Несправедливо в усьому звинувачувати тільки українських аграріїв, - Павло Коваль

Неочікуваний удар від сусідів. Українське зерно посварило нас з одним із найближчих союзників і спровокувало відкриту непокору Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини. Бажання захистити власних фермерів, політичний популізм перед виборами чи дійсно недоброчесна конкуренція і демпінг з боку України?

У програмі "90 хвилин" каналу "Ukraine World News" Павло Коваль, генеральний директор ВГО "Українська аграрна конфедерація", розповів про причини та можливі наслідки суперечок між Києвом і Варшавою.

Причини зернокризи та наслідки для українських аграріїв

Агроексперт все-таки вважає однією з головних причин, на яку наклалися вже інші, - політичну.

За словами Павла Коваля ситуація перетворилася на майже конфлікту. Є такі тези з політичним забарвленням. У польському уряді навіть звучали заяви про блокування вступу України до ЄС у разі невирішення питання із зерном.

"Формально Україна має всі підстави для того, щоб звернутися в арбітраж СОТ, і врегулювати цю проблематику у цивілізований спосіб. Що Україна і зробила", - зазначив Коваль.

Світова організація торгівлі підтвердила, що отримала запит від України й опублікувала у четвер запит України на проведення процедури врегулювання суперечки після того, як Польща, Угорщина та Словацька Республіка заборонили імпорт низки українських сільськогосподарських товарів.

"Це не дуже добре, з точки зору, що це відбувається саме з поляками.

Ми вже бачили, що дехто з депутатів сейму нещодавно сформував уявний рахунок - скільки Україна вже Польщі винна.

Це вже йде таке перекручування ситуації.

Ніхто ж не враховує, а скільки українські аграрії втратили внаслідок війни, і скільки українські аграрії втрачають внаслідок ембарго європейських країн.

На сьогоднішній день українські фермери мають значні втрати від ембарго п'яти країн по цих 4 культурах. Плюс Угорщина та Польща вже розширили список продуктів.

А ще ми розуміємо, що польські фермери з боку Європейської Комісії добилися певних преференцій. Їм було обіцяно 1 мільярд 200 мільйонів євро дотацій на "втрати".

Україна ніде додатково не добилася своїх додаткових якихось дотацій або якихось компенсацій, принаймні поки що. І про це мало хто говорить", - зазначив Павло Коваль, генеральний директор УАК.

Експерт додав, що поляки в середині свого політичного процесу бачать, що вибори будуть непростими. І ми сподіваємося, що їхні вибори пройдуть прозоро й у демократичний спосіб. Але якою буде наступна коаліція - це ще велике запитання.

Наскільки конструктивною буде дискусія, як і продовження та вирішення проблематики у взаємовідносинах із Польщею - це ми можемо тільки дочекатися результатів виборів. І потім уже безпосередньо у ході подій - аналізувати, приймати якісь відповідні рішення.

Лапи кремля

"А от щодо позиції агресора. Очевидно, що він гратиме на цьому полі. Ми прекрасно розуміємо, що тоді протести фермерів у Польщі не обійшлися без втручання росії, адже у Польщі є декілька проросійських організацій і політичних партій. А зараз уже в оцих заколотах і страйках болгарських фермерів також проглядається російський слід.

Я думаю, що будь-яка така слабина, яка буде з'являтися у відносинах з нашими польськими друзями, європейськими партнерами, завжди буде розігруватися агресором на свою користь. До цього треба бути готовими", - нагадав Коваль.

Останнім часом можна почути таку думку, що продавцем зерна виступає не Україна, а українські зернотрейдери, які замість того, щоб робити транзит через територію Польщі, Угорщини, це зерно продавали польським зернотрейдерам, і таким чином хтось заробляє. А тепер 2 країни - Україна та Польща, чи Україна й Угорщина, на рівні держав мають між собою з'ясовувати стосунки, в які їх втягнули бізнесмени.

