 15 м, і стали поглиблювати дно в Дніпродзержинську, у нас хотіли забрати техніку, а нас самих — заарештувати.

Мінінфраструктури сьогодні витрачає великі гроші на днопоглиблювальні роботи, але робить їх в будь-якому місці, але не річках.

Про звинувачення в спробах монополізувати ринок річкових перевезень

Ми реконструювали суднобудівний завод, будуємо власні суди, але на ринку річкових перевезень не є монополістом і близько. Західним та іншим великим компаніям, які звинувачують мене в монополізмі, я можу сказати: досить скиглити, у вас що, немає 5 млн доларів побудувати дві баржі і ще 5-7 млн ​​доларів на буксир? Хто вам, олігархам і транснаціональним компаніям, заважає побудувати хоча б по одному судну? Не купуйте яхти, літаки, і вілли, а побудуйте 3-4 судна і відновите річкові перевезення!

Ми інвестували в розвиток інфраструктури 2 млрд доларів. А ми що, крутіше Cargill, Bunge або COFCO? Ні, ми маленька компанія. Не будуйте перевантажувальні потужності виключно в портах, щоб потім вимагати перевезень зерна автотранспортом за 600 км. Будуйте потужності по Дніпру і конкуруйте з нами.

Про довіру банків

Ми перші в Україні отримали кредит Світового банку, і з того часу щороку «Нібулон» перевіряється міжнародними аудиторськими компаніями, ці перевірки тривають як мінімум півроку, і вони немов рентген. Ми працюємо більш ніж з 15 європейськими банками і 7 великими українськими банками, в кожному з них є аналітики, які двічі на рік перевіряють «Нібулон».

Про твердість слова

Приховати нічого не можна. Один раз сховаєш — і тобі більше не повірять. У мене не було випадку в житті, щоб мені не повірили — якщо сказав Вадатурський, що він виконає контракт, і не має значення, збитковий це контракт чи ні — він буде виконаний. Якщо ми на один день затримаємо платіж, весь ринок буде знати, що «Нібулон» не заплатив вчасно. Нам 4 тис. партнерів везуть урожай, і ми з ними розраховуємося день у день.

Про право розпоряджатися своїм життям

(У зв’язку зі звинуваченнями в створенні в Швейцарії компанії NIBULON SA, що дає можливість відвідувати цю країну без отримання візи — ред.)

Я не на підставну людину зареєстрував цю компанію! Я пишаюся тим, що досяг цього, і можу собі це дозволити.Чому ви, злостивці, у яких довгі язики, хочете мене принизити цим? Десятки і тисячі наших громадян живуть за кордоном разом з сім’ями і дітьми. Чому я не маю права розпоряджатися своїм життям так, як хочу? Я що — вкрав гроші або дерибанив бюджет?

Про злостивців

Не потрібно копатися в брудній білизні, займіться реальними справами в житті, не ходіть з плакатом «Вадатурський — жлоб!», а зробіть що-небудь своїми руками: побудуйте хоча б собачу будку, або зробіть ремонт в квартирі. І ви тоді по-іншому дивитиметеся на Вадатурського. Правда у вас потім гроші закінчаться…

Про владу на місцях

Ми іноді приходимо до сільради і пропонуємо побудувати якісь свої об’єкти на їх території та створити робочі місця. Але керівництво сільради ставить умови: виконайте соцпакет на 40 млн гривень і після цього ми подумаємо — дозволити вам будувати чи ні. А якщо приїжджаєш вдруге — ставки піднімають ще вище. І я розумію, що гроші на рішення соцпроблем села ми виділимо, але в результаті так нічого і не побудуємо. І тоді ми йдемо в інші села і там працюємо. А потім через півроку із села, де ми отримали відмову, отримуємо листи від жителів: чому ви нас кинули, і відмовилися будувати? Ми їм пояснюємо: коли будуть вибори, ви подумайте, хто у вас керує.

Про ринок землі

Ми працюємо з 30 тис. власниками земельних паїв і не проходить жодного дня, щоб хтось не звертався з пропозицією викупити землю. Я — за ринок землі, щоб раз і назавжди вирішити цю проблему, щоб люди отримали можливість розпоряджатися землею. Вони ж старіють, і хочуть встигнути нею скористатися.

Сьогодні права оренди на землю продаються від однієї компанії іншій, і через деякий час власники вже не зможуть відстояти своє право на свій пай.

Про пасажирські річкові перевезення

Коли ми після Революції гідності планували організувати пасажирські перевезення по Дніпру та інших річках, ми вивчали досвід США, Європи та Білорусі. Тоді мене все в цьому підтримували, я був окрилений, і здавалося, що потрібно тільки невеликі зусилля, і все буде добре. Але у всьому світі річковий пасажирський транспорт не платить ні акцизного збору в паливі, ні за розведення мостів, ні за проходження шлюзів, ні орендної плати за водокористування. А у нас все це потрібно платити. Створили офіси по реформам, роздрукували слайди, а справи — немає! Я готовий подарувати всі чотири «Ракети», які раніше возили пасажирів по Дніпру і зараз знаходяться у «Нібулона», тому, хто зробить перевезення рентабельними. Але з умовою: бункеруватися в Україні, і в Україні платити всі податки.

Ми скоротили пасажирські річкові перевезення, оскільки отримали від цього великі збитки. Але якщо змінити законодавство, ми будемо перші з перевезень і на Стамбул, і на Варну.

ІЦ УАК за матеріалами agroinsider