Леонід Козаченко: Уряд іде на ризик у земельному питанні

Уряд починає консультації з фахівцями та парламентом щодо законопроекту про запровадження земельної реформи. Урядовий законопроект, який уже є в членів профільного комітету Ради, може бути зареєстрований у парламенті на наступному пленарному тижні - таку думку в ексклюзивному інтерв’ю УНН висловив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко.

Леонід Козаченко підкреслив: урядовий законопроект має невеликі шанси бути ухваленим у первинному вигляді – більше шансів на ухвалення матиме компромісний законопроект, який буде містити норми з депутатських та з урядового законопроекту.

Чи напрацював вже уряд проект закону щодо проведення земельної реформи?

На сьогоднішній день є кілька законопроектів – урядовий законопроект і два законопроекти, які запропоновані окремими депутатами. Урядовий законопроект є у членів аграрного комітету, але офіційно його ще не слухали. Урядовий законопроект передбачає, що тільки фізичні особи будуть купувати землю. А інші, депутатські законопроекти, передбачають, що землю купуватимуть і юридичні особи.

У понеділок (29 травня - ред.) будуть перемовини з урядом щодо проекту закону про земельну реформу. Я думаю, що наступного тижня він має бути в комітеті і через два тижні ми, можливо, будемо його розглядати в комітеті.

У депутатських законопроектів є шанси бути ухваленими, чи швидше буде ухвалений урядовий проект закону?

Я не думаю, що урядовий законопроект буде ухвалений, якщо він не буде узгоджений в значній мірі. Ті депутатські законопроекти, які є, вони не просто так з’явилися від тих депутатів. Вони з’явилися від певного прошарку громадянського суспільства, яке представляє аграрний сектор. І це треба максимально врахувати, узгодити і включити в один законопроект. Тоді це отримає якусь перспективу.

Але треба розуміти ще одне – в такому складному питанні знайти 100%-у підтримку буде дуже складно.

Треба тому, хто подає пропозицію, а це уряд, усвідомлювати, що він приймає дуже ризиковане рішення, за яке цей уряд може піти у відставку дуже швидко. Тому, приймаючи це рішення, треба дуже активно діяти і робити все, щоб не було питань з кадастром, питань, пов’язаних з тим, хто, як купує і продає, і хто реєструє землю, питань з тим, де візьмуть гроші фермери, щоб викупити землю, яку вони обробляють. Таких питань дуже і дуже багато. Земельна реформа – надзвичайно комплексна.

Треба день і ніч працювати професійно, ліквідовувати наявні прогалини в законодавстві, змінюючи його одразу. Якщо приймати цей закон, то треба налаштуватись на таку роботу.

Але цей закон буде містити дуже багато обмежень і одразу запустити відкритий повноцінний ринок земель навряд чи вдасться.

Колись наступить такий момент, коли ми зможемо відкрити цей ринок, і головною запорукою повинна бути тільки жорстка конкуренція, більше нічого. І ми не будемо боятися ні іноземців, нічого, бо в нас будуть такі самі можливості, як у них – доступ до фінансів. А сьогодні ми не зможемо закрити присутність іноземців в юридичній особі.

Юристи показали мені 17 варіантів, як "заховатись" іноземцю в юридичну особу і навіть у фізичну особу. Наприклад, якщо з іншої країни приїде хлопець, одружиться в Україні і підпише шлюбний контракт, за яким він вкладатиме 50 млн доларів у свій бізнес і дружина не має до цього стосунку, через півроку він зможе, розлучившись, лишити собі цю землю і український паспорт.

Коли ця реформа запрацює, коли українці відчують це?

Люди відчують це тільки тоді, коли економіка в цілому і банківський сектор будуть працювати і розвиватись динамічно. Якщо цього не станеться, не може земельна реформа бути відчутною для селянина чи якогось пересічного українця. Вона не дасть того ефекту, який прогнозує Міжнародний валютний фонд.

Навпаки, Міжнародний валютний фонд цим себе ще дискредитує, адже дуже багато людей кажуть, що МВФ ставить на меті не зростання економіки України, а допуск до ринку землі суб’єктів іноземного походження, бо вони дуже й дуже зацікавлені в тому, щоб купити цю землю, і це головна мета, з якою МВФ примушує уряд діяти в такий спосіб. Дуже багато людей про це говорять.

Я не кажу це, але мене часто запитують фахівці і журналісти, чи дійсно це головна мета МВФ, чи я думаю, що це дасть такий імпульс для зростання економіки, що ми завтра швидко станемо багатими і щасливими.

