Кредитування малого та середнього агробізнесу зросло майже на 70%

Сьогодні аграріям недостатньо державної підтримки. Недофінансування приводить підприємців до різноманітних фінансових структур.

Так, великі банки до 40% кредитів спрямовують на фінансування сільгоспвиробників. Найбільше банкіри видають гроші під відсотки саме малим та середнім виробникам. Головною проблемою отримати гроші малому бізнесу — це невміння надати банку необхідний пакет документів чи скласти бізнес-план. Тому гроші дістаються частіше середньому виробнику, який має змогу найняти кредитного менеджера. Всім іншим радять об’єднуватись у кооперативи, чи вчитись самостійно. В цьому, як раз могла би посприяти держава, яка б могла створити навчальну мережу.

Більшість банкірів надають перевагу господарствам, що мають в обробітку 500—10 000 гектарів, нижню межу іноді можуть ще опустити на користь малих, якщо вони мають потенціал. Загалом торік українські банки профінансували аграріїв на 115 мільярдів гривень. При цьому кредитування малого та середнього бізнесу, за оцінками банкірів, виросло приблизно на 70%.

Звернутись сільгоспвиробники також можуть і до компанії-постачальників. Вони вже зайняли 50% кредитування в агросекторі. Виробники захисту рослин, насіння, сільгосптехніки мають перевагу перед банками, їм не потрібно збирати інформацію про позичальника, бо вже тривалий час співпрацюють з фермером.

«Компанії дають позики швидше за банки, інколи протягом доби, а відсоток за наданими кредитами для постійних покупців продукції компаній може бути навіть нижчий за 10%. Варто нагадати і про важливий недолік співпраці з фірмами-постачальниками: вони зазвичай кредитують аграрія не грошима, а потрібною йому продукцією, а віддавати доведеться грошима чи сільгосп­продукцією», — попереджають там.

Допомогти аграріям також можуть лізингові компанії. Наразі вони підвищують доступність своїх продуктів. 

Відносно новий для України фінансовий інструмент, як аграрні розписки, з цього року починає працювати на всій території України. Таких угод, між виробником аграрної продукції, який виступає позичальником під заставу майбутнього врожаю, і кредитором, вже видано 190, на суму 1,2 мільярда гривень. У середньому це 6 мільйонів гривень на одну розписку. Для кредиторів привабливо те, що процедура стягнення заборгованості за розпискою проста і не потребує тривалого судового провадження.

Також варто звернути увагу на кредитні спілки. За словами президента Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольги Мороз, механізм стягнення за виконавчим написом нотаріуса зменшує фінансові ризики для кредитора — кредитної спілки, тому для агровиробника вартість кредиту може бути меншою, ніж під час звичайного кредитування.

ІЦ УАК за матеріалами agronews