Не всі агрохолдинги підтримують зараз другу фазу ринку землі, - Павло Коваль

1 січня розпочався новий етап земельної реформи. Про це телеканал "TV7+" розмовляв з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем.

З основного, тепер землю можуть купувати не лише фізичні особи, але й компанії. А ліміт землі в одні руки фактично зріс до 10 тисяч гектарів. 

Законодавством передбачена нижня межа - нормативна грошова оцінка землі, нижче якої продати та купити землю не можна.

Також до відносин з приводу відчуження та придбання у власність землі будуть допущені місцеві органи влади - громади (раніше - сільські ради). Не підлягає купівлі юридичними особами земель комунальної та державної власності. Іноземці на даному етапі купити землю не можуть.

Представники агробізнесу намагалися відтермінувати другий етап ринку землі. Попри всі аргументи влада їх не почула

Слід зазначити, що у Верховну Раду у грудні надійшло декілька законопроектів, які передбачають пропозиції щодо відтермінування.

Один з останніх, 21 грудня 2023 року, законопроект був внесений, який буквально одним реченням описаний – відтермінувати відкриття ринку землі для юридичних осіб з 1 січня 2025 року. Тобто відтермінувати на рік.

"Десь таку приблизну позицію ми також пропонували, але ми точкою відліку брали не рік календарний, дату якусь, а закінчення війни та завершення воєнного стану, бо ми не знаємо, скільки ще війна може тривати. Ми не знаємо, наскільки буде динамічною лінія фронту.

Ми не можемо сьогодні спрогнозувати, наскільки інтенсивно буде обстрілюватися вся територія України від західних до східних, південних і північних областей України.

Ми бачимо, наскільки сьогодні є проблема із реалізацією аграрної продукції у т.ч. через логістичні проблеми: і через море (глибоководні порти Одеси, Миколаєва, Херсона), і через залізничний транспорт. Як наші сусіди європейські реагують останній рік на нашу продукцію, і поляки, і ще чотири країни вводили певні обмеження на переміщення товарів. Це все - ті інструменти, які знижують реальну ціну української землі.

Для чого оголошувати її продаж, при чому, під такою, знаєте, парасолькою, що це ж ми у світлі євроінтеграції не можемо знову відкладати другу фазу землі, бо це в розумінні наших європейських колег буде крок назад.

А я б хотів би задати нашим польським друзям питання. Колеги, а коли ви блокуєте переміщення товару, робіт і послуг, а це один з базових принципів Європейського Союзу, це не крок назад до наших домовленостей, і тим більше в умовах війни, коли ви порушуєте свої внутрішні ЄСівські угоди, Маастрихтську угоду й інші, а також угоди ЄС з Україною і таке інше?

Тобто тут є запитання, які б фактично було ще раз розглянути ретельно, спокійно, без політичних дискусій таких надмірних, популістських. А чисто прагматично. От Україна, от умова війни, от комплекси. Один з небагатьох комплексів, який і в умовах війни працює, і без власності землі в юридичних осіб, а в оренді. Вся земля до сих пір оброблялась, крім замінованих.

Яка необхідність нагальна запроваджувати наступні кроки щодо лібералізації ринку землі?", - запитує у чиновників Павло Коваль.

Ген. директор Української аграрної конфедерації додав, що ціна на землю різко знижується в умовах війни. За результатами документа 2023 року, коли діяла перша фаза земельної реформи, коли купували фізичні особи, найдорожча земля виявилася в Івано-Франківській області.

За словами Коваля, вона там дорожча не тому, що її там багато і що вона там найякісніша, а тому, що вона знаходиться найдалі від лінії фронту. Тут сприяли формуванню такої ринкової ціни саме ризики.

"Ми ж знаємо, що найдорожча саме по нормативній грошовій оцінці земля в Черкаській області. Але вона сьогодні не є найдорожчою з огляду на те, що це - центральна область, і лінія фронту ближче, чим, скажімо, до західних областей України.

Я думаю, що ті власники, які там купували землі сільськогосподарського призначення, вони все ж таки обирали ті області, ті регіони України, де ризики інвестицій у такий актив, як земля, нижчі. От так формувалася ціна.

Наскільки буде відрізнятися формування попиту та пропозиції стосовно юридичних осіб - це вже інше запитання", - зазначив П. Коваль.

До слова, деякі наші партнери та колеги підписали петицію до Президента України. «Чи є ризики для продовольчої безпеки»: Зеленський 21 грудня доручив Шмигалю розібратися з лімітами на продаж землі. Проте, відтоді ніякої інформації з цього приводу немає.

Не всі представники великого аграрного бізнесу, як багато хто вважає, підтримують на сьогодні запровадження другого етапу земельної реформи

"Не всі агрохолдинги великі сьогодні в Україні згодні, щоб відкривався ринок землі. Частина тільки з них згодна.

Тому що є великі агрохолдинги, які знаходяться у південних і східних регіонах, їх майже знищили фізично. От уявіть собі, як розвивається сьогодні підприємство в Запорізькій області, яка окупована.

Херсонська область, навіть і Правобережна, там, де щодня йдуть обстріли. Туди ще не повернувся бізнес, і там нема куди повертатися.

