Міжнародні котирування на всі групи продовольчих товарів, що входять до Індексу продовольчих цін ФАО, знизилися, крім зернових

У жовтні 2022 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (FFPI) становило 135,9 пункту і залишилося практично незмінним порівняно з вереснем. При цьому індекси цін всіх груп товарів, що враховуються в цьому індексі, за винятком зернових, знизилися в порівнянні з показниками місяцем раніше. Зростання Індексу цін на зернові супроводжувалося падінням індексів цін на рослинні олії, молочну продукцію, м'ясо та цукор.

За результатами останнього оновлення FFPI впав у порівнянні з його піковим значенням у березні цього року на 23,8 пункту (14,9 відсотка), проте цей показник був на 2,7 пункту (2,0 відсотка) вищим, ніж у відповідний період минулого року.

У жовтні середнє значення Індексу цін на зернові ФАО склало 152,3 пункту, що на 4,4 пункту (3,0 відсотка) вище вересневого показника і на 15,2 пункту (11,1 відсотка) вище за показник минулого року.

Порівняно з минулим місяцем було зафіксовано зростання світових довідкових цін на усі основні види зернових. Світові ціни на пшеницю зросли на 3,2 відсотка – головним чином у зв'язку із невизначеністю навколо Чорноморської зернової ініціативи. Посилення напруженості на ринках також сприяло скорочення пропозиції у Сполучених Штатах Америки внаслідок перегляду прогнозів виробництва у бік зниження.

Світові ціни на фуражні зернові зросли порівняно з минулим місяцем на 3,5 відсотка, причому найбільше зросли ціни на кукурудзу – на 4,3 відсотка. Зростання цін на кукурудзу було зумовлене менш сприятливими перспективами на врожай у США та країнах ЄС, а також дефіцитом опадів під час посівної кампанії в Аргентині та невизначеністю перспектив експорту з України.

У жовтні під впливом зростання цін на кукурудзу також зросли на 3,0 відсотки ціни на сорго. А світові ціни на ячмінь зросли незначно (0,3 відсотка), чому сприяло зростання пропозиції у світі через поліпшення сподівання на врожай у країнах Європейського союзу. У жовтні збереглася підвищувальна тенденція світових цін на рис, оскільки продовжилося надходження на ринки основної частини нового врожаю в країнах Азії, але через обмеженість попиту порівняно з минулим місяцем ціни зросли лише на 1,0 відсотка.

У жовтні середнє значення Індексу цін на рослинні олії ФАО склало 150,1 пункту, що на 2,4 пункту (1,6 відсотка) нижче за показник минулого місяця і майже на 20 відсотків нижче за показник аналогічного періоду минулого року. Падіння цього індексу, що продовжується, було обумовлено зниженням світових цін на пальмову, соєву і ріпакову олії, що з надлишком компенсувало зростання котирувань соняшникової олії.

У жовтні світові ціни на пальмову олію трохи знизилися порівняно з минулим місяцем – в основному внаслідок збереження значних запасів у країнах Південно-Східної Азії – попри стурбованість через можливі несприятливі погодні умови в окремих районах головних регіонів виробництва.

А світові котирування соєвої та ріпакової олії впали у зв'язку з очікуваними великими обсягами пропозиції у наступні місяці.

Натомість міжнародні ціни на соняшникову олію помірно відновилися після безперервного падіння протягом останніх півроку через невизначеність щодо майбутнього експортного коридору в Україні на тлі зростання геополітичної напруженості.

Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО у жовтні склало 140,1 пункту, що на 2,5 пункту (1,7 відсотка) нижче за показник вересня. Таким чином, його зниження триває четвертий місяць поспіль, але все ж таки його значення на 18,7 пункту (15,4 відсотка) вище, ніж у відповідний період минулого року.

