Михайло Різак: Гектар розмінування коштує $3-5 за 1 кв.м. Це неспіврозмірно з вартістю землі в Україні — потрібна допомога донорів

Вже другий рік у «НІБУЛОНі» працює власний відділ з розмінування. Такі підрозділи — логічний шлях для всіх середніх і великих компаній, що мають мінну проблему на полях, вважає Михайло Різак, директор зі взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії.

Більше про можливості машини з розмінування GCS-200, вартість гектара розмінування, допомогу донорів і плани будувати судна, що допоможуть звільняти від мін морську та річкову акваторію, видання Latifundist.com запитало у Михайла Різака.

 

Про машини GCS і скільки земель "НІБУЛОНу" обстежено

Михайло Різак нагадав, що компанія "НІБУЛОН" підписала контракт з Німецьким банком розвитку (DEG Impulse gGmbH, дочірньої компанії DEG), який забезпечує співфінансування придбання й обслуговування машин GCS. Домовлено, що банк фінансує придбання машин, у той час як «НІБУЛОН» забезпечує подальше обслуговування власним коштом. Таким чином, загальна вартість володіння розподіляється у пропорції 50% на 50%. Загалом профінансують 4 таких машини. 

Сапери холдингу вже проходять навчання з виробником цих машин. Ще 3 машини "НІБУЛОН" планує отримати до травня 2024 року.

Такі довгі терміни постачання, за словами Михайла Різака, пояснюються тим, що на складах таких машин небагато, але потреба в Україні на ці машини дуже висока. Всі наявні відразу потрапили в Україну, а це - близько 30 машин. У заводу вже замовлення фактично на три роки вперед. 

Директор зі взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії "Нібулон" зазначив, що для проходження сертифікації з розмінування потрібно близько 3-4 місяців. "Щодо машинного розмінування, то як тільки закінчимо навчання й отримаємо відповідні сертифікати від виробника, ми запустимо і цей процес. Третя машина має прибути приблизно в лютому. Розраховуємо, що до того часу будемо сертифіковані, і зможемо нею оперувати".

Михайло Різак розповів і про те, скільки земель власними силами "НІБУЛОН" уже обстежив: "30% зембанку «НІБУЛОНу» знаходилось в тимчасовій окупації. З 25 тис. га на сьогодні доступні 5 тис. га у Снігурівській філії. 4 тис. га ми вже обстежили та 3 950 га повернули в економіку. 50 га визначили як забруднені. І саме для них нам потрібні подібні машини, аби швидко повертати землі в економіку. 

Для розуміння: одна така машина з командою операторів повинна вивільняти до 1 га в день. Тобто це досить повільний процес, він супроводжується ручним розмінуванням".

Така машина (GCS-200) за словами директора коштує близько 500 тис. євро, навісне обладнання ще близько 500 тис. євро. Тобто повнокомплектна машина — 1 млн євро. 

 

Про українські машини для розмінування і їх сертифікацію

Михайло Різак: "Є така проблема, бо в Україні ніколи не використовувалися машини для розмінування. Через це у нас правова прогалина у частині сертифікації. Такі країни, як Швейцарія, Англія брали активну участь у розмінуванні зон бойових дій в інших гарячих точках, мають такі машини, і сертифіковані вони за міжнародними стандартами.

Директор зі взаємодії з органами влади та сталого розвитку зазначив, що компанія виступає за ефективне використання часу, їм потрібно максимально швидко ввести землю в обробіток. У них немає часу чекати нові розробки. Але якщо вони зʼявляться, "НІБУЛОН" розгляне можливість їх використання. 

 

Про повний цикл розмінування у 5 етапів

"Ми, як компанія, любимо повний цикл роботи — від поля до міжнародних ринків. Так і тут — хочемо бути самостійними та незалежними. Один з найскладніших процесів, на який є монополія — перевезення і підрив вибухонебезпечних речовин. Ми думаємо і про цей напрям, але він точно не в пріоритеті, бо з ним досить ефективно справляються органи державної влади", - повідомив Михайло Різак.

 

Про вартість розмінування с.-г. земель

Михайло Різак: "Все залежить від забрудненості. Чим Снігурівка характерна — тут не було значних бойових дій. Це дозволило нам відносно швидко повернути землі в обробіток. Якщо ми будемо рухатися до наших земель, наприклад, у Купʼянському районі, де активні бойові дії, то цей відсоток буде іншим. Відповідно вартість розмінування зростатиме. 

Ми ще не розміновуємо, але вивчаємо це питання. За різними оцінками $3-5 за 1 кв.м. Це неспіврозмірно з вартістю землі в Україні. Тому без міжнародної підтримки це майже неможливо. Плюс гарна новина, що в бюджеті задекларовано 2 млрд грн на відшкодування фермерам затрат на розмінування земель. Щиро сподіваємось, що малий і середній фермер зможуть компенсувати такі затрати".

Щодо великих агрокомпаній, на погляд директора "НІБУЛОНу", вони мають йти шляхом його компанії — формувати власні департаменти чи окремі компанії з розмінування. Бо роботи дійсно багато, деякі експерти кажуть про 30 років. Це якщо всі будуть займати пасивну позицію та чекати, коли держава прийде та розмінує.

