Інноваційна іригація земель. Чи наступить ера відродження

Відповіддю на глобальні кліматичні виклики є системний підхід до зрошення. Без нього надмірні засухи у зонах степу і південного лісостепу унеможливлюють вирощування сільськогосподарських культур. Відтак вже спільними зусиллями бізнесу, науки і державних органів взялися за розвиток інноваційної іригації в Україні. Для створення майданчику обміну ідеями ВГО УАК разом із Київським міжнародним контрактовим ярмарком у рамках Міжнародної виставки ІнтерАгро 2020 організувала конференцію, присвячену зрошенню земель.  Чи наступить ера відродження галузі – однозначно, що так. Коли ж чекати ефективних зрушень?

Традиційно прийнято говорити про реформування системи державного регулювання, усунення штучних невиправданих бар'єрів, роботу над помилками та впровадження кращого світового досвіду. Однак цього разу учасники конференції зосередили увагу довкола таких пріоритетних завдань:

• на що робити ставку, коли йдеться про зрошення в нашій країні і світі;
• якою є економіка використання водних ресурсів  і як впровадити інноваційні систем зрошення, нові технології обробітку ґрунту та живлення рослин.

Якщо предметніше, то для ефективної експлуатації вже наявної мережі систем зрошення і дренажу та для будівництва нових систем потрібно розуміти:  хто має бути власником водних ресурсів, чи мають вони бути тільки державними і де брати кошти на їх ефективне використання.

У заході взяли участь Тарас Висоцький (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства), Вячеслав Розгон (Держводагентство України), Ірина Грузінська (Офіс ефективного регулювання), Раїса Вожегова (Інститут зрошуваного землеробства НААН), Олександер Ковалів (Інститут агроекології і природокористування НААН), Сергій Іващенко (Українська зернова асоціація), В’ячеслав Шебанін (Миколаївський НАУ), Михайло Ромащенко (Інститут водних проблем і меліорації НААН), Анатолій Кузьмич (компанія «Нетафім»), Владислав Разкевич (компанія «Евкаліпт-Р»). Дискусію модерував президент ВГО УАК Леонід Козаченко.

За даними Офісу ефективного регулювання, сільськогосподарські товаровиробники, що впроваджують сучасні системи зрошення, можуть збільшити урожайність на 30 – 50%. Все залежить від культур та територіального розташування земельних ділянок. Держводагенство інформувало, що в 2017 році в Україні обліковувалося близько 5,5 млн га меліорованих, у тому числі 2,2 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель, з відповідною інфраструктурою. Лише незначна частина наявної інфраструктури є модернізованою. Крім того, потенціал для розширення площі поливу оцінюється у 1,5 – 1,8 млн га земель. Відтак, інвестиційна привабливість поливних систем зростає. Експерти кажуть про $3 млрд інвестицій, що потрібні для модернізації наявних систем, аби додатково проводити полив на 1,2 млн га земель, а також про $2,5 млрд інвестицій на відновлення дренажних систем на площі 2 млн га. Вартість встановлення системи зрошення оцінюється у $3000–3500 на гектар, проте вже сьогодні розумні системи зрошення заощаджують кошти аграріям. Інвестовані кошти повертаються протягом 3 – 5 років.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК