На форумі «Очищення територій: відновлення ґрунтів та інфраструктури» учасники обговорили впровадження спільних ініціатив та ефективних рішень для відновлення українських територій

У рамках виставки 6 листопада відбувся форум «Очищення територій: відновлення ґрунтів та інфраструктури». ВГО "Українська аграрна конфедерація" стала співорганізатором форуму.

Захід став інтелектуальною платформою для обговорення актуальних питань і впровадження спільних ініціатив від бізнесу, органів місцевого самоврядування та міжнародної спільноти, а також пошуку ефективних рішень для розмінування та відновлення українських територій.

На форумі та виставці в цілому взяли участь десятки компаній різних напрямків діяльності, представники уряду України, громадських організацій, територіальних громад і науковці. Всіх їх об'єднала одна мета - розмінувати й очистити українські сільськогосподарські землі, акваторії й об'єкти інфраструктури.

У павільйоні виставкового центру знаходилися десятки стендів провідних українських і міжнародних компаній, що виробляють техніку чи пропонують інноваційні технології.

У рамках форуму пройшла панельна дискусія "Проблеми та перспективи очищення українських земель від забруднень. Заходи для підтримки аграрного сектору". Модератором став Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.

Із привітальним словом виступив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

Спікерами на форумі були:

• Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки України;
• Захар Каневський, менеджер з програмної діяльності, програма USAID АГРО (з виступом "Відновлення деградованих і пошкоджених земель");
• Дмитро Зарубін, директор компанії “Дропла Тек” (тема: "Програма розмінування та рекультивація земель України 2025-2040 рр.");
• Олексій Ботнаренко, перший заступник голови Української національної асоціації з гуманітарного розмінування (тема: "Тенденції розвитку протимінної діяльності в Україні");
• Євгенія Попович, представниця Громадської Спілки «КЛАСТЕР РОЗМІНУВАННЯ УКРАЇНИ». (Презентація діяльності Кластера розмінування України);
• Григорій Шматков, д.б.н., професор Державної екологічної академії післядипломної освіти й управління. (тема: "Обґрунтування необхідності та пріоритизації прийняття Програми з відновлення порушених земель після гуманітарного розмінування. Презентація напрацювань і першочергових заходів");
• Людмила Білявська, доктор біологічних наук, директор з науки Life Biochem, завідувач відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (тема: "Біотехнологічні можливості прискореного відновлення територій, постраждалих від воєнних дій");
• Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу «Ukravit» (тема: "Дослідження ґрунтів, забруднених у результаті бойових дій");
• Михайло Малков, радник з питань політики та програм FAO UA;
• Віктор Шеремета, перший віце-президент ВГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників України»;
• Михайло Різак, директор зі взаємодії з органами влади ТОВ СП «Нібулон»;
• Святослав Балюк, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН України, в.о. директора Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства й агрохімії імені О.Н. Соколовського»;
• Ольга Сютікова, спеціаліст з відновлення навколишнього середовища, Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади, Програма розвитку ООН в Україні/UNDP (тема: "Моніторинг індустріальних забруднень ґрунтів України – важливість співпраці для створення ефективних методів відновлення").

Президент ВГО "УАК" Леонід Козаченко окреслив поточну ситуацію та нагадав, що наразі кількість потенційно замінованих земель складає приблизно 13,9 млн га, адже вже обстежено та передано у користування 3,5 млн га усіх земель.

Щодо сільськогосподарських земель, з початку 2024 року, станом на початок листопада, було повернуто у користування понад 250 тис. га. Таким чином, на початок листопада 2024 року кількість потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами с.-г. земель становить щонайменше 5,2 млн га. Однак, частина земель знаходиться в тимчасовій окупації, а бойові дії тривають, тож визначити зараз точну кількість замінованих земель практично неможливо.

Також Леонід Петрович наголосив на проблемі, про яку мало говорять, але яка є актуальною. Це - розмінування акваторії. Адже водні шляхи важливі для розвитку річкового та морського транспорту, яким перевозиться й аграрна продукція. Таке розмінування потребує спеціалізованих технологій і техніки та кваліфікованих спеціалістів. Тож, український уряд і міжнародні партнери мають звернути більше уваги на це питання.

