Наші Гроші: Злочинна “неуважність” ДПЗКУ на 162 млн. грн.

Держкорпорація переплатила страховикам 162 мільйони. А через зволікання «свободівців» тепер стягуватиме гроші з фірми, яка окопалась в окупованому Донбасі. Днями завдяки Реєстру судових рішень надбанням громадськості стала ще одна історія чиновницького лузерства. Ціна помилки – 162 мільйони гривень.

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) застрахувала зерно від вогневих ризиків і стихійних лих на період з квітня 2013 по березень 2014 рр. і мала заплатити страховій компанії «Гарант Престиж» 14,76 млн грн. Але трапилось щось надзвичайне, бо ДПЗКУ заплатило 177 мільйонів!

Схема виявилась простіше простої. «Гарант Престиж» щомісяця виставляв держкомпанії платіж у розмірі усього річного договору 14,76 млн грн. А клерки ДПЗКУ, які не спромоглись хоча б зазирнути у страхову угоду і подивитись розмір місячного платежу, щоразу сумлінно платили річний платіж замість місячного у розмірі 1,23 млн грн. І так 12 разів поспіль. Тобто переплата склала 162 мільйони.

Про що думали працівники держкомпанії сказати важко. Можливо, сподівались, що у випадку розкриття їхньою справою займатиметься слідчий, який напише, що «громадянин вмер, випадково впавши на ніж 12 разів».

Але здається, що вони взагалі не сподівались на розголос. Адже бодай якийсь рух по справі у Генпрокуратурі почався лише тоді, коли під вкрай лояльним до януковичевських злодіїв Віталієм Яремою почало горіти крісло. Тільки 27 січня 2015 року Генпрокуратура оголосила підозру та розшук колишніх очільників ДПЗКУ, які «діючи за попередньою змовою з керівником одного з ПрАТ, шляхом підроблення офіційних документів, заволоділи грошовими коштами у сумі 177 млн гривень».

Але не Яремою єдиним, і навіть не стільки ним у цьому випадку уберігався спокій януковичевських менеджерів.

Як свідчать матеріали суду, контракт від імені ДПЗКУ підписував голова правління Ігор Якубович, який раніше був заступником міністра АПК Миколи Присяжнюка та гендиректором Аграрного фонду, а від СК «Гарант Престижу» – Віталій Мінаєв.

СК «Гарант Престиж» зареєстрована в Донецьку. Офіційно структура власності виглядає наступним чином: пакети акцій по 25% мають ТОВ «Реарпром» Дмитра Шведа, ТОВ ТК «Донрибкомбінат» Романа Філатова і ТОВ «Себекет», зареєстроване на Тетяну Соколову і кіпрську компанію «Целерон Менеджмент Лімітед», яку заснувала Natalia Demetriou. Ще 25% подрібнено між 7 фізособами і юрособами.

Після втечі Віктора Януковича газета «Дело» писала про СК «Гарант Престиж» як таку що займалася не так страхуванням, як відмиванням грошей для сім’ї. Її зарахували до орбіти тодішнього керівництва Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

«Звичайно, хабарі отримувались у вигляді перерахувань страховикам “обготівковувальної” страхової компанії, контрольованої особисто Візіровим та Берліним (СК «Гарант Престиж»)…», – повідомило газеті джерело близьке до цієї компанії.

Йдеться про очільника комісії Бориса Візірова та керівника департаменту страхового регулювання, однокласника Олександра Януковича Віктора Берліна. Останній більш відомий як протеже Сергія Арбузова, банкіра Сім’ї Януковичів.

У свою чергу у Візірова був власний касир – Олександр Настасенко, який був керівником апарату Нацкомфінпослуг. Після Майдану цей менеджер став заступником міністра екології від ВО «Свобода» Андрія Мохника, уособивши один з щаблів від януковичевського угрупування до людей Тягнибока.

Ще одним таким щаблем був Петро Вовчук. За часів Януковича він працював у структурі ДПЗКУ, за часів Швайки – він очолив цю корпорацію замість вчасно зниклого Якубовича.

При цьому аграрний міністр Ігор Швайка знайшов час призначити Вовчука, але не знайшов час на вивчення результатів ревізії Держфінінспекції, яка ще у липні зафіксувала зниклі 162 мільйони ДПЗКУ по страховій оборудці. Пошук зниклих мільйонів у аграрному відомстві рушив з місця лише у грудні 2014 року, коли Швайку виперли з міністерства разом з його командою.

А тепер більш докладно зупинимось на зв’язках страхової фірми. Бо зв’язок Візірова і Берліна з «Гарант Престижем», на жаль, ґрунтується тільки на словах невідомого джерела. Тож дослідимо й інші версії, які підказує держреєстр компаній.

Донедавна СК «Гарант Престиж» також мала пакет акцій 20% в донецькому ПАТ «Унікомбанк», що неодноразово світився у гучних скандалах з відмиванням грошей.

Так, у 2006 р. Служба безпеки повідомила, що «Унікомбанк», який тоді називався «Банк Перспектива», був залучений до виведення за кордон до $1 млрд з використанням комерційних структур, оформлених на загублені паспорти. Банк обвинувачення відкидав, але виведення валюти підтверджував. Співвласник банку Сергій Гончаров казав, що «виводили капітал красиво – за законом, у якому є пробої». Прокуратура начебто розслідувала махінації вправних банкірів, але винних не знайшла. А банк було перейменовано і продано «Гарант Престижу» та низці близьких їй компаній.

У 2008 році вже при нових власниках «Унікомбанк» звинуватили у співучасті у виведенні за кордон близько 400 млн грн. з «Промінвестбанку». Про це заявив в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко. Також Наливайченко сказав, що власником «Унікомбанку» є народний депутат від БЮТ Олександр Шепелєв. Але за кілька місяців СБУ повідомила, що претензій до «Унікомбанку» вже не має і що той не причетний до банкрутування «Промінвестбанку».

Офіційно виходець із Донеччини і екс-«бютівець» Шепелєв ніколи не значився співвласником «Унікомбанку». З іншого боку, слова Наливайченка, можливо, справді не були зі стелі взяті. У грудні 2009 року саме на посередницький рахунок в «Унікомбанку» було перераховано 24 млн грн. за фіктивний ремонт офісу «Родовід Банку» на Рильському провулку 4-А в Києві. Правоохоронці з’ясували, що ремонт не проводився, банк у будівлю так і не переїхав. Власницею будинку на Рильському провулку була дружина Олександра Шепелєва Галина. Згодом у 2010 році Шепелєв перейшов з БЮТ до Партії регіонів, а в будинку у Рильському провулку зробив собі офіс Юра Єнакіїєвський.

Після втечі Віктора Януковича, влітку 2014 р. «Унікомбанк» підключився до ще однієї слизької оборудки з повторного продажу квартир компанією «Мостобуд» екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Продивуса. Після цього банк вже стали пов’язувати з цим боксером-бізнесменом з Вінничини.

З осені 2014 р. «Унікомбанк» переїхав з Донецька до Львова і засекретив імена акціонерів – офіційно ніхто із них не володіє істотною часткою понад 10%. Повідомляється тільки, що 80% акцій розділено між 9 фізособами і 20% – між 5 юридичними особами. На початку цього року «Унікомбанк» подвоїв свій статутний капітал до мільярда. Вже у лютому цього року ЗМІ повідомляли про викрадення заступника директора «Унікомбанку». Схоже списувати цей банк поки ніхто не збирається і, ймовірно, згодом ми почуємо про нього ще багато цікавого.

Щодо «Гарант Престижу», яка збагатився на 162 млн грн. від ДПЗКУ, – то він поки не поспішає переїжджати на підконтрольну Україні територію. Адже тут страхову фірму чекають не надто приємні новини – стягування мільйонів гривень і кримінальне провадження на топ-менеджерів.

Отже версій того, хто стоїть «Унікомбанком» і «Гарант Престижем», може бути скільки завгодно. Але це ніяк не міняє того факту, що сотні мільйонів, які зливались саме через ці структури, досі не повернуті.

Тож нам залишається тільки побажати удачі ДПЗКУ у стягуванні переплачених 162 мільйонів. Ну і уважності в подальших розрахунках.

Ірина Салій, «Наші Гроші»

ИЦ УАК за матеріалами «Наші Гроші»