Київська школа економіки за підтримки UaFood Trade організувала семінар, присвячений економічним наслідкам різних політичних сценаріїв оподаткування ПДВ в агропродовольчому секторі. Відомі експерти та науковці в сфері економіки, представники агробізнесу із Німеччини та України обговорили різний спектр цієї проблеми – від держпідтримки АПК, включаючи питання режиму ПДВ, до ефектів впровадження пониженої ставки на продукти харчування тощо.
Генеральний директор УАК Павло Коваль зупинився на місці ПДВ в оподаткуванні агробізнесу та необхідності його реформування.
- На жаль, коли ми говоримо про регулювання ПДВ, то зводимо його чи не до єдиного інструменту аграрної політики. На моє переконання, лише змінювати ставки ПДВ – це не буде реформою податкової системи для АПК. Адже жодних економічних ефектів така «реформа» мати не буде, - переконаний Павло Коваль.
На його думку, за рахунок різних ставок ПДВ наша держава не спроможна конкурувати в цінах з ЄС. Чому нині варто звертати увагу саме на ЄС? Бо на окремих ринках ми конкуруватимемо з Євросоюзом. Тому маємо гармонійно вписатись у його цінову та податкову політику, й враховувати різні макроекономічні аспекти. Натомість, яким чином Україна зможе конкурувати з Польщею на ринках тваринництва, коли у них ставку податку зафіксовано на рівні 8%, а у нас - 20%? До того ж у бюджеті ЄС передбачено 58 млрд євро на підтримку фермерів та сільського розвитку. Зокрема, на сільський розвиток спрямовується 15 млрд, ще 3 млрд - на підтримку молодих фермерів. А 37 млрд - це прямі дотації на гектар. Враховуючи такі цифри, говорити про рівні умови для с/г виробників Європи та України, принаймні, недалекоглядно.
За словами гендиректора УАК, систему ПДВ треба розглядати комплексно. Йдеться про ланцюжок ПДВ, а також адекватну оцінку нинішніх економічних умов, де наявні галузі з великими частками експорту чи імпорту, або контрабанди.
До слова, в ЄС частка ПДВ за останні 50 років зростає. Так само в Україні зростає частка ПДВ в АПК, але існує проблема щодо адміністрування цього інструмента. Майже 84% аграріїв працюють на 3-4 групі оподаткування, але в реальності в системі ДФС зареєстровано 95 тисяч представників агробізнесу - платників податків. При цьому в деяких регіонах понад 60% аграріїв навіть не подавали декларації й не сплачували податки. Серед «лідерів», за даними Рахункової палати України, Донецька, Луганська, Житомирська та Київська області.
Натомість відмовитись, як пропонують деякі економісти від ПДВ, Україна не може. Адже у 193 країнах-членах ООН використовується ПДВ. Але за наявності корупційних чинників у країні такий інструмент як ПДВ може стати не драйвером розвитку економіки, а драйвером недовіри до державних інституцій та реформ у цілому.
Павло Коваль переконаний, що ПДВ став одним із найактуальніших інструментів аграрної політики, на жаль, як у позитивному, так і негативному аспектах. У свою чергу адміністрування ПДВ виявилось одним із дравейрів недовіри до держави. Та попри це, реформування ПДВ необхідно реалізовувати не відокремлено від загальної системи оподаткування агробізнесу, при цьому аналіз і моделювання сценаріїв реформування ПДВ необхідно розглядати у цілісних ланцюгах виробництва і переробки с/г продукції й варто також застосовувати диференційований підхід до різних галузей виробництва. У процесі моделювання цих сценаріїв доцільно обирати нелінійні математичні інструменти.
- В Україні є великий спектр інструментів аграрної політики, тому зосереджуватись на ПДВ, на якому легше корумпувати, недоцільно. Але цю систему потрібно реформувати. Адже вона має позитивно впливати на соціально-економічний розвиток вітчизняного АПК, - вважає гендиректор УАК Павло Коваль.
ІЦ УАК