ІТ-рішення як запобіжник нездоровим процесам в агро

«Digital-трансформація»… Цей термін криє у собі все, що нам вкрай необхідно зараз: відкритість, зрозумілість, прозорість, чесність. Втомлені і виснажені тіньовими схемами, підкилимними домовленостями і відкатами, ми, як ніколи, потребуємо нових інструментів і рішень.  Однак, цифрова реальність готує нам чергові виклики, які маємо використати як унікальні можливості для подолання нездорових процесів в агросекторі.

Під час УАК_challenge_Агро разом з експертами - співзасновником AGROXY Андрієм Дресвянніковим та засновником iCORN.TRADE Костянтином Куфліком дискутували про ІТ-рішення як запобіжник нездоровим процесам в агро. Пропонуємо Вашій увазі матеріали першої частини дискусії.

Як виникає ідея створення IT-платформ, яким чином цифрові технології вливаються в агросектор, що до цього спонукає: відповідь на проблемні питання, бажання щось покращити в системі, а чи просте прагнення отримати прибуток?Чи є здорова претензія на те, щоб взяти на озброєння стратегію емуляції, наздогнавши і перевершивши іноземних колег?

Констянтин Куфлік, засновник iCORN.TRADE: ми 8 років у зерновому бізнесі, починали із транспортування зерна залізницею. Далі бізнес переріс також у закупівлю зерна. І протягом усього цього періоду ми щодня стикалися з проблеми зернового ринку, від яких просто починаєш втомлюватися. Спостерігаючи те, як влаштовано процеси в інших країнах, як їх автоматизовано в інших галузях, усвідомлюєш, що, очевидно, в цьому ми застаріли і треба тепер наздоганяти світ. З цього, власне, все і почалося. В Україні ми знайшли однодумців, це практики, які також хочуть рухатися вперед. Тож зараз створюємо нову торгово-логістичну платформу. Позитивні відгуки і зацікавленість маємо від Бразилії і Туреччини.

Відносно міжнародних конкурентів: ми їх усіх знаємо, вивчаємо, досліджуємо. Усі вони, в основному, працюють у безризиковому полі. Це країни, де працює судова система. У нас же контрагенти можуть відмовитися від виконання угод, бо хтось пообіцяв заплатити на два долари більше. Проблема із самим механізмом врегулювання відносин.

Андрій Дресвянніков, співзасновник AGROXY: ми вже впродовж трьох років допомагаємо аграріям в Україні, і констатуємо, що країна вже має багато досягнень за короткий період. Люди забули, що тривалий період (ще років 15-20 тому) ми нічого не експортували, а тут вийшли на перші-другі-треті позиції в світі. У нашому баченні структура виробництва виглядає так: 15 % - великі агрохолдинги, 70 % - 10 000 середніх компаній розміром від 1000 до 10000 га, решта – малі фермери. Структура ж експорту кардинально відрізняється: половина – за великим бізнесом. Цьогоріч ми зробили на 180 тис. тонн форвардних контрактів – це лише декілька угод – але безумовною була наявність CPT, що ми можемо допомогти довезти партію до порту. І от, коли ці угоди вперше укладалися людьми, які цього раніше ніколи не робили, Укрзалізниця в кінці листопада на початку грудня починає змінювати умови гри, і форварди стають під загрозу… Це не стимулює учасників ринку робити правильні речі і дивитися вперед.

Зараз бізнесу у торгах ми не бачимо, оскільки вони, на жаль, не мають системного характеру. Це пов’язано із зневірою виробника у тому, що електронні інструменти допоможуть на вигідніших умовах продати товар, який з АВС-трейдерами продасться і без того. Але, коли рентабельність знижується до певного рівня, а вона таки знижується, то це вже буде не питанням віри чи не віри, а необхідністю. Поки ж іде процес сприйняття й усвідомлення цього виробниками, ми фокусуємося на відкритті даних.

А чому аграрій має зрозуміти, що його інструмент у вирішенні окреслених питань – саме диджитал, а не якийсь інший?Адже до цього обходилися і жили без цифризації. Які «больові» питання для аграрія ваш продукт вирішує?

Констянтин Куфлік, засновник iCORN.TRADE: по-перше, ми провели опитування серед більш, ніж 500 фермерів (під поняттям «фермер» маються на увазі виробники усіх розмірів – ред.), багато з них вже користуються платформами OLX, Prom.UA та іншими незручними інструментами, цим самим намагаючись вийти в електронний формат. Це свідчить про те, що люди поступово приходять до цифризації. По-друге, у фермерів народжуються діти, які успадковують їх бізнес і, можливо, не зараз, а через 5-10 років використання цифрових інструментів стане масовим. Тобто від площини віри і довіри ми перейдемо у площину необхідності їх провадження.

Андрій Дресвянніков, співзасновник AGROXY: ситуація сьогодні складається так: є проміжна ланка, яка бере на себе ризик невиконання контракту і яка має значення в ланцюгу. Вона є і вона потрібна, без неї неможна обійтися, оскільки нема довіри між іншими ланками. І поки рівень довіри не піднявся між учасниками угоди, ми не бачимо поки, як по-іншому спрацьовуватиме механізм. Усвідомлюючи це, ми усі свої зараз направляємо на відкриття даних. Адже поінформованість означає озброєність. На разі ведуться рейтинги компаній з «чорними» списками, але є припущення, що саме відкриття інформації буде скорочувати цю проміжну ланку у вигляді посередника в ланцюгу, без якої не відбувається процес сьогодні. Інша справа – залізниця. Впродовж року ми вчилися, як отримувати вагони і нитку графіку.

До яких саме ІТ-продуктів викликана недовіра з боку аграріїв?

Констянтин Куфлік, засновник iCORN.TRADE: раніше існувала зернова біржа, і всі пам’ятають, чим завершилася справа. Неможна примусово когось заставляти щось робити. На мою думку, це найбільший продукт, який викликав недовіру у фермерів та трейдерів.

Андрій Дресвянніков, співзасновник AGROXY: вчорашні дані сьогодні стають іншими. Тож коли нема доступу до даних у реєстрах, коли створюється велика кількість ресурсів, які продають інформацію, але її якість сумнівна, тоді виникають питання до таких інструментів. Також можуть виникати питання до коректності розкриття даних. І тому мають існувати легальні механізми розкриття даних з реєстрів. ДП «Держреєстри України» відкрило деперсоніфіковану інформацію наявності зерна на елеваторах на тиждень, а потім її закрило. У подальшому потрібно буде її замовляти. Але і таке тимчасове відкриття викликало ряд запитань до інформації. Тобто, спочатку маємо дані, потім виникають питання на їх основі, а лише потім – рішення на їх базі. З великого файлу даних, який нікуди не зникає, має братися інформація, яка різними людьми розкривається і на основі якої створюються сервіси. Мають бути стандарти інформаційного відкриття з можливістю перевірки даних у базовому джерелі. А от як розібратися з наявними даними, як їх проаналізувати – інше питання. В цьому має виникати конкуренція: хтось такі сервіси пропонуватиме за дешево, хтось – дорожче, а згодом може виникнути і безкоштовний продукт. Можна й одразу починати з безкоштовного продукту.

Наталія Зарицька, модератор УАК_challenge_Агро