Європейське сільське господарство менш ефективне за українське, тому реформуватися потрібно їм у першу чергу, - Леонід Козаченко

20 березня на зв’язку з Українським радіо був Леонід Козаченко, президент "Української аграрної конфедерації".

Говорили про протести польських фермерів, що тривають, і про те, що робити далі.

Президент УАК нагадав про основні вимоги польських і загалом європейських фермерів, що залишаються незмінними - відмова від Зеленого курсу ЄС і заборона ввезення агропродукції та продовольства з-за меж Євросоюзу, зокрема з України. Різні екологічні нововведення не до вподоби європейським фермерам, оскільки потребують від них залучення додаткових інвестицій і водночас ускладнюють вимоги щодо отримання дотацій.

Ба більше, іноді європейські фермери протестують проти фермерів інших країн-членів ЄС. Наприклад, у жовтні 2023 року французькі фермери-винороби вилили тисячі літрів іспанського вина. Так вони виступили проти завезення до їхньої країни дешевого імпортного вина. Пляшка іспанського вина, яке потрапило під удар, зазвичай дешевша за пляшку французького вина більш ніж у 3 рази.

Згодом іспанські фермери відповіли та вилили понад 25 тис. літрів французького вина під час протестів, хоча їхні вимоги були пов'язані не із Францією, а з екологічними реформами іспанського уряду та САП ЄС. Також іспанські фермери вимагали від свого уряду фінансової допомоги, спрямованої на зрошення земель, адже Іспанія останнім часом часто потерпає від посух, й іспанські фермери зазнають значних збитків із-за втрати врожаю.

Повертаючись до польських протестувальників, більшість їхніх вимог спрямовані до свого уряду та до ЄС: вимагають дотацій, збереження поточних розмірів податків, відмовляються впроваджувати нові екологічні вимоги Євросоюзу. Але звісно ж, який польський протестант не згадає українську агропродукцію, яка, на думку поляків, підриває їм ринок, і ціни на сільськогосподарську продукцію падають. Проте, очевидно, що це не так, і дедалі більше самих поляків починають розбиратися у цій ситуації та проводити дослідження, які у більшості не підтверджують провину України у спаданні цін на зерно. Про це, наприклад, ідеться в аналітичному дослідженні Інституту публічних фінансів (IPF) у Польщі.

За словами Леоніда Козаченка, 8 із 14 найбільш активних польських асоціацій, з якими спілкувалися представники УАК, не підтримують вимог інших польських фермерів щодо необхідності введення та розширення заборони на імпорт агропродукції з України. Зазвичай проти будь-яких ембарго виступають польські товаровиробники, що займаються тваринництвом і харчовою переробкою.

Леонід Петрович додав, що сам ринок Польщі для українського АПК не дуже цікавий, особливо, що стосується зерна. Проте, куди більш важливою є можливість транзиту територією Польщі, проти якої виступають деякі польські фермери. Зокрема, заборону транзиту для української агропродукції територією РП активно лобіює заступник міністра сільського господарства Польщі та засновник аграрно-політичного руху "АгроУнія" Міхал Колодзейчак.

Проти транзиту виступав і сам міністр сільського господарства та розвитку села Чеслав Секерський.

"Якщо буде заблокований цей логістичний напрямок (ідеться про Польщу, - ред.), то втрати будуть великі. Вони перевищать мільярд доларів за рік", - додав Президент УАК.

Нагадаємо, Ярослав Железняк 19 березня 2024 року у Телеграмі зазначав, що у лютому цього року із-за блокади кордону було недоотримано 7,7 млрд грн.

Раніше, в ефірі Ютуб-каналу "Української правди" нардеп партії "ГОЛОС" і перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк відгукнувся про втрати від польської блокади кордону так: "Ми зараз всю армію фінансуємо за рахунок податків і митних платежів. Це гроші, які ми можемо використовувати на військові потреби...

Чому це важливо, ще раз повторюю, тому що ці гроші ми не можемо перекрити навіть за рахунок міжнародної допомоги. Ми не можемо перекрити за рахунок якихось інших кредитів. Це те, що забрали не просто з державного бюджету, це те, що забрали прямо у армії. І, на жаль, нам доведеться якимось чином шукати баланс в системі".

Також 4 березня про втрати висловився і Посол України в Польщі Василь Зварич, який закликав польських фермерів не піддаватися пропаганді і розблокувати кордон, наголосивши, що від блокади Україна вже втратила $500 млн.

"Через триваючу блокаду кордону Україна вже серйозно ослаблена, українська економіка вже втратила внаслідок блокади приблизно 2 мільярди злотих. В умовах російської агресії це серйозний удар по обороні моєї країни, а отже також удар по безпеці Польщі", - писав він у Фейсбуці.

