Молочний сектор – найбільш підготовлений до євроінтеграції

Багато українських підприємств уже зараз відповідають європейським стандартам якості та безпеки продукції. Вони впровадили систему HACCP, модернізували виробничі лінії та обладнання, а також проводять регулярний контроль якості продукції.

Про це повідомила координатор Євроінтеграційного комітету Єлизавета Святківська у коментарі «БізнесЦензор».

За її словами, ці підприємства зможуть без проблем адаптуватися до нових вимог законодавства ЄС, частина з них має єврономер і право експортувати до ЄС.

«Але, з іншого боку, значна частина українських молокопереробних підприємств потребує оновлення та модернізації. Їм необхідно впровадити нові технології, підвищити рівень санітарії та гігієни, а також сертифікувати свою продукцію відповідно до європейських стандартів. Цей процес потребує значних інвестицій, яких багато підприємств не мають», — пояснює Святківська.

На її думку, головними каменями спотикання бізнесу на шляху до євроінтеграції є:

• недостатній рівень фінансування: модернізація українських молокопереробних підприємств потребує значних інвестицій, яких багато підприємств не мають;
• необхідність навчання персоналу: українським підприємствам необхідно буде навчати свій персонал новим технологіям і стандартам роботи;
• низький рівень обізнаності: багато українських підприємств не володіють достатньою інформацією про вимоги європейського законодавства;
• дефіцит сировини високої якості. 

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур під час виступу у панельній дискусії «Перспективи споживання збіжжя українськими продуктовими компаніями» також зазначив, що молочний сектор потребує додатково 400 тисяч корів для нарощування виробництва молока на 3-4 млн тонн.

Але при цьому, за словами Дідура, український молочний сектор не має проблем зі збутом до країн ЄС на відміну від інших секторів аграрної галузі.

Арсен Дідур також розповів, що молочна галузь показала достатню стійкість під час повномасштабної війни. “Коли почалася війна і з країни вийшли всі імпортери, внутрішній виробник повністю закрив внутрішні потреби. Але та бізнес-модель, яка існувала з 2000-х років до початку повномасштабного вторгнення, вже не працює, бо заточена на рослинництво та експорт. Потрібне таке тваринництво, яке могло б не збільшити споживання збіжжя, а зробити зміну у використанні площ і сівообігу. З точки зору ринку внутрішній має залишатися базовим, але потрібно нарощувати обсяг експорту в ЄС та інші країни”, - зазначив експерт.

Як наголошує Єлизавета Святківська, молочний сектор України – найбільш підготовлений до євроінтеграції з політичної точки зору.

"Як показав переговорний процес з продовження Автономних торгівельних заходів (без мит і квот), окрім реальних ринкових питань є значна політична складова. І тут молочна галузь одна з небагатьох, яка налагодила тісний діалог із європейськими колегами.

Причому спірних питань між обома сторонами тут також вистачає, зокрема збільшення імпорту сирів в Україну. Але стратегічна ціль – створення спільного ринку молока з ЄС дасть переваги обом сторонам в тому числі на світових ринках. Загалом, спільний ринок молока має великий потенціал для стимулювання експорту молочної продукції з України та ЄС до третіх країн", – підкреслює фахівчиня.

Нагадаємо, що нещодавно був підписаний меморандум між Спілкою молочних підприємств України та Європейською молочною асоціацією, що допоможе прискорити інтеграцію українського молочного сектору до складу молочного сектору ЄС.

ІЦ УАК за матеріалами БізнесЦензор і СМПУ