Легка промисловість: стартувала перша робоча група з питань глибокої переробки с.-г. сировини

У листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року. Одним із її напрямків є глибока переробка сільськогосподарської сировини.

Для обговорення стратегічних питань про необхідність суттєвого збільшення поглибленої переробки української сільськогосподарської сировини та напрацювання відповідних пропозицій, на базі ВГО «УАК» створені робочі групи із залученням представників бізнесу, науки, профільних асоціацій і державних установ:

1. Сільське господарство та харчова промисловість.
2. Сільське господарство та легка промисловість.
3. Сільське господарство та фармацевтична і парфумерна промисловість.
4. Сільське господарство та біоенергетика.
5. Сільське господарство та будівництво.

Так, 17 січня 2025 року в онлайн-форматі відбулося перше засідання робочої групи «Сільське господарство та легка промисловість», до якого долучилися представники Мінагрополітики та Мінекономіки й інших відомств, асоціації, науковці й освітяни та бізнес, які представляють аграрну галузь і галузь легкої промисловості.

Засідання робочої групи пройшло під головуванням президента ВГО "Українська аграрна конфедерація" Козаченка Леоніда Петровича. Президент УАК у своєму виступі обґрунтував важливість розвитку глибокої переробки та співпраці легкої промисловості й АПК, який потенційно може забезпечувати підприємства даної галузі необхідною сировиною.

Після цього виступила Ізовіт Тетяна Леонідівна, президент Української асоціації підприємств легкої промисловості, яка ознайомила присутніх з актуальним станом легкої промисловості. З її слів виходить, що існують проблеми як і в аграрній галузі, так і в галузі легкої переробки.

З одної сторони, Тетяна Ізовіт зазначила, що в деяких галузях легкої промисловості переробні підприємства забезпечені українською сировиною на 20-30%, але в цілому по всіх галузях легпрому українська сировина займає частку до 5%. Тож, виходить, що більшість сировини імпортується. Як одна з причин - зменшення поголів'я худоби та занепад того ж тваринництва, яке б могло забезпечити переробні підприємства легпрому вовною та шкірою.

З іншої сторони, якщо розглядати таку культуру, як льон, то тут уже проблема криється у недостатніх потужностях переробки через дороговизну обладнання. І через брак льонокомбінатів аграрії не зацікавлені вирощувати льон.

Голова ГС “Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України” Ульянченко Віра Іванівна підтвердила, що в Україні для виробництва та переробки льону і технічних конопель немає необхідного обладнання. Проблеми починаються ще на етапі виробництва. Якщо ще для посіву даних культур можна використати звичайні сівалки, то для збирання врожаю необхідна вже спеціалізована техніка.

Тому керівники асоціацій легкої промисловості бачать вихід у запуску програми, яка б дозволила на пільговій основі імпортувати необхідну техніку й обладнання, що не виробляється в Україні.

Віра Ульянченко додала, що ще однією великою проблемою є фактично відсутність наукової роботи у сфері селекції. Так, тільки у 2024 році було підписано Закон №7457, згідно з яким технічні коноплі можна вирощувати без дозволів і ліцензій. До цього в Україні масово сіяли коноплю понад 50 років тому, і відповідно, власна селекційна база застаріла. А два основних інститути, що мали б займатись селекцією - Інститут луб'яних культур НААН та Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН - не мають власних земельних ділянок і знаходяться у Сумській області поблизу зони проведення бойових дій, через що селекційна робота не відбувається.

Водночас підприємства легкої промисловості пробують розвиватися шляхом створення чи доєднання до індустріальних парків, аби створити повний цикл виробництва - від вирощування до готового виробу. Зокрема, керівниці асоціацій розповіли, що індустріальні парки з підприємствами легпрому розташовані, зокрема, у Миколаївській, Київській, Житомирській і Рівненській областях.

Депутат Одеської обласної ради, голова депутатської групи "Аграрії Одещини” Стоянова Алла Андріївна, у свою чергу, розповіла про вирощування бавовнику на Одещині. Так, на одному із підприємств, що брало участь в експерименті з вирощування культури, вдалося з 1 га зібрати 2,4 т бавовнику. Сприяло цьому і приєднання до організації водокористувачів, тобто вирощування на зрошенні.

Однак, Алла Стоянова повідомила, що аграрії зіткнулися з аналогічними проблеми - відсутність в Україні спеціальних комбайнів для бавовнику, відсутність лабораторій з дослідження цієї культури та відсутність переробних підприємств.

Попри це, зазначила голова "Аграрії Одещини, за результатами опитування, у 2025 році понад 20 підприємств готові долучитися до експерименту з вирощування бавовнику. На її думку, Україна має бути незалежною у вирощуванні таких культур, тим паче вони використовуються і в оборонному секторі, але паралельно з цим необхідно розвивати переробку.

У засіданні робочої групи виступив директор Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки України Кропивницький Роман Віталійович.

Він зазначив, що політика «Зроблено в Україні» якраз своїми механізмами й інструментами спрямована на фінансування підприємств з доданою вартістю, що займаються переробкою та поглибленою переробкою. "Насправді аграрний сектор активно користуються і кредитними програмами в межах «5-7-9», і грантовою програмою на переробні підприємства, яку ми хочемо в цьому році розширювати також на придбання R&D для покращеної глибинної переробки, і будемо розповсюджувати на первинну післяврожайну переробку".

Однак, директор департаменту повідомив, що у фінансовому ресурсі уряд дуже сильно обмежений. Так, 5 млрд грн, виділених Мінекономіки для програм розвитку, розподілені на "грантові програми, на програму кешбек за українську аграрну техніку, за промисловий кешбек, на підтримку індустріальних парків".

Однак, Департамент розвитку реального сектору економіки та Мінекономіки України в цілому активно працює з нашими партнерами для отримання додаткової допомоги. Наприклад, нещодавно, за словами Романа Кропивницького, відбулася велика нарада з представництвом уряду Японії. "В нас є великий японський проект по трансферту технологій, в межах проекту з UNIDO. То фактично це співпраця українського і японського бізнесу, при якому уряд Японії фінансує спочатку проведення R&D, а потім і розбудову виробничих або промислових потужностей під ті технології, якими володіє японська сторона". Він додав, що війна "з'їдає" дуже багато ресурсів, тож потрібно починати також і з невеликих проектів, а потім їх масштабувати.

Також виступили під час засідання робочої групи та погодилися співпрацювати далі у цьому напрямку Інститут Аграрної Економіки (заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Пугачов Микола Іванович), Київський Національний Університет Технологій і Дизайну (Ліщук Віктор Іванович, доктор технічних наук, професор) та Національний Університет Біоресурсів і Природокористування.

Леонід Козаченко, президент УАК, наголосив, що за результатами засідання робочої групи "Сільське господарство та легка промисловість" ВГО "УАК" збере від учасників робочих груп і зацікавлених сторін пропозиції з реалізації стратегії збільшення глибокої переробки сировинних матеріалів сільськогосподарського походження для подальшого звернення до уряду.

Запрошуємо всіх охочих долучатися до співпраці та надавати свої пропозиції!

ІЦ УАК