Данило Гетманцев вчора у Телеграм-каналі спрогнозував, що 6,5 млрд грн втратить Україна у надходженнях від митниці внаслідок блокування кордону поляками в березні. "Це півтори повністю забезпечені всім бригади".

І якщо протести та блокада кордону - це тимчасове явище, бо скоро почнуться весняно-польові роботи, і польським фермерам не буде часу протестувати, каже Леонід Козаченко, то куди більш серйозним і стратегічним є наш процес переговорів щодо вступу в ЄС.

Тим паче, до коаліції з Польщею доєдналася Франція. "І ще приблизно 8 країн Європейського Союзу зараз категорично проти того, щоб були відкриті двері та рух сільгосппродукції з України в Європу", - повідомив Л. Козаченко. 

І в цьому контексті, на думку Леоніда Козаченка, треба вмовляти Євросоюз змінити підходи щодо ведення сільського господарства.

Він зазначає, що за різними даними в Україні середній розмір сільськогосподарського господарства становить 1000 гектарів, а середній розмір площі земельної ділянки у польських фермерів становить 11 гектарів.

Додамо, що навіть, якщо взяти українське фермерське господарство, то середній розмір земельної ділянки становить близько 100 га, що вже удесятеро більше, ніж у Польщі.

Польща у 2020 році посідала друге місце за кількістю ферм у ЄС - їх у Польщі налічувалося аж 1,3 млн, більше тільки у Румунії - 2,9 млн ферм. 1,1 млн ферм налічувалося в Італії, а 900 тис. - в Іспанії.

Водночас, Польща є одним із аутсайдерів за середнім розміром земельної ділянки у власності одного господарства. Середній показник по ЄС - 17 га, у Польщі, як зазначив експерт - 11 га. Станом на 2020 рік лише 7 країн-членів ЄС мали менший середній показник: Італія (11 га), Хорватія (9), Словенія (7), Греція (5), Румунія (4), Кіпр (4) і Мальта (1).

В Угорщині, наприклад, середній розмір господарства - 21 га, Іспанії - 26 га, Болгарії - 34 га, Швеції - 51 га, Німеччині - 63 га та у Франції - 70 га. Лідерами є Чехія (121 га), Словаччина (95 га) та Естонія (86 га).

"У них трактор, який коштує не менш ніж 100 тисяч євро, працює максимум два дні в рік, а решту часу він стоїть. І решта обладнання, яке необхідне для того, щоб займатися сільським господарством - так само, яке коштує досить дорого.

У нас 2000 корів на фермі, у поляків - три корови і п'ятеро поросят. І за ними треба доглядати.

Тому ми не можемо конкурувати.

І, власне, це (нездатність конкурувати, - ред.) поляків примушує діяти в такий спосіб", - додає пан Козаченко.

Водночас, за його словами, поляки, як і європейці в цілому, нічого змінювати не бажають, бо для них дрібні сімейні ферми - це історія та традиції, вони хочуть, щоб ми щось міняли.

І дійсно, вчора на прес-конференції заступник міністра сільського господарства Польщі М. Колодзейчак сказав наступне: "Ми повинні дати зрозуміти українській стороні, що саме сільське господарство України має адаптуватися до європейського та польського, а не навпаки".

На переконання Леоніда Петровича, це неправильно, адже деякі українські підприємства ефективніші та на 20 років попереду польських і європейських фермерів.

Президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко підсумував: Тому ситуація залишається складною і треба мати на увазі, що це дійсно питання не тільки сьогодення, а і на майбутнє, пов'язане з нашою інтеграцією до Європейського Союзу. Тому будемо працювати над цим. Ми будемо їх переконувати, і їх треба реформувати.

Дотувати вони постійно теж не зможуть...

Єдиний шлях – це реформуватись. І ми їм готові в цьому допомогти".

Нагадаємо, нещодавно торговий представник України Тарас Качка заявив: «Зрештою вимоги постійних дотацій для польських фермерів призведуть до того, що їхнє зерно у світі, а вони справді експортують дуже багато, не буде сприйматися, оскільки воно буде пересубсидоване. І я припускаю, що в СОТ буде велика хвиля обурення на те, що і так субсидовані фермери з Польщі отримують додаткові субсидії…»

А ще на початку лютого Глава МВФ попередила, що європейські уряди можуть пошкодувати про підтримку протестів фермерів.

На думку Крісталіни Георгієвої, уряди повинні протистояти закликам до збільшення фінансової підтримки фермерів, які протестують у Європі.

ІЦ УАК за матеріалами Українського радіо