Масштаби рейдерства: очевидні і приховані загрози

Чим сьогодні живе агробізнес? Що на думці у дрібного фермера, середнього підприємця, власника агрохолдингу? Очевидно, що усвідомлена загроза втратити свій  бізнес через рейдерство, турбує кожного аграрія, не залежно від сфери його діяльності та розмірів прибутку. Адже з кожним днем «апетити» рейдерів зростають, а їх махінації та схеми стають дедалі підступнішими та нахабнішими. З  огляду на це, дій, до яких уже вдавалися державні структури, громадські організації та, всласне,  бізнес, недостатньо.

А тому необхідно розробити і внести дієві законодавчі зміни. Реальним кроком до цього стала проведена УАК нарада з питань запобігання рейдерству. За круглим столом конфедерації зібралися представники ГО «Бізнес-Варта», Нотаріальної палати України, Ради бізнес-омбудсмена, Ради підприємців при КМУ, Всеукраїнської асоціації сільських та селещних рад. Важливою була присутність членів УАК – агрохолдингу «Укрлендфармінг» та агропромхолдингу «Астарта – Київ», які виклали свої проблеми у вигляді реальних кейсів рейдерських атак.

Президент УАК Леонід Козаченко, який виступив ініціатором даного заходу,  наголосив, що за всі роки незалежності України жоден нотаріус, який вчинив неправомірні дії, не отримав покарання у вигляді позбавлення волі. Мають місце лише окремі випадки заборони нотаріусам здійснювати діяльність на певний строк. Також він зазначив, що попри проблему рейдерства як таку, є прогалини і в самій процедурі розгляду скарг державною реєстрацією. Так, до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації  можуть входити представники одного департаменту чи структури, що знаходяться у відносинах влади-підпорядкування. Тому необхідно забезпечувати незалежність та неупередженість членів Комісії. Але як цього досягти, коли головою Комісії є заступник Міністра, а її членами – не тільки директорів Департаментів, а й начальники відділів, що входять до складу цих Департаментів. Окремим питанням є порядок проведення засідань, адже заявників, через відсутність директивності законодавчих положень, не допускать до участі у розгляді справи.

Під час відкритої дискусії було висвітлено ряд проблем, серед яких - відсутність однакових максимально жорстких умов для різних реєстраторів, наділених одними й тими ж функціями, але які по-різному акредитуються і несуть різну відповідальність. Зокрема, йдеться про диференціацію санкцій, яка сьогодні відсутня. Ще однією окресленою проблемою є фізична неможливість знайти реєстратора, який скоїв злочин. На ряду з цим, має місце підробка печаток, а отже, постає питання захисту документів. Крім того, існує глобальна проблема з філіями реєстраторів.

 З огляду на викладене вище, необхідно передбачити можливість тимчасового блокування внесених змін до державного реєсту до вирішення спору  судом. Разом із цим, необхідно вдосконалити порядок розгляду скарг, а також внести відповідні зміни, що регулюють діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації  при Мін’юсті, стосовно її складу і повноважень. Необхідно підвищити рівень публічності та відкритості  засідань даної Комісії. На законодавчому рівні необхідно встановити відповідальність її членів за прийняті рішення, які скасовуються судом та в результаті яких завдано шкоди як нотаріусу, якого безпідставно притягнули до відповідальності, так і громадянам, чиї права було порушено. Врегулювання критичної ситуації має бути ДІЄВИМ ТА НЕГАЙНИМ, – наголосив Л. Козаченко.

ІЦ УАК