Науковці активно працюють над селекцією агрокультур

Впродовж останніх років науковці Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС) зуміли створити високоврожайні гібриди соняшнику та ріпаку, стійких до найпоширеніших гербіцидів.

Для отримання високого врожаю аграрії звертають неабияку увагу на посівний матеріал. Передусім мова йде про посухо- та холодостійкість, здатність протистояти різноманітним захворюванням та шкідникам, а також — про стійкість до хімічних препаратів, особливо до гербіцидів.

 «Практично усі технології вирощування основних видів зернових та олійних культур ґрунтуються на широкому застосуванні гербіцидів. Це препарати на основі гліфосату імідазолінів, трибенуронметилу, тощо, які вносяться як до посіву, для того, щоб зачистити площу від бур'янів під наступну культуру, так і посходово. Ясна річ, що, регулярне кількаразове внесення таких препаратів впродовж року пригнічує ріст сільськогосподарських культур. Якою би «м'якою» не була б формула препарату, однак рослини отримують більший чи менший фітотоксичний стрес внаслідок внесення гербіцидів. Зрештою, це відображається на врожайності», — пояснює керівник ВНІС Мирослав Парій.

За його словами, з самого початку роботи ВНІС орієнтувався на створення стійких до гербіцидів сортів та гібридів основних сільськогосподарських культур — соняшник, ярий та озимий ріпак, кукурудза, пшениця, також проводив дослідження по цукрових буряках, нуту, сочевиці та деяких інших культурах.

Як зазначають в інституті, на вітчизняному ринку сьогодні на першому плані перебуває насіння зарубіжної селекції відомих світових брендів. Масове їх використання помножене на талановитий маркетинг призвело до того, що посівний матеріал вітчизняної селекції автоматично відводиться на другий план. Мовляв, можливості та рівень технологій тут і там є просто непорівнюваними.

«Це — міф, причому міф шкідливий з точку зору економічної безпеки насіннєвого ринку України. У агровиробника завжди повинен бути вибір, і чим ширший цей вибір, тим краще. Однак найбільш хибним є твердження про нібито «відставання» української селекції чи недосконалість наших технологій… Успіх нового сорту чи гібриду багато в чому залежить від людського фактора і організації селекційного процесу при його створенні», — пояснює пан Парій.

На даний момент створення рослин ріпаку, стійких до гербіцидів, є одним із пріоритетних завдань ВНІС. Завдяки наявності цієї ознаки водночас зафіксовано підвищення інших ознак стійкості — до високих та низьких температур, деяких захворювань рослин тощо.

«Сьогодні ми проводимо роботу із шістьма новими гібридами ріпаку і невдовзі частина з них вийде на ринок — передусім це гібриди Халк та Паркер. Втім, слід зазначити, що гібридні відмінності є не настільки сильними, як різниця в плані агротехнічних умов», — стверджує Мирослав Парій.

Як зазначають у ВНІС, ще одним міфом є «українська» адаптивність.

"Є вища чи нижча адаптивність гібридів того ж ріпаку до різних грунтово-кліматичних умов. Розумієте, якщо селективна робота проводиться на достойному рівні, то гібрид повинен однаково добре себе показувати за будь-яких умов: в степу, лісостепу чи гірській місцевості. Я вважаю, що головною конкурентною перевагою української селекції повинна бути висока якість насіннєвого матеріалу за відчутно нижчої ціни", — вважає він

За його словами,  висока вартість розкручених світових насіннєвих брендів істотним чином складається із витрат на маркетинг та необхідності сплачувати солідні дивіденди. Всеукраїнський науковий інститут селекції — компанія молода і амбітна, а отже, всі вільні кошти вкладає у розвиток, пропонуючи водночас насіннєвий матеріал за принаймні удвічі нижчою ціною.

«На жаль, чимало агровиробників роблять поширену помилку: купують дороге насіння, але потім намагаються заощадити, використовуючи неякісні препарати. Дуже часто такий підхід вилазить боком. Критерій має бути єдиним — якість посівного матеріалу та якість ЗЗР. І звичайно ж, висока вартість не обов'язково означає якість», — стверджує Мирослав Парій.

Впродовж останніх років стійкі до імідазолінонів гібриди ріпаку ВНІС продемонстрували в господарствах, що розташовані в різних регіонах України, стабільно високу врожайність. Скажімо, в умовах Черкаської області зафіксовано середній показник 41 ц/га, із врахуванням фактора мізерної кількості опадів, уточнюють в інституті.

Не менш масштабною є програма ВНІС зі створення стійких до гербіцидів сортів соняшнику.

Всеукраїнський науковий інститут селекції реалізує програму по соняшнику за двома напрямками: олійним та кондитерським соняшником. Втім, це далеко не все — не за горами реєстрація високоолеїнових гібридів із вмістом олії 96%. Також українські науковці проводять роботу над стійкими до останніх рас вовчка гібридами, які наразі проходять випробування. В лінійці ВНІС знаходиться 11 гібридів соняшнику, переважно ранньостиглих, і що важливо — стійких до імідазолінонів та до трибенуронметилу.

Надзвичайно важливим у ВНІС називають те, що, окрім власної лабораторії, науковці тісно співпрацюють із діагностичною лабораторією «Агроген Ново», яка розташована в Харкові. В компанії є можливість проводити якісні аналізи насіннєвого матеріалу за різними показниками —  генетична чистота, стійкість до гербіцидів, посівні якості насіння, аналіз зараженості насіння хворобами та заселеності шкідниками, тощо. Це дає змогу отримувати потрібні для роботи дані у найкоротші терміни.

ІЦ УАК за матеріалами agroportal