Європа не може конкурувати з індустріальним аграрним сектором України, - Леонід Козаченко

Урядова делегація в Брюсселі намагається домовитися про транзит аграрної продукції країнами Європи. Єврокомісія пропонує запровадити заборону на ввезення з України до п’яти країн ЄС чотирьох видів сільськогосподарських культур.

Польща прагне внести до переліку крім зернових ще молоко, курятину, яйця, мед.

Президент УАК Леонід Козаченко (віце-прем’єр-міністр з питань АПК 2001-2002) пояснює, як він бачить причини так званого зернового експортного конфлікту між Україною та прикордонними країнами ЄС.

Треба зважати на всі обставини: економічні, політичні. З точки зору бізнесу та ринків проблема виникла не сьогодні. Ця проблема існує вже багато років. З того моменту, як Україна стала членом СОТ.

Завжди, коли після вступу до СОТ, а потім після підписання угоди про ЗВТ з ЄС, на всіх офіційних та неофіційних зустрічах в Брюсселі, скрізь і завжди мова йшла про те, що Європа не може конкурувати з індустріальним аграрним сектором України. Європа вважає, що аграрний сектор України треба реформувати.

Я особисто був на різного рівня заходах, то риторика завжди була приблизно однакова. Європа завжди казала: ми будемо виділяти гранти, будемо давати консультантів, щоб ви зрозуміли, що сільське господарство - це не просто бізнес. Сільське господарство - це традиції, це території, це люди. Це спадковість, збереження довкілля, природа. Не можна ставити все в площину індустріального бізнесу, як в Україні.

Всі ці розмови звучали з причини того, що Європа зі своїми маленькими сімейними господарствами (10-12 гектарів) не могла конкурувати (не кажу вже про агрохолдинги) навіть з тими українськими підприємствами, у кого є в обробітку 1-2 тисячі гектарів. Нереально конкурувати, коли у тебе 10 гектарів ріллі, а ти купуєш комбайн за 300 тисяч євро. Він у тебе працює один день, а потім цілий рік стоїть. А за нього заплатили такі гроші. Його можна окупити мінімум через 30 років. А крім комбайна в господарстві потрібен трактор. А ще треба купувати насіння, мінеральні добрива, ЗЗР.

Завжди позиція Європи була єдина: або реформуєте сільське господарство від великого індустріального до маленького сімейного фермерського, або для України вводиться режим квот. Квоти були введені в рамках угоди про ЗВТ. Наскільки пам’ятаю, то квота на зерно 1,6 млн тонн приблизно, на м'ясо птиці - 32 тис. тонн.

Коли почалася війна, Європа - треба віддати їй належне - відмінила всі обмеження. ЄС дозволив використовувати Україні транзитні шляхи через країни Європи аби продавати продовольство далі.

Але закони ринку ніхто не скасовував. Так вийшло, що Італія, Португалія та Іспанія, які в силу кліматичних умов не можуть вирощувати зернові, запропонували Україні: почекайте, ми у вас будемо купувати. Ціни на українське зерно нижчі, ніж на польське.

Тому частина країн ЄС переключила контракти на закупку зернових з Польщі на Україну. Ряд країн Євросоюзу протягом 2022 року стали серйозними партнерами України в зерновому сегменті.

Ціни загалом впали в ЄС, але постраждали, в першу чергу, поляки. Причина – відміна квот і поява України.

Не зовсім коректною є заява, що Україна реалізовувала зерно на ринку Польщі. Хоча, до речі, польські млини теж купували нашу продукцію.

Після скасування квот ми (Україна) почали продавати зернові у всіх країнах ЄС.

Відміна квот менше зашкодила Угорщині, яка встигла вчасно викупити зерно у своїх фермерів. Потім самі фермери угорські ставали посередниками, і продавали наше зерно в ту саму Італію. На цьому мали суттєву позитивну маржу і теж заробляли. Словаччина якоюсь мірою постраждала, але, повторю, найбільші втрати понесли поляки.

Ось вам перший фактор, який обумовив рішення про заборону українського зерна.

Окрім цього, треба розуміти, що присутня і політична складова. В Польщі є впливова політична сила - Конфедерація свободи та незалежності (її членами є багато фермерів). Подейкують, що ця сила дещо залежна від РФії.

Чому звертаю на це увагу? Тому що українське зерно та інші види продовольства Польща «закрила», а російське – ні. Попри те, що вони нам допомагають зброєю, приймають біженців, дають нам гуманітарну допомогу, вони закрили нам ринок сільськогосподарської продукції. А в росії купують зерно, мед, олію, інші продукти харчування без обмежень. Польсько-українська господарча палата заявила про це вустами президента Яцика Пєхоти. Тобто, Польща не обмежує РФію, а ось Україну заблокувала.

