Єврокомісія не бачить негативного впливу аграрного експорту з України на ринки ЄС

На засіданні комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі обговорили підтримку експорту аграрної продукції з України.

Як передає кореспондент Укрінформу, депутати також обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.

«Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці. Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС», - сказав доповідач з цієї теми П'єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.

Комісія працює над розвитком «коридорів солідарності» та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, «щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі», - зазначив доповідач

За даними євродепутатів, «коридори солідарності» стали рятівними для української економіки та дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів та імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.

У жовтні із 4,5 млн т зерна й інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн т пройшли через «коридори солідарності», а близько 1,3 мільйона тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор.

Водночас необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів, твердять євродепутати. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, «мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС»

Віце-президент аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з росії, за неймовірно низькими цінами. «З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна», - сказала вона, закликавши комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.

Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.

Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.

На відміну від зерна імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння.

«Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн т, а це означає, що імпорт буде необхідним», - уточнив голова комітету Норберт Лінс.

«Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником», - відзначив член комітету Мартін Хойслінг. Але, за його словами, потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників і допомогу Україні: «Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації».

Нагадаємо, Європейська комісія від середини вересня не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні країни ЄС.

Водночас, щоб контролювати український експорт до ЄС та уникнути сплеску цін на зерно, на вимогу Євросоюзу було запроваджено систему ліцензій. Такі документи можуть гарантувати, що зерно з України, призначене для третьої країни, не залишиться в