Не добрі перспективи на ринку добрив

Протягом останніх трьох років використання мінеральних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі є недостатнім – у середньому на рівні 80 кг діючої речовини (азоту – близько 55 кг/га, фосфору – 12 кг/га, калію – 12 кг/га), а дефіцит поживних речовин складає 67 кг/га. Найвищий дефіцит азоту, фосфору і калію простежується у Чернівецькій, Херсонський, Запорізькій та Львівській областях. Найменше мінеральних добрив з розрахунку на 1 га вноситься у  Херсонській, Донецькій, Луганській, Запорізькій областях, найбільше – у Львівській, Волинській, Закарпатській областях. 

Процес узгодження взаємодії функціонування двох галузей економіки України – АПК та хімічної галузі з виробництва азотних мінеральних добрив – має негативну історію і триває з середини 2016 року. Попри неодноразові спроби підписати Меморандум між сільськогосподарськими товаровиробниками та вітчизняними виробниками мінеральних добрив щодо забезпечення мінеральними добривами потреб сільськогосподарських виробників України та стимулювання розвитку їх національного виробництва, остаточної домовленості сторонам-підписантам так і не вдалося досягти. Переговори відбувалися із залученням сторін-підписантів даного Меморандуму, серед яких були ВГО «Українська аграрна конфедерація», «Аграрний союз України», асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», «Всеукраїнська аграрна рада» спільно із «Союзом хіміків України», холдингом «OSTCHEM», ПАТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Дніпроазот», ПрАТ «Украгрохімхолдинг», ПАТ «Сумихімпром» та за участі Міністерства аграрної політики і продовольства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, Торгово-промислової палати України, «Інфоіндустрії», Спілки агрохіміків України та ДП “Укрпромзовнішекспертиза». Серед основних чинників, які не дають змогу нарощувати обсяги внесення мінеральних добрив, зокрема азотної групи, розробники даного Меморандуму виокремили такі:

- завищені ціни на українському ринку азотних добрив, котрі суттєво перевищують як світові ціни, так і ціни, за якими національні виробники експортують азотні добрива;

- залежність ринку від невеликої кількості постачальників, що призводить до монополізації ринку;

- дефіцит обігових коштів у сільськогосподарських товаровиробників для рівномірної закупівлі мінеральних добрив протягом всього року.

За даними ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», наукові дослідження з моніторингу та обстеження сільськогосподарських угідь України за результатами X туру (2011 – 2015 рр.) свідчать, що в  цілому у ґрунтах України переважає дуже низький та низький вміст азоту (93,1 % обстежених площ). Середньозважений вміст легкогідролізованого азоту на обстежених площах (16,2 млн га) становить лише 105,4 мг/кг ґрунту. Фосфор і калій, що є основними елементами живлення сільськогосподарських культур, не повертаються в ґрунт у кількості, яка відчужується з урожаєм. Незважаючи на те, що середньозважений вміст рухомих сполук фосфору у ґрунтах України складає 110,3 мг/кг, що відповідає підвищеному ступеню забезпеченості, виявлено тенденції до його зменшення у Київській, Луганській та Одеській областях. Дуже низьким є і вміст цинку – 0,8 мг/кг ґрунту, що простежується на 90,7 % території. Краща ситуація спостерігається із забезпеченістю ґрунтів України рухомими формами сірки, бору, кобальту, марганцю та міді. Найвищий середньозважений показник характеристики ґрунтів за вмістом азоту, що легко гідролізується, спостерігається у Тернопільській області, а найнижчий – у Закарпатській, фосфору – у Херсонській та Чернівецькій відповідно, калію – у Миколаївській та Рівненській.

За середньозваженим показником характеристики ґрунтів за вмістом гумусу за результатами обстежень у 2011 – 2015 роках, найкращі результати спостерігаються у Кіровоградській, Харківській, Луганській, Донецькій та Одеській областях, а найгірші – у Житомирській, Рівненській, Чернігівській та Херсонській областях. У 2015 році спостерігався від’ємний баланс гумусу майже в усіх областях України, окрім Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської та Чернігівської областей. За оцінкою ДУ «Держґрунтоохорона», у 2015 році усього утворилося 20786 тис. тонн гумусу (або 1,14 т/га), втрачено гумусу – 23111 тис. тонн (або 1,27 т/га). Протягом 2011 – 2015 рр. загальний баланс гумусу від’ємний. Найбільше органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур з розрахунку на 1 га вноситься у Івано-Франківській, Волинській, Київській та Черкаській областях.

У той же час, за даними Державної фіскальної служби, в 2017 році Україна експортувала 673,7 тис. тонн азотних добрив, тоді як їх імпорт склав 1743,5 тис. тонн. Якщо говорити про калійні добрива, то експорт залишається незначним – 1,8 тис. тонн, тоді як імпорт сягнув 92,1 тис. тонн. Фосфорні добрива Україна, в основному, закуповує  – 35,4 тис. тонн.

