Молочне скотарство на 65% залежить від імпорту племінної худоби

Залежність українського тваринництва від імпорту племінних ресурсів набула загрозливого характеру: у молочному скотарстві вона складає понад 65%, у свинарстві – понад 40%. За такої статистики, стверджує Михайло Гладій, в.о. першого віце-президента Національної академії аграрних наук (НААН), пора бити на сполох.

.Схожа ситуація, за його словами, склалася і у птахівництві. Попри те, що галузь демонструє достатньо непогані результати, вона є імпортозалежною, оскільки на український ринок постачаються батьківські форми, які можна утримувати 1,5-2 роки максимум.

За словами Гладія, в Україні відсутня власна система одержання, оцінювання і відтворення породних племінних ресурсів. За таких умов не може бути мови про досягнення цільових показників валового виробництва продукції тваринництва, оскільки нема можливості підвищити його продуктивність. А це завдання, відповідно, неможливо виконати без ефективної селекції.

Співробітники НААН розробили проект «Стратегії розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року», згідно з яким в України є два шляхи розвитку тваринництва: у першому – ставка зроблена на фермерські господарства, у другому – на достатньо великі інвестиційно привабливі компанії.

Гладій зауважує, що перший варіант є надто складним, тривалим та дорого вартісним, тому другий варіант є більш прийнятним. Проте у будь-якому випадку господарства НААН мають стати активними учасниками регіональних кооперативів з виробництва продукції тваринництва.

За словами науковця,  при наявності держпідтримки та шляхом реалізації цієї стратегії чисельність молочних корів до 2030 року можна наростити до 2,6 млн голів (щорічне зростання поголів’я на 3%, підвищення молочної продуктивності до 6 тис. кг у середньому). Поголів’я свиней можна збільшити до 22 млн голів, а виробництво живця до 2,75 млн тонн. Поголів’я овець можна наростити до 1,6 млн голів.

Розвиток птахівництва в України вчені пов’язують з розвитком великих виробничих інтеграційних утворень за схемою: утримання батьківського стада у племрепродукторах, виробництво кормів і приготування кормових сумішей на власних комбікормових заводах, виробництво м’ясної та яєчної продукції, її переробка, логістика.

Загалом проект Стратегії пропонує напрями для розвитку підгалузей тваринництва, державну підтримку, її форми, пріоритети та механізми стимулювання виробників. Виконання Стратегії допоможе гарантувати продовольчу безпеку України та дозволить збільшити експортний потенціал тваринництва на 10-12 %.

За словами Гладія, на сьогоднішній день документ розглядається Міністерством аграрної політики та продовольства України.

ІЦ УАК за матеріалами agroday