Чи вистачить в уряду сил протистояти тиску МВФ?

У самого уряду не вистачить, якщо не будуть підтягнуті, крім уряду, і парламент, і Президент і, можливо, хоча не йде на це МВФ, контакти з професійним громадянським суспільством. Тоді можна. Але сам уряд нічого не зробить, не переконає МВФ.

Тож матимемо розпродаж земель?

Для того, щоб МВФ переконати, треба приватизувати все майно держави в аграрному секторі, а це 70 млрд грн надходжень до бюджету. Ми можемо тимчасово використати понад 10 млн га землі як заставу на 10 років і під неї візьмемо дуже великий фінансовий ресурс – 15-20 млрд доларів – і ці кошти кинемо в інвестування та розвиток аграрного сектору. Ми підемо на нестандартні рішення по запуску машинобудування та інших галузей економіки і для цього є можливості. Це можливо при умові функціювання Експортно-кредитного агентства, запуску спільних на умовах ПДП (приватно-державного партнерства) інвестиційних проектів, використання стратегічного фінансування на умовах "таргетної емісії" Нацбанку і т д. Тобто ми даємо дуже серйозний імпульс розвитку економіки в цілому і наповнення бюджету буде в рази більше, ніж лише від земельної реформи. Якщо усе це фахово презентувати МВФ, тоді його можна переконати, а якщо немає ніякого руху, економіка стагнує, зупиняється промисловість і усе уповільнюється, … то в цій ситуації дуже складно щось очікувати лише від земельної реформи і переконати в цьому МВФ цілком можливо.

Треба розмовляти з МВФ чітко, а не так, як в тих презентаціях програм діяльності наших чиновників за кордоном, які мені було соромно слухати. Вони кажуть: ми хочемо за 10 років Україну вивести у 20-тку найбагатших країни, хочемо щоб люди в перерахунку ВВП на душу населення мали середній показник, тотожний Євросоюзу. Але при тому на запитання від іноземців, якими інструментами і чого конкретно можна досягти, лунають відповіді, над якими на 10-му запитанні сміється вся аудиторія, падає під стіл, аплодує, але на цьому крапка.

Тож, чи проголосує парламент за запровадження земельної реформи до завершення цієї сесії?

Теоретично він може це зробити, але практично це надзвичайно складно. Можна це зробити, якщо швидко знайти порозуміння з усіма. Одна з таких перших зустрічей буде у понеділок (29 травня - ред.) з Прем’єр-міністром. А якщо не буде підтримки знизу від професійних громадських об'єднань, які представляють фермерів та власників земельних паїв, це буде зробити дуже важко.

Міністр аграрної політики Тарас Кутовий подав у відставку. Чи проголосує парламент за його відставку?

Якщо він сам подав у відставку і якщо він озвучить причини, які реально є серйозною підставою для цього, то проблем не буде з тим, щоб його відправити у відставку.

Не знаю, чи просто буде призначити нового міністра – тут теж є питання. Хотілося б, щоб це був авторитетний серед професійного середовища українець, професіонал, і такі є. На мій погляд, їх близько 5 осіб і всі вони працювали в цій галузі.

У комітеті з питань аграрної політики немає голови, і доволі тривалий термін. З чим це пов’язано?

Я думаю, що тут йдеться про те, що певні квоти парламентських фракцій не узгоджені і ця внутрішньопарламентська проблематика впливає на затвердження на посаді голови комітету того чи іншого депутата. Це є одна з головних причин.

Але комітет працює і виконує обов’язки голови комітету Олександр Бакуменко (заступник голови комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин - ред.) і я не маю підстав висувати претензії до його роботи, адже комітет активно працює. Я б давно призначив О.Бакуменка, чи будь-кого з заступників, щоб зняти питання про те, чому майже рік комітет не має офіційного голови. А причина – це неузгодженість у міжфракційних стосунках.

Чи не вважаєте Ви проблемою відсутність голів одразу кількох комітетів Ради?

На прикладі аграрного комітету я такої проблеми не бачу. Усі комітети працюють, там розглядаються питання, але з точки зору вимог певних нормативних актів, затверджених Верховною Радою, ці рішення треба приймати. Треба ставити ці питання, але якщо їх поставити, то та чи інша фракція почне говорити – це наша квота, а ви не врахували це, і так далі. Це створить черговий конфлікт в парламенті, а цього треба уникнути, бо ситуація у Верховній Раді і так не проста.

ІА "Українські національні новини".