У 2017 році обсяг імпорту азотних добрив зріс  на 40,5%, та майже у двічі збільшилися поставки фосфатних. На противагу цьому імпорт калійних добрив знизився на 37,2%. Основними торговими партнерами для України залишаються Росія, Білорусь, Польща. За рік частка імпорту азотних мінеральних добрив з Російської Федерації скоротилася з 77% до 52%.

Ключовим показником для аграріїв залишається ціна на мінеральні добрива. І, зважаючи на окреслений стан внесення мінеральних добрив, що характеризується зменшенням вмісту основних елементів живлення сільськогосподарських культур, ціни на мінеральні добрива зростають. Скажімо, ціна 1 тонни аміачної селітри станом на 01.04.2018 становила 7900 грн, що на 1000 грн менше, ніж на початок року, однак на 750 грн більше, ніж у 2017 році. Високими темпами зростає ціна на карбамід у мішках, який за чотири місяці поточного року подорожчав на 550 грн/т, а порівняно із початком 2017 року – на 1350 грн/т. Ціна на КАС на початок 01.01.2018 року становила  8300 грн/т, що на 2300 грн (майже на 30 %)  більше, ніж в аналогічному періоді 2017 року, незважаючи на незначне здешевлення карбамідно-аміачної суміші станом на квітень 2018 року. За тонну подвійного суперфосфату аграрії мали сплатити 12000 грн (на 17 % більше, ніж минулого року). Показовими є й такі дані: разом із відновленням дії антидемпінгового мита на карбамід та КАС (18.05.2017р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про введення в дію рішення від 27.12.2016р. про запровадження антидемпінгового мита на карбамід та КАС російського походження) весною та влітку 2017 р. внутрішня ціна на КАС за останні три роки найбільше перевищувала ціну FOB Чорне море. Скажімо, у травні 2017 року внутрішня ціна на КАС становила близько 260 дол/тонну, у той час, як ціна FOB Чорне море становила 125 дол/тонну (за даними видання «Маркер»).

За такої ситуації підвищення конкурентоспроможності виробників мінеральних добрив можна досягти шляхом забезпечення їх природним газом вітчизняного добування для зниження собівартості виробництва мінеральних добрив в Україні. Заводи-виробники мають постачати добрива за цінами, які встановлюються на основі ринкового імпортного паритету, не використовуючи при цьому привілейоване положення для монополізації ринку та отримання необґрунтованого прибутку. Протягом останніх років аграрії не забезпечені мінеральними добривами необхідної якості у заявлених кількостях і номенклатурі за доступними на них цінами. Поки що для нормалізації ситуації дієвих кроків не зроблено. Прописані у вищезгаданому Меморандумі положення про забезпечення пріоритетного постачання добрив на внутрішній ринок для потреб вітчизняних аграрних підприємств не виконується так само, як і відсутнє формування державою пільгових умов функціонування національних хімічних підприємств.

Однак, 28.04.2017 до Верховної Ради подано Проект Закону 6422 про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", метою якого є введення нульової ставки митного регулювання ввезення в Україну з інших країн (за виключенням Російської Федерації) мінеральних добрив, що дасть змогу врегулювати питання захисту сільськогосподарського виробництва від сезонного коливання цін, які декларуються вітчизняними хімічними підприємствами, що їх виробляють. У свою чергу, 11.05.2017 до Верховної Ради подано ще один Проект Закону 6422-1 про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України", який передбачає поступове запровадження нульової ставки ввізного мита для добрив в Україну з інших країн (за виключенням Російської Федерації), коли нульової ставки мита буде досягнуто у 2024 році. 14 травня 2018 р. президент України підписав Указ № 126/2018 про введення в дію рішення РНБОУ про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). До оновленого переліку фізичних та юридичних осіб, які потрапили під санкції, були включені російські виробники мінеральних добрив та дистрибютори, однак, до нього не увійшли окремі підприємства, такі як: ВАТ «Минудобрения», ВАТ «КуйбышевАзот» та інші.

Зауважимо, що внутрішні ціни на мінеральні добрива значно перевищують ціни FOB Чорне море. Наприклад, така різниця у ціні 1 тонни аміачної селітри на кінець червня 2018 р. становила близько 25 %. КАС – близько 30 %, карбаміду – 18%. Таким чином, вибірковість підходів у державних кроках з врегулювання ситуації на ринку мінеральних добрив не спрямована на досягнення компромісної точки. Український аграрій в останні роки сплачує «премію» виробникам мінеральних добрив в обсязі близько 30 %, порівняно із світовими цінами. Не рідко ця «премія» потрапляє російським виробникам  мінеральних добрив. За що боремося?

Наталія Зарицька, Неля Онищенко, аналітичний департамент УАК