Павло Коваль відповів, що несправедливо в усьому звинувачувати тільки українську сторону:

"Ми повинні розуміти, що якщо є процедура купівлі-продажу, то завжди є 2 суб'єкти. Хтось продає, хтось купує.

Польські експортери із задоволенням брали наше зерно та нарощували експорт зерна з Польщі. Польські переробники із задоволенням купували наше зерно (і фуражне, і продовольче), переробляли на дороблену та перероблену продукцію, і дуже добре заробляли на цьому.

Чому відсутня подетальна статистика щодо українського зерна? І що робити у наявній ситуації?

"Коли чиновники європейські та польські почали робити заяви, мов ми обвалили їм ринок, то вони не змогли пояснити, а які обсяги зерна були завезені саме у Польщу, і там спожиті якось, перероблені чи експортовані.

Сьогодні ніяка інституція європейська чи польська не може довести та сказати об'єктивні цифри. Скільки було кукурудзи завезено, пшениці завезено за 2022 рік; скільки було реекспортовано у балтійські країни, у Німеччину; яким способом - залізничним, автомобільним або через порти Польщі і таке інше.

Там цифри дуже різні звучать - до 15 мільйонів тонн. Це ж очевидно, що ці цифри - необ'єктивні.

Ми вже багато місяців говоримо про це та пропонуємо свої рішення. У нас є напрацювання - практично те, про що днями казав Прем'єр Шмигаль - про ліцензування експорту та контроль за експортом.

Ми таку електронну систему вже давно пропонуємо. Тільки в Україні чомусь вона відповідним чиновництвом та Укрзалізницею дуже важко сприймається.

Такі інструменти, де зменшена кількість технічного виконавця, електронні, діджиталізовані - їх потрібно впроваджувати.

А крок до контролю за експортом з України, коли на кожну партію видаватимуть ліцензії, потім це контролюватимуть - це ускладнить процедуру, я зразу можу сказати. І це може навіть додати в Україні певні елементи корупційних проявів. Це все, де чиновник підписує ліцензію на якийсь товар, піддається ризику корумпованості. Тому тут також про ці інструменти потрібно буде ще дискувати. Але як безвихідь, це може бути запроваджено, на жаль", - повідомив генеральний директор ВГО "Українська аграрна конфедерація".

Ще один такий собі інструмент, про який деколи згадують у медійному полі. Суть у тому, щоб збіжжя - зерно пшениці чи кукурудзи - пломбувалося та фіксувалося, коли воно буде проходити через наші пункти пропуску, митницю.

Павло Коваль, генеральний директор УАК зазначив, що ця ідея тільки на словах звучить оптимістично. Але насправді це рішення нереалістичне.

За його словами такий інструмент через окремі країни у нас уже є. Наприклад, транзит через Молдову приблизно так і відбувається. На вході, на шлагбаумі видають електронну картку, а на виході знову її відмічають, що цей вантаж пройшов.

Такі ж інструменти намагалися декілька місяців назад впровадити поляки. Вони сказали, що посадять свого експедитора в кожну машину. Але це було зухвальство, вони просто до кінця не можуть зрозуміти обсяги та трафік товару. Це треба армію експедиторів поставити та відправити по всій території Польщі.

Тож, ці всі інструменти, про які говорять, вони не сприятимуть швидкості ні імпорту, ні транзиту. Це величезні обсяги. У нас через такий спосіб уже є на окремих переходах залізничних тисячі вагонів, тисячі автомобілів, які чекають своєї черги. Це ще більше ускладнить логістику.

"Нам треба дуже збалансовано дискутувати з нашими партнерами. Найголовніше - нам потрібно не створювати перепалку між 2 країнами, а виходити на вищі майданчики - ЄС, ООН, ФАО. З європейськими чиновниками у нас уже є майданчик - "Шляхи солідарності", які діють з 12 травня минулого року. На цьому майданчику потрібно розгортати цивілізовані інструменти", - підсумував Павло Коваль, генеральний директор ВГО "Українська аграрна конфедерація".

ІЦ УАК за матеріалами Ukraine World News