Другий фактор - політична складова, причому дуже суттєва.

Добре, що вже прийняті певні рішення. Польща знімає обмеження на транзит і вводить жорсткий контроль за переміщенням сільськогосподарської продукції з України до інших країн. Але вона має на увазі, що транзит за межі ЄС. Польща не хоче, аби Україна продавала свою продукцію на території ЄС.

Угорці краще вчинили. Вони заборонили продаж на території своєї країни, далі – везіть транзитом, куди хочете: ЄС чи Африка. Так само Румунія, Болгарія, Словаччина, хоча остаточну позицію вони поки що не висловили.

Ще одна цікава річ в цьому аспекті.

Розкажу такий випадок. Три роки тому делегація Європарламенту була в Україні. Я, як член комітету ВР, брав участь у цьому засіданні. Це вже було після 2014 року, коли йшло захоплення території України.

Говорили про різне, але якось розмова перейшла в площину того, реалізацію чого бачимо сьогодні.

Один представників Європарламенту сказав: знаєте, у нас фермерство страшніше, ніж у вас війна.

Ви на законодавчому рівні вирішили віддати 25% бюджету на потреби армії, а у нас 40% бюджету Євросоюзу йде на підтримку фермерів. Вони (фермери) не можуть конкурувати з українськими фермерами, чи фермерами інших країн, які обрали шлях індустріалізації аграрного сектору. США, Канада, Китай масштабно пішов у цьому напрямку. Давно вже Австралія пішла шляхом індустріалізації сільського господарства. (До речі, саме в Австралії найбільші холдинги - 1,5 млн га до 3 млн га земель).

Європейці ще тоді казали, що не знають, що робити. Бо власне майже половину того, що заробляє фермер в Європі, ЄС видає йому як дотації.

Ми запропонували їм: реформуйте сільське господарство, бо 5 гектарів, 2 корови, 5 свиней – фермер. Це смішно. Вони наполягали, що це традиції, це історія.

Я ще тоді жартома запропонував: давайте на законодавчому рівні прийміть рішення і забороніть літаки, поїзди. Всіх пересадіть на вози та коней. Це ж традиції, збережені та значно примножені робочі місця. Будете до Києва з Брюсселя їхати два тижні, побачите всі красоти природи. Європейці образилися.

Однак жарти жартами, але саме цей фактор в майбутньому буде заважати нам стати повноправним членом Євросоюзу.

Резюмуємо. Треба зважати на всі чинники та обставини: від економічних до політичних.

Чому наразі критично важливо утримати логістичні шляхи через Європу.

Якби не війна і відкриті були б морські порти, то ми б не хвилювалися.

А так Україна навіть трохи розгубилася, адже росія знову блокує «зерновий коридор», висуває нові вимоги. Ніхто не може зрозуміти, як будуть працювати порти у 2023/2024 МР.

Не виключено, що росія буде постійно блокувати «зерновий коридор» або взагалі відмовиться підтримувати цю ідею.

Станом на 15 квітня 73% загального експорту з України припадає на аграрний сектор. Трохи добрив, трішки руди, але це мізер порівняно з агропродукцією. Якщо заблокувати наш аграрний експорт, то це колосальний удар по економіці України.

Треба думати, як тиснути на РФію, щоб розблокувати «зерновий коридор». Бо фермери в ЄС вже заявили, що 100 млн EUR дотацій їм вистачить на два-три місяці. Треба можливо пропонувати ЄС виділяти фермерам навіть триста мільйонів, або не виділяти нічого, але зробити усе можливе, щоб допомогти Україні розблокувати чорноморський «зерновий коридор».

Навіть на позицію трейдерів та їх вплив треба зважати. Я переконаний, що більшість з проблем можна вирішити. Треба просто чітко прописати пункти (іншими словами намалювати карту), де будуть враховані інтереси один одного (маю на увазі Україну, ЄС).

Треба докладати максимум зусиль, аби світ не втомився від України, та допоміг обов’язково здолати ворога, щоб усі ми разом були щасливими та заможними.

Довідка

Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія ввели тимчасову заборону на імпорт зерна та інших видів сільськогосподарської продукції з України.

Румунія посилила контроль та перевірки сільськогосподарських товарів, що ввозяться на її територію.

Єврокомісія запропонувала пакет допомоги для фермерів з країн, що межують з Україною, який включає фінансову допомогу та інші заходи. Допомога буде надана за умови, якщо будуть зняті обмеження на ввезення української агропродукції.

Тривають консультації за участю Єврокомісії та представників Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Румунії та України.

ІЦ УАК за матеріалами Агроперспектива