Там села знищені, там ринку нема, там робочої сили нема, там зрошувальні системи знищені в результаті руйнації дамби Каховської. Те саме з Миколаївською областю. У нас немає судноплавства по Дніпру аж до портів Херсону. Багато бізнесів значно постраждали. І просто так говорити, що великий бізнес увесь хоче, щоб відкрили ринок, то це неправда.

Є частина і середнього бізнесу, яка не проти того, і будуть якусь частину купувати в цих умовах. А є велика частина великого бізнесу, яка не зможе купувати та не буде цього робити. І вони також застерігали, що не варто поспішати. Розберімось з війною. Давайте оціним, як ми вийшли, в якому стані з війни. Після перемоги давайте оцінимо, що в нас у кого залишилось. І яка буде ситуація з банківською системою.

Сьогодні банківська система в Україні не кредитує в належних обсягах бізнес. У нас критично низький рівень.

Є такий показник - "відношення кредитного портфеля до вартості ВВП". В усіх країнах європейських кредитний портфель становить 65% до ВВП і вище. Такі країни, як Ізраїль мають 74-76%. В Україні він 9% становив.

Банки сьогодні не кредитують бізнес. А ті кредитні програми "5-7-9". Там ліміти були 90 млн. Для середнього підприємства 90 млн грн - це дуже мала сума. І коли ти береш більше, ніж 90 млн, то у тебе вже не 5-7-9%, а 23,21,19%", - зазначає генеральний директор УАК Павло Коваль.

Експерт додає, що не під силу в сьогоднішніх умовах цінової кон'юнктури обслуговувати такі кредити. І це ж навіть мова не йде про кредити під купівлю землі.

Коваль каже, що під купівлю землі взагалі потрібні окремі програми, щоб довгострокові кредити та процентні ставки були зовсім інші. А над цим ще не працювали.

Тобто ринок землі відкривають для юридичних осіб, для окремої кількості підприємств, яка певну частину зможе купити за власні ресурси.

За словами Коваля, те що вони скуплять всю землю - це, звичайно, перебільшення.

Але коли не в рівних умовах усі учасники земельного ринку через війну, через проблеми з фінансово-кредитною системою, через проблеми з логістикою, а це знижує інвестиційну привабливість певної землі, то ось це якраз і є проблемою.

"Бо якщо кукурудза виросла на землі, а цю кукурудзу продати не можна, то яка інвестиційна привабливість такої земельної ділянки? Тобто тут є цілий ряд питань", - зазначив Коваль.

Чи дійсно учасники війни отримають землю?

Павло Коваль нагадав, що в Україні війна почалася не у 2022 році, а - 2014. І вже тоді в нас була така категорія людей, як "учасники АТО".

Експерт стверджує, що ще тоді всім учасникам АТО держава обіцяла 2 гектари землі безкоштовно. І тоді було чимало військових, які ніколи не були аграріями, і яким сільськогосподарська земля не дуже потрібна. На основі цього було і чимало популізму, пустих обіцянок, корупційних проявів.

І це при тому, що при підрахунках стає ясно, що всім військовослужбовцям землі не вистачить.

Гендиректор УАК Павло Коваль коментує: "У нас через АТО пройшло, здається, 400 тисяч українців, військовослужбовців. Їм навіть уже не вистачало землі.

А на сьогодні більше мільйона мобілізовано до лав Збройних Сил, Національній гвардії й інших силових структур. Не можна спекулятивно їм обіцяти, що всім буде якась кількість землі.

Фізично такої землі в Україні немає. Вона вся приватизована, вона має конкретних власників. Це можна було б говорити про державні землі, але їх також вже на сьогоднішній день немає. Вони віддані в оренду на 49, 99 років.

Єдиний вихід, який пропонувався і на Комітеті Верховної Ради ще два роки тому, що не потрібно там ветеранам АТО, а тепер ветеранам війни, чи учасникам бойових дій обіцяти землю. Їм, якщо у держави є така можливість, потрібно дати саме кошти, щоб ті ветерани, які були аграріями та повернуться з війни, могли купити оці два гектари на ринку. Але чи буде в наявності така земля та чи буде така земля у тій громаді, де цей ветеран проживав усе життя і коли повернеться з фронту?

Тому тут я не думаю, що є необхідність говорити, що держава буде зобов'язана всім надати землю. Це може викликати соціальні збурення чергові. І після перемоги, і навіть у ході війни. Нам це зовсім не потрібно. Це якраз те, на що ворог розраховує, щоб нам посіяти розбрат ще до перемоги".

Крім того, в ефірі йшла мова про те, що за чинним законодавством, єдині, хто мають першочергове право на купівлю землі - це чинні орендарі, а не родичі, військові, місцеві фермери.

Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації, на останок зазначив, що "сьогодні в нас є більш нагальне питання: як швидко й у який спосіб ми завершимо війну.

Ну не продають найдорожчий актив в умовах війни, розумієте? І чому у нас так політики поспішають? І чи наскільки це викликано нашими євроінтеграційними устремліннями? Ну це велике запитання".

ІЦ УАК за матеріалами TV7+