У жовтні світові ціни на всі види молочної продукції, що включені до цього індексу, знизилися. Це падіння світових цін на молочну продукцію зумовлене меншими, ніж передбачалося, обсягами закупівель з боку Китаю та млявим попитом за спотовими контрактами, оскільки більшість країн-імпортерів повністю задовольнили свої поточні потреби. Крім того, дається взнаки і вплив ослаблення євро щодо долара США. 

Невизначеність на ринку щодо напрямку попиту на молочні продукти через стрімке зростання інфляції та економічні спади також тиснула на міжнародні ціни на молочні продукти. Тим не менш, попит на деякі молочні продукти в інших країнах Азії зріс, стримуючи потенційні більші зниження цін на молочні продукти.

Індекс цін на м’ясо ФАО в жовтні в середньому склав 118,4 пункту, знизившись на 1,6 пункту (1,4 відсотка) з вересня, що є четвертим поспіль щомісячним зниженням, при цьому світові ціни на всі види м'яса зареєстрували падіння. Однак індекс залишився на 6,4 пункту (5,8 відсотка) вище свого значення рік тому.

Міжнародні ціни на баранину зареєстрували найрізкіше падіння, підкріплене впливом валютних коливань і сезонним збільшенням поставок з Океанії на тлі низьких імпортних закупівель. Подібним чином світові ціни на м’ясо свинини суттєво впали через низькі закупівлі глобального імпорту в поєднанні зі зниженням внутрішнього попиту в деяких провідних країнах-виробниках. Тим часом світові ціни на велику рогату худобу дещо впали через високі поточні пропозиції та збільшення кількості забійної худоби, особливо в Бразилії. Тенденція до зниження світових цін на м’ясо птиці продовжується четвертий місяць поспіль, оскільки експортна доступність перевищувала низький світовий попит, незважаючи на перешкоди у виробництві через спалахи пташиного грипу та високу вартість кормів.

Середній індекс цін на цукор ФАО становив 109 пунктів у жовтні, що на 0,7 пункту (0,6 відсотка) менше, ніж у вересні, і на 10,1 пункту (8,5 відсотка) від його значення у відповідному місяці минулого року.

Позитивний прогноз світової пропозиції на сезон 2022/23 рр., додатково підкріплений покращенням перспектив виробництва в Індії, вплинув на світові ціни на цукор у жовтні. Однак занепокоєння з приводу дощів, які перешкоджають збиранню врожаю в Бразилії, і затримки початку сезону в Індії обмежили зниження цін у порівнянні з попереднім місяцем. Додаткова підтримка, яка запобігла подальшому падінню світових цін на цукор, була надана сильнішим імпортним попитом, зокрема з Індонезії та Китаю, а також вищими котируваннями цін на етанол у Бразилії, що спонукало до більшого використання цукрової тростини для виробництва етанолу.

В оновленому звіті ФАО про попит та пропозицію зернових, також опублікованому в п'ятницю, ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2022 році до 2 764 млн тонн, що на 1,8 відсотка менше, ніж у 2021 році.

У той час як світове виробництво пшениці у 2022 році прогнозується на рівні 783,8 млн тонн, що є історичним максимумом, очікується, що світове виробництво фуражних зернових знизиться на 2,8 відсотка до 1 467 млн тонн. Світове виробництво рису прогнозується на рівні 512,6 млн тонн, що на 2,4 відсотка нижче історичного максимуму 2021 року, але все ще залишається на рівні середнього врожаю.

Світове споживання зернових у 2022/2023 роках знизиться до 2 778 млн тонн, що на 0,7 відсотка нижче рівня 2021/22 року. Аналогічно, світові запаси зернових на кінець сезону у 2023 році скоротяться на 2,0 відсотка в порівнянні з початковим рівнем – до 841 млн тонн.

Виходячи з цих прогнозів, індекс співвідношення запасів і споживання зерна знизиться до 29,4 відсотка у 2022/23 році з 30,9 відсотка у попередньому році.

Очікується, що світова торгівля зерновими у 2022/23 році скоротиться на 2,2 відсотка до 469 млн тонн.

ІЦ УАК за матеріалами ФАО