Молочний бізнес-2018: час для перезавантаження

У Прем’єр Готелі  Русь відбулась  XI Всеукраїнська конференція за міжнародної участі «Молочний бізнес – 2018», організаторами якої виступили  Спілка молочних підприємств України та Інфагро. Учасники конференції – представники виконавчої влади, народні депутати, провідні  експерти, делегати  українських та зарубіжних компаній-партнерів, які завжди співпрацювали з українськими молокозаводами: постачальники обладнання, інгредієнтів та технологій, а також компанії, організації та інститути, чия діяльність пов’язана з молочною галуззю, обговорили   сучасні тренди, перспективи розвитку та  шляхи вирішення  проблем галузі.

Народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко, виступаючи модератором сесії, що  була присвячена новим рішенням для розвитку галузі, окремо зупинився на законодавчих ініціативах для молочного бізнесу.

У своєму короткому виступі, а також у подальшій дискусії Л. Козаченко акцентував увагу на вкрай низькому використанні потенціалу молочної галузі та наголосив на можливості нарощування обсягів виробництва молока в Україні до 30 млн т. Окремо велася дискусія щодо можливостей переробки та експорту молочної продукції.

Для реалізації таких масштабних планів необхідним є процес гармонізації законодавства із європейським законодавством та його імплементація. Сьогодні ВРУ працює над законопроектами та підзаконними актами в контексті імплементації угоди про асоціацію з ЄС, але можемо констатувати, що цих зусиль поки що не достатньо для розвитку галузі із бажаними темпами.

На конференції  було наголошено, що виробництво молока в країні поки що скорочується, і цю тенденцію не вдасться подолати ще як мінімум три роки. Натомість  сільськогосподарські підприємства впродовж останніх шести років збільшують пропозицію високоякісної сировини, тоді як домогосподарства стабільно знижують виробництво молока і підприємства майже не встигають компенсувати це зниження.

Від повноцінної кризи через зменшення виробництва молока галузь рятують, в основному, не найкращі фактори. Насамперед, це низький рівень споживання молочних продуктів в Україні, обумовлений, як низькими доходами українців, так і суттєвим зменшенням кількості споживачів внаслідок втрати територій і трудової міграції. Балансувати галузі допомагає також статус країни експортера.

Та попри існуючі негативи, наслідки глибокої геополітичної і економічної кризи, що розпочалася в 2014 році, українським молочникам в значній мірі уже вдалося подолати. Є сподівання,  що «дно» в падінні виробництва і споживання молочних продуктів в Україні уже пройдено. В поточному році, швидше за все, відбудеться збільшення випуску продукції для внутрішнього ринку як за рахунок прогнозованої цінової стабілізації, так і за рахунок очікуваного підвищення благополуччя українців. Проте розраховувати на суттєве збільшення споживання молочних продуктів поки що не варто, оскільки змінюється загальний портрет споживача – підросло так зване «покоління пепсі». Значне зростання промислового виробництва можливе тільки за певними товарними позиціями і лише  за рахунок прогнозованого зменшення пропозиції молочної продукції домогосподарствами. Це стосується, в першу чергу, звичайного молока, свіжого сиру, сметани, тобто таких молокопродуктів, які сьогодні ще масово продаються на ринках, але обсяги такої торгівлі будуть обов’язково зменшуватися.

Цікаво, що товарна і географічна структура експорту молокопродуктів за останні роки кардинально змінилася. Якщо до 2013 року більшість експортерів робили ставку на Росію і виходили туди, в основному, з сирами, то в останні роки основу зовнішніх продажів складає вершкове масло разом із суміжними в процесі його виробництва продуктами. При цьому більша частина молочного експорту вже здійснюється за межі країн колишнього Радянського Союзу.

Під час  конференції йшлося також про глобальні  тенденції, які прослідковуються у молочній галузі. Зокрема, у світі зріс попит на молочні жири, зростання пропозиції яких уповільнилось через перевиробництво сухого знежиреного молока. Особливо відчутний дефіцит у країнах ЄС, де ціни в минулому році піднімались до рекордно високого рівня. Досить дорогим буде вершкове масло і в поточному році. В ціні залишається і сухе незбиране молоко. При цьому ринок сиру останнім часом виглядає найбільш стабільним.

Значну увагу провідні експерти приділили розвитку кооперативного руху, проблемі неефективної держпідтримки галузі у 2018 році, фальсифікації молочки,  а також подоланню кадрового голоду, який ускладнює розвиток бізнес-процесів у молочній галузі України.

ІЦ УАК