«Лише змінювати ставки ПДВ – це не реформа податкової системи», - Павло Коваль

Київська школа економіки за підтримки UaFood Trade організувала семінар, присвячений економічним наслідкам різних політичних сценаріїв оподаткування ПДВ в агропродовольчому секторі. Відомі експерти та науковці в сфері економіки, представники агробізнесу із Німеччини та України  обговорили різний спектр цієї проблеми – від держпідтримки АПК, включаючи питання режиму ПДВ, до ефектів впровадження пониженої ставки на продукти харчування тощо.

Генеральний директор УАК Павло Коваль зупинився на місці ПДВ в оподаткуванні агробізнесу та необхідності його реформування.

- На жаль, коли ми говоримо про регулювання ПДВ, то  зводимо його чи не до єдиного інструменту аграрної політики. На моє переконання, лише змінювати ставки ПДВ – це не буде реформою податкової системи для АПК. Адже жодних економічних ефектів така «реформа» мати не буде, - переконаний Павло Коваль.

На його думку, за рахунок різних ставок ПДВ наша держава  не спроможна конкурувати в цінах з ЄС. Чому нині варто звертати увагу саме на ЄС? Бо на окремих ринках ми конкуруватимемо з Євросоюзом. Тому маємо гармонійно вписатись у його цінову та податкову політику, й враховувати різні макроекономічні аспекти. Натомість, яким чином Україна зможе конкурувати з Польщею  на ринках тваринництва, коли у них ставку податку зафіксовано на рівні 8%, а  у нас  - 20%? До того ж у бюджеті ЄС передбачено  58 млрд євро на підтримку фермерів та сільського розвитку. Зокрема,  на сільський розвиток спрямовується  15 млрд, ще 3 млрд - на підтримку молодих фермерів. А 37 млрд -  це прямі дотації на гектар. Враховуючи такі цифри,  говорити  про рівні умови для с/г виробників Європи та України, принаймні, недалекоглядно.

За словами гендиректора УАК,  систему ПДВ треба розглядати комплексно. Йдеться   про ланцюжок ПДВ, а також адекватну оцінку нинішніх економічних умов, де  наявні  галузі з великими частками експорту чи імпорту, або контрабанди.

До слова, в ЄС частка ПДВ за останні 50 років зростає. Так само в Україні зростає частка ПДВ в АПК, але існує проблема  щодо адміністрування цього інструмента. Майже 84% аграріїв працюють на 3-4 групі оподаткування,  але в реальності  в системі ДФС зареєстровано 95 тисяч представників агробізнесу - платників податків. При цьому  в деяких регіонах понад 60% аграріїв навіть не подавали декларації й не сплачували податки. Серед «лідерів», за даними Рахункової палати України, Донецька, Луганська, Житомирська та Київська області.

Натомість  відмовитись, як пропонують деякі економісти від ПДВ, Україна не може. Адже у 193 країнах-членах ООН використовується  ПДВ. Але за наявності корупційних чинників у країні такий інструмент як ПДВ може стати  не драйвером розвитку економіки, а драйвером недовіри до державних інституцій та реформ у цілому.

Павло Коваль переконаний, що ПДВ став одним із найактуальніших інструментів аграрної політики, на жаль, як у позитивному, так і негативному аспектах. У свою чергу  адміністрування ПДВ виявилось одним із дравейрів недовіри до держави. Та попри це, реформування ПДВ необхідно реалізовувати не відокремлено від загальної системи оподаткування агробізнесу, при цьому аналіз і моделювання сценаріїв реформування ПДВ необхідно розглядати у цілісних ланцюгах виробництва і переробки с/г продукції й варто також застосовувати диференційований  підхід до різних галузей виробництва. У процесі моделювання цих сценаріїв доцільно обирати  нелінійні математичні інструменти.

- В Україні є великий спектр інструментів аграрної політики, тому зосереджуватись на ПДВ, на якому легше корумпувати, недоцільно. Але цю систему потрібно реформувати. Адже вона має позитивно впливати  на соціально-економічний розвиток вітчизняного АПК, - вважає гендиректор УАК Павло Коваль.

ІЦ УАК