Меморандум на зернові та олію: аналіз впливу обмежень на експортну політику та внутрішній ринок України

Спроба уряду обмежити зростання цін на олію та приборкати експорт зернових за допомогою низки меморандумів про граничну кількість вивезеної продукції щоразу викликає зворотній ефект – замість того щоб заспокоїтися, виробники експортери та споживачі починають «хитати човна» і пророкують ледь не економічний апокаліпсис та купу внутрішніх проблем для країни. AgroPolit.com за допомогою експертів розбирався, наскільки доречні будь-які меморандуми і чи виконують вони свою функцію, а також ми проаналізували ситуацію з експортом зернових та олії і стан посівної, яка дасть попереднє уявлення про майбутній врожай.

Причини подорожчання олії прокоментував генеральний директор організації «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.

За його словами, Меморандум по олії, так само як і по зерновим культурам, буде містити додаток з індикативними показниками з обсягів експорту. Коваль зауважує, що сам меморандум як рамка (моніторинговий та інформаційний інструмент) не містить нічого поганого, однак якщо його використовувати як важіль впливу на галузь – це не принесе нам нічого доброго.

Хочу нагадати, що у нас внутрішній ринок олії близько 500 тис. т, а виробляємо ми майже 6 млн т. Тож говорити про квотування експорту олії за таких умов – недоцільно. Відповідно, сам факт виникнення цього документу за таких умов – це реакція на підвищення цін на олію, в тому числі і в роздрібній торгівлі. Тут варто з'ясувати, чому так склалося», – запитує Павло Коваль.

Як зауважив Коваль, насамперед варто звернути увагу на технологію, а саме – яка вартість промислового насіння соняшника була у попередній період і яка зараз?

Якщо ми проаналізуємо минулий рік, у нас ціна була – 9-9,5 тис. грн/т. А вже у 2021 році ціна – 24-26 тис. грн/т. Чи можуть переробники виготовляти олію за старою ціною? Очевидно, що ні. Стрибок цін викликаний незначним зниженням врожайності, але основний чинник – світові ціни, а на світові ціни Україна не впливає», – заявив Павло Коваль.

За його словами, зважаючи на той факт, що у нас олійна галузь експортоорієнтована, а також що ми експортуємо продукцію переробки, а не сировину – це нормальна тенденція. Хоча ситуація з меморандумом не є типовою.

«Добре, що ми не обмежували ціни, хоча олія потрапляє до переліку продуктів, на які можуть ввести цінові обмеження під час антиковідних заходів. Взагалі, обмеження цін та рентабельності продукції – це останнє, до чого має вдаватися держава. Нагадаю, декілька тижнів назад у нас виникла подібна до олійної історія з цукром. Виробники там також свою позицію висвітлювали. Так, за декілька місяців ціна піднялась, і галузь на цьому заробить, але це буде вперше за останні декілька років, адже останні три роки ця галузь була збитковою. Інше питання, що у виробників олії не було аж такої кризової ситуації… Я хочу зауважити, що меморандум – це точковий одноразовий крок, він не стає системним рішенням, однак і не варто навіть точково обмежувати експорт, впливати на ціни та якось намагатися регулювати ринок», – переконаний Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами АгроПоліт