 

Про будівництво судна для розмінування, яке має розміновувати акваторію Чорного моря

"Для розуміння: на сьогодні 15 тис. кв. м акваторії внутрішніх водних шляхів заміновані — це офіційна статистика ДСНС. Майже на половині з цієї площі вже може проводитися розмінування. Це відносно безпечні зони, там немає бойових дій. Наприклад, Південний Буг, правий і лівий берег річки. Таке розмінування за міжнародним досвідом Франції, Естонії, які мають підводні саперні групи з розмінування, відбувається із суден-платформ, на яке навішується додаткове обладнання, сканери, підводні дрони. З їх допомогою ідентифікують міни, які дайвери надалі розміновують. 

Тобто вони, як ця машина (показує на CGS — прим. ред.), лише на воді. Такі судна можна будувати на суднобудівних заводах в Україні, передусім на нашому, що єдиним в країні робить повнокомплектні судна, у тому числі з алюмінію.

Перше таке судно ми вже спустили на воду. Розраховую, що на початку листопада зможемо його зареєструвати, і воно буде готово для підводного розмінування. Сподіваємось, що донори зможуть купувати такі судна для Державної служби спеціального транспорту, для ДСНС. Можливо, частина донорів захоче купувати для власних операторів протимінної діяльності", - розповів Директор зі взаємодії з органами влади та сталого розвитку компанії "Нібулон" Михайло Різак.

Він додав, що операційна акваторія компанії "НІБУЛОН" обстежена ДСНС, і є вільною від забруднень. Вони зробили судно, аби зберегти трудовий колектив і продемонструвати їхню спроможність до подібного виробництва. З початком війни Миколаїв заблокований, всі контракти по суднобудівному заводу (а це близько 10) зупинені. З одного боку, так компанія підтримує колектив, з іншого — прогнозує, що попит на такі судна буде. 

Таке судно, за словами Михайла Різака, коштує близько 4,5 млн євро. Подальша ціна залежить від навісного обладнання, яким воно буде комплектуватися. Один спеціальний дрон, що здатен стріляти під водою на відстані до 15 метрів, може коштувати понад 500 тис. євро, а вартість підводного сягає 2 млн євро.

 

Про застряглу у Миколаєві велику частину баржового флоту "НІБУЛОНу" та варіанти з його евакуації

Михайло Різак повідомив, що вони ще рік тому намагались евакуювати цей флот з інформуванням військових про вивід цивільних суден у координації з Міністерством інфраструктури. Перша спроба вдала — їхня баржа та буксир використовуються на Дунаї. Друга спроба — трагічна, з жертвами. Наразі є технологічне рішення автопілотів, коли буксир керується дистанційно і можна уникнути жертв. 

Судновласникам потрібно, щоб на такі судна розширили гарантії від шкоди, завданої агресією рф. Це заставне майно, на будівництво флоту залучались кошти від банків, інвестиції під розбудову інфраструктури. Тому кредитори не дозволяють так ризикувати майном. 

Таких суден заблоковано у Миколаєві понад 110. 70 з них — класу річка-море, які можуть ефективно працювати на Дунаї, додавши до 1 млн т перевалки на річці та на рейді в Усть-Дунайську.

Що стосується фонду у 20 млрд гривень, які передбачені на компенсацію можливих втрат суднам при вивезенні агропродукції з наших портів, Михайло Різак зазначив, що на цей рік передбачено 20 млрд, на наступний — лише 2. Дійсно, фонд не поширюється на внутрішні водні шляхи, а саме Південний Буг, БДЛК і Дунай. І це створює нерівні умови, ба більше — це дискримінація портів Дунайського регіону у порівнянні з портами Великої Одеси. Дрейфуючі міни можуть так само рухатися і Дунаєм, судна на річці - під такою ж загрозою. 

Тому, за словами Різака, важливо цей фонд поширити на судна при евакуації з Миколаєва. Вони побудовані з українського металу на заводах "НІБУЛОНу". А все що побудовано в Україні — 40% повертається у бюджет у вигляді ПДФО, ЄСВ й інших податків. Зараз компанія просить державу гарантувати вихід цих суден, аби збільшити експортну потужність по зернових.

Для уточнення, спочатку планувалось, що на Дунай гарантії будуть поширюватися. Для розуміння: це стаття 36 Держбюджету за 2023 рік і стаття 39 у проекті Бюджету за 2024-й. Закон не обмежує гарантії територіальним морем чи портами Одеси, він поширюється на всі судна — як під прапором України, так і під іноземними. Звуження до портів Одеси було зроблено штучно розробниками постанови №548. На погляд компанії "НІБУЛОН", таке виправлення є штучним і дискримінуючим, та має бути виправлене. 

 

Про тимчасові коридори

Михайло Різак розповів, що їхня компанія поки не користувалися такими коридорами, але є відповідні плани, які, як сподівається Михайло, буде реалізовано вже найближчим часом. "Але ставку поки робимо на Дунай, хоча він не лише в нерівних умовах у компенсації коштів, а і по логістиці. Бо 250 км від портів Одеси до портів Дунаю треба додатково долати, а це логістичне здорожчання. Якщо тимчасові коридори запрацюють, порти Дунайського регіону втрачатимуть вантажопотік тому потрібно забезпечити конкурентоспроможність тарифу залізниці в частині вирівнювання витрат доставки до Дунаю із доставкою до портів великої Одеси".

 

ІЦ УАК за матеріалами Latifundist.com