Крім того, Леонід Козаченко зазначив, що УАК рік тому вже проводила заходи на тему розмінування. Однак, за рік з'явилося набагато більше нових удосконалених технологій, техніки й обладнання від українських компаній. Тож, приємно, що попри певні проблеми, відзначив президент УАК, ринок розмінування та відновлення земель в Україні розвивається та починає посідати провідні місця на світовому ринку.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що Мінагрополітики активно працює з міжнародними програмами й урядами, зокрема з ЄС, аби акумулювати всі необхідні ресурси та знання у процес очищення українських земель. Це питання має стояти на світовому порядку денному. Крім того, розробляється необхідна нормативно-правова база для очищення ґрунтів, яка відповідатиме європейським вимогам. За словами Тараса Висоцького, після забезпечення безпечних умов обов'язковим є аналіз ґрунтів на небезпечні речовини, після чого застосовуватимуться заходи з очищення, залежно від ступеня забрудненості, від швидких агроекологічних заходів аж до довгострокового консервування земель.

Заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний розповів про стан реалізації програми компенсації аграріям за розмінування земель, яка пришвидшить очищення України, та відповів на запитання зацікавлених осіб. Він додав, що у Мінекономіки деякі програми та документи з розмінування вже не раз переписувалися, адже України, по суті, є першою країною у сучасному світі, яка зіштовхнулася з таким масштабом мінування. Тож, напрацьовувати різні механізми та методики часто необхідно з нуля.

Ігор Безкаравайний додав, що унікальність нинішньої стратегії розмінування, яку розглядає наша держава, полягає у тому, що механізм компенсації - це мають бути не просто соціальні відрахування, державні видатки, які закопуються у землю. Ідея у створенні ринку, де є економічна складова.

Михайло Різак, директор зі взаємодії з органами влади «НІБУЛОНу», розповів про досягнення компанії у розмінуванні власних земель і зазначив, що агрохолдинг надає послуги й іншим компаніям. Станом на 6 листопада 2024 року «НІБУЛОН» підписав уже 3 договори на послуги із розмінування у Миколаївській і Дніпропетровській областях. Днями мають відбутися ще 2 тендери. Михайло Різак подякував Мінекономіки, за те що вони дослухалися аграріїв, і з вересня цього року Кабмін збільшив розмір компенсації для агровиробників, які планують розміновувати землі сільськогосподарського призначення, з 80% до 100%, що запустило ринок розмінування.

Директор зі взаємодії з органами влади «НІБУЛОНу» сподівається, що вдасться вийти хоча б на рівень собівартості, аби можна було утримувати команду саперів, і розширити її за потреби. Пан Михайло додав, що «НІБУЛОН» також безкоштовно навчає нетехнічному обстеженню всіх охочих серед власних працівників і їхніх членів родин. У планах на найближчий рік у підприємства - забезпечити навчання 500 осіб.

Щобільше, у планах «НІБУЛОНу» - пройти сертифікацію на підрив і перевезення ВНП, що дозволить забезпечувати повний цикл розмінування. Наразі «НІБУЛОН» вже є першою агрокомпанією-оператором гуманітарного розмінування, яка має 5 ключових сертифікатів з гуманітарного розмінування та власний автопарк розмінувальної техніки й обладнання.

Також підприємством планується отримати сертифікат на підводне розмінування. Якраз розмінування акваторій - це є питанням, яке рідко порушують. Михайло Різак нагадав і про загрозу дрейфуючих мін із Білорусі для Київської ГЕС. Він висловив сподівання, що міжнародні партнери-донори допомагатимуть ДСНС, ДССТ й іншим державним операторам розмінування нарощувати потужності з метою моніторингу та контролю акваторій на предмет мінних загроз.

