Іван Шилов: Гречка не менш прибуткова за озимину

Виробництво гречки в Україні щорічно зменшується, адже виробники воліють переходити на менш проблемні та начебто більш рентабельні культури. Про те, чи  загрожує українцям гречаний дефіцит та чи дійсно вирощувати цю культуру аграріям не вигідно ІЦ УАК розповів директор КП "Білоцерківхлібопродукт" Іван Шилов.

— Іване Петровичу, нещодавно розпочався новий сезон для сільгоспвиробників. Серед основних  культур найбільші питання виникають по гречці. На вашу думку, чи достатньо її для задоволення потреб виробництва круп?

— Мушу визнати, що сучасний рівень виробництва гречки в Україні абсолютно не задовольняє потреб ринку. Виробничі потужності не завантажені через брак сировини. Як відомо, посівні площі під цією культурою постійно зменшуються – із 573,5 тис. га у 2000 році до 254,3 у 2009, в 2010 році – до 224,5 тис. га, а у 2015 році (за даними Держстату) було посіяно  лише 132,8 тис. га.  Природно, що і валовий збір зерна гречки зменшився з 480,6 тис. тонн у 2000 році до 128 тис. тонн у 2015 році.

— Який дефіцит у поточному році прогнозуєте?

— Дефіцит гречки в Україні  цього року становить  мінімум 110 тис. тонн, адже як я вже казав вище, валовий збір скоротився на 14-17%, порівняно із минулим роком. Цьому "сприяли" два фактори – зменшення посівних площ та посушливі погодні умови, які скоротили урожайність  культури на 16%.

— Тож можна припустити, що у торговельних мережах буде подальше зростання цін на гречану крупу?

— Зрозуміло, що скорочення сировинної бази призвело до зменшення пропозиції готової продукції на внутрішньому ринку, і, як наслідок – різкого підвищення цін на гречану крупу у торговельних мережах.  Що стосується ціни, то вона є стабільно високою протягом останніх двох років, тож цілком вірогідно, що зростання ціни відбуватиметься й надалі. 

— Який вихід із ситуації, що склалася Ви вбачаєте? Які дії змогли б відродити потенціал гречки як культури?  

— Для задоволення потреб внутрішнього ринку слід виробляти близько 300 тис. тонн зерна гречки на рік. У той же час, для забезпечення експортних замовлень, необхідно іще мінімум 200 тис. тонн цієї культури. Тож у підсумку, площі під гречкою мають становити не менше 250 тис. га, і це за умови стабільної врожайності у 20 ц/га.

Також конче необхідне запровадження нових високопродуктивних технологій вирощування і науково обґрунтоване раціональне розміщення посівів гречки у регіонах України. Слід посилити інноваційну діяльність у цьому напрямку, за рахунок додаткового фінансування науково-дослідних установ. Приміром, рівень потенційної врожайності новостворених сортів гречки більше 30 ц/га, не реалізується у виробництві, насамперед, через погіршення культури землеробства, та недостатнє ресурсне забезпечення технологій вирощування.

— Яким чином ви пропонуєте стимулювати виробників до того аби вони вводили гречку до сівозміни?

— Щоб збільшити виробництво гречки, слід терміново, вже з наступного маркетингового року, ввести виплати (дотації) сільгоспвиробникам на гектар посіву гречки, тобто змінити державне ставлення до захисту власного ринку гречки. Також  необхідно підвищити професіоналізм та відповідальність керівників та спеціалістів галузі гречаного виробництва, а керівництву Мінагрополітики, з його схильністю до стимулювання вирощування соняшнику, ріпаку, та кукурудзи потрібно нагадати про значний рівень руйнації структури чорноземів цими культурами.

— А як бути із прибутковістю цих культур?

— Те, що гречка не приносить грошей – не більше, ніж міф. Економічний ефект від її виробництва, за показниками рентабельності та чистого прибутку досить істотний. Так, ця культура за окупністю посідає третє місце слідом за соєю та соняшником. І це я не говорю про її корисні властивості та здоров’я нації. 

— Тобто економічно ця культура є досить виправданою, чи не  так?

— Економічний ефект гречаної продукції із розрахунку рентабельності та чистого прибутку досить суттєвий, навіть, порівнюючи з основною зерновою культурою – озимою пшеницею. За врожайності озимої пшениці по Україні – 50 ц/га, а гречки – 20 ц/га, прибуток з 1 га пшениці складає 4950 грн, гречки – 8500 грн, за собівартості  1 га пшениці – 5400 грн/га, гречки – 3300 грн/га. 

ІЦ УАК