Європейська комісія затвердила пропозицію підвищити тарифи на імпорт зернових, олійних культур і продуктів їх перероблення з росії та Білорусі.
Рішення було затверджено в п'ятницю в Брюсселі й скеровано на схвалення до Ради, де воно має бути підтримано кваліфікованою більшістю, повідомляє прес-служба ЄК.
"Європейська комісія сьогодні пропонує підвищити тарифи на імпорт до ЄС зернових, олійних культур і продуктів їх перероблення ("зернових продуктів") із росії та Білорусі, включно з пшеницею, кукурудзою та соняшниковим шротом. Ці тарифи, хоча і досить високі, щоб на практиці придушити такий імпорт до ЄС, не вплинуть на експорт до третіх країн", - ідеться у прес-релізі.
У ЄК зазначили, що ці заходи спрямовані на досягнення кількох цілей. Зокрема щоб запобігти дестабілізації ринку ЄС за допомогою будь-якого "майбутнього значного перенаправлення російської зернової продукції на ринок ЄС". "Фермерська спільнота ЄС, зокрема, висловила занепокоєння з приводу цього ризику: роль росії як провідного світового експортера зерна в поєднанні з її готовністю використовувати експорт продовольства як геополітичний інструмент показує, що вона висока", - деталізується у прес-релізі.
Ці заходи також спрямовані на боротьбу з російським експортом незаконно привласненого зерна, виробленого на території України, частина якого була незаконно експортована на ринок ЄС, навмисно позначеного як "російське". "Пропоновані сьогодні тарифи гарантують, що цей незаконний метод експорту більше не буде прибутковим", - пояснили в ЄК.
Окрім цього, пропоновані заходи завадять росії використовувати доходи від експорту в ЄС - і російських, і незаконно привласнених українських зернових продуктів - для фінансування своєї агресивної війни проти України. "Оскільки у 2023 році росія експортувала до ЄС такої продукції на суму майже 1,3 мільярда євро, ці мита ЄС позбавлять ще одного важливого джерела прибутку для російської економіки і, як наслідок, російської військової машини", - переконані в ЄК.
Підвищені тарифи також поширюватимуться на Білорусь з огляду на тісні політичні й економічні зв'язки країни з росією. "Ба більше, включивши Білорусь до нових заходів, ЄС не дасть змоги росії використати Білорусь для обходу нових тарифів і спрямування своїх товарів на ринок ЄС", - ідеться в прес-релізі.
У ЄК уточнили, що транзит зернових, олійних культур і продуктів їх перероблення з росії та Білорусі до третіх країн сьогоднішня пропозиція не зачіпає. "Це показує, що Європейський Союз, як і раніше, повністю прихильний справі гарантування продовольчої безпеки в усьому світі, особливо коли йдеться про країни, що розвиваються", - наголошується в повідомленні.
"Наразі обговорюється введення мита. Є кілька варіантів — або 50% від вартості, або стала ставка 95 євро з тонни. Та в обох випадках це має зробити вороже зерно неконкурентним на європейському ринку", — додає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.
"Виникла ціла схема: машини на польських номерах заїжджали у Білорусь, де перевантажували російське й білоруське зерно. Його віддавали за демпінговими цінами, частково й за рахунок краденого українського врожаю з окупованих територій. Але європейських переробників це влаштовувало", — розказує Коваль.
Водночас, 22 березня на "Саміті експортерів 2024" Тарас Качка, заступник міністра економіки України, торговий представник України, заявив, що вже в квітні Європарламент має проголосувати за рішення заборонити імпорт російського зерна до ЄС.
«Це буде найбільший яскравий політичний проект Європарламенту. Це дуже гарний документ. По-перше, він дозволяє нам розширювати цю ініціативу на неаграрні товари, які не підпали під санкції, в першу чергу — металургію. Для нас це важливо для того, щоб реалізувати проект витіснення російської сировини і напівфабрикатів з європейського ринку та замінити їх українськими. По-друге, він дасть можливість чітко проакцентувати бунтуючим фермерам у Європейському союзі, що росія й Білорусь, якщо вони мають доступ на ринок ЄС, створюють більше проблем і незручностей, ніж українські товари›, — сказав Тарас Качка.
ІЦ УАК за матеріалами Інтерфакс-Україна, Бізнес-Телеграф і latifundist.com