Дмитро Зарубін, директор дансько-української компанії “Дропла Тек”, презентував інноваційні рішення для виявлення та знешкодження ВНП. Так, компанія пропонує використовувати рій БПЛА зі ШІ, які сканують і фотографують кожне окреме поле для створення карти забруднень. Після чого команда саперів, використовуючи технологію доповненої реальності, за допомогою вже наземних дронів чи, за необхідності, вручну знешкоджує ВНП.

Такі інноваційні рішення є важливими, адже вони мінімізують ризики для життя людей і спрощують та пришвидшують процес розмінування.

Захар Каневський, менеджер з програмної діяльності, програма USAID АГРО, розповів про актуальні програми для фермерів. Одна з таких - 106 ММСП на площі у 92,3 тис. га отримають послуги з аналізу стану ґрунту. Агровиробники сплачують лише 46% від вартості послуги або 85 грн/га (без ПДВ), решту покриває програма USAID АГРО.

Також діє програма з раціонального удобрення - диференційного внесення добрив із використанням аналізатора поля (ШІ). Послуги отримають щонайменше 50 ММСП на площі у 35 тис. га, заощаджуючи 90% вартості (фермер сплачує 1 дол./га).

Також Захар Каневський представив проект з використання донних відкладень як добрив для с.-г. земель, що стане корисним для громад, аквакультури та фермерів. Економічний ефект від реалізації проекту оцінюється у 641 млн дол.

Михайло Малков та Ольга Сютікова розповіли, чим займається в Україні FAO та UNDP у контексті очищення земель. Михайло Малков наголосив також, що до робочих груп з розмінування у Мінекономіки мають частіше залучатися представники Мінагрополітики та міжнародних організацій, які мають відповідні знання та досвід. Крім того, за його словами, необхідно протидіяти російській пропаганді, адже рф на світових ринках, зокрема у країнах ЄС, розганяє неправдиву інформацію про токсичну та небезпечну продукцію з України, що не спонукає до збільшення обсягу українського експорту та виходу на нові ринки.

Доктор с.-г. наук, професор, академік НААН України Святослав Балюк представив наукові напрацювання ННЦ «Інститут ґрунтознавства й агрохімії імені О.Н. Соколовського» та розповів про співпрацю з різними компаніями й організаціями, яка направлена на очищення та рекультивацію ґрунтів. Він також підмітив, що найбільш постраждалим від війни типом ґрунту є чорнозем.

Людмила Білявська, доктор біологічних наук, директор з науки Life Biochem, завідувач відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, нагадала, що одним розмінуванням не обійтись, адже у ґрунті все одно залишаються токсичні елементи та продукти їхнього розпаду. Науковиця представила рішення, які мають очистити землі українських аграріїв, зокрема це використання мікробіологічних препаратів і рослин-ремедіантів, наприклад конюшини та ряду енергетичних культур.

Сергій Сальніков, керівник сервісно-технологічного відділу «Ukravit» розповів, що насправді не все так критично, адже у більшості випадків, як показали їхні дослідження, хоч ґрунти після бойових дій і справді містять більше металів, зокрема заліза, марганцю, цинку, але у більшості ці показники все одно не перевищують ГДК. Крім того, компанія досліджувала і воду. Внаслідок бойових дій у ній також спостерігається підвищений вміст заліза, марганцю й органічних речовин. Крім того, можливе підвищення показника жорсткості, подекуди до 2600 ppm., залежно від регіону. Особливо негативна ситуація у південних і східних регіонах України.

Однак, Сергій Сальніков, відповідаючи на запитання із залу, погодився, що зазвичай у лабораторіях перевіряються не всі хімічні елементи та речовини. Зазвичай перевіряються ті, що вимагають міжнародні агротрейдери. А українські норми і стандарти поки не розроблені. А тому, щоб не упустити з поля зору якісь невідомі потенційно небезпечні речовини, що можуть міститися у продукції, вирощеної на землях після бойових дій, необхідно продовжувати дослідження у вітчизняних та іноземних лабораторіях, контролювати небезпечні залишки й об'єднувати зусилля українських і міжнародних експертів. А контроль питання має бути на державному рівні.

ІЦ УАК