Останнім часом дуже активно ведуться дебати навколо підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Історики, екологи, водники, технічні спеціалісти та громадські активісти наводять безліч аргументів за та проти, однак розібратися у правоті кожного простому громадянину без спеціальних знань та підготовки складно.
Ми також не залишаємось осторонь цієї проблеми та на основі особистого досвіду і результатів власних досліджень, що проводяться регулярно з 2011 року, з моменту будівництва 1-го перевантажувального термінала компанії на узбережжі Південного Бугу (філії «Новоодеська»), спробуємо обґрунтувати неефективність таких заходів.
Південний Буг для компанії це не лише водний шлях, яким перевозяться зернові вантажі, джерело водопостачання її підрозділів, а й природний об’єкт з надзвичайно мальовничими ландшафтами та краєвидами.
Як водокористувач ми регулярно проводимо моніторинг на Південному Бузі в районі своїх підприємств, за результатами якого стають очевидними негативні наслідки зарегульованості річки та її залежності від попусків* з водосховища: застій води, замулення, заростання водною рослинністю.
Річка втрачає свої природні властивості самоочищення. Аномально спекотне літо та недостатні об’єми санітарних попусків із водосховища вже декілька років поспіль є причиною падіння води в річці нижче критичного рівня, що впливає на переміщення фронту солоної води від гирла до Нової Одеси. Підвищення солоності води призводить до поступового підвищення і солоності ґрунтів, витіснення прісноводних видів риб, водоростей тощо.
Біологічне різноманіття водної екосистеми Південного Бугу з року в рік змінюється. Процес цей вже запущений і заповнення Олександрівського водосховища до позначки 16 м не зупинило його.
Так, підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 16 м у свій час теж супроводжувалось обіцянками проектувальників та атомників щодо позитивних наслідків від провадження проекту для водозабезпечення області, але надії та сподівання не виправдались, адже об’єми санітарних попусків із водосховища не покривають повною мірою господарські потреби області.
Аналогічна ситуація очікується і нині. Підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м призване забезпечити, насамперед, виробничі потреби Олександрівської ГЕС та Ташлицької ГАЕС, які з добудовою останньої зростуть. По-друге, зі збільшенням площі водосховища збільшаться і площі випаровування та фільтрації, що в умовах кліматичних змін (підвищення температури і зменшення опадів) призведе до значно більших втрат води.
Таким чином, твердження, що підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м дозволить повністю забезпечити водогосподарські потреби Миколаївської області, є дуже сумнівним.
На думку фахівців компанії «НІБУЛОН», такий проект в умовах сьогодення є малоефективним для народного господарства Миколаївщини, а його впровадження завдасть чималих неоправданих збитків навколишньому середовищу.
ІЦ УАК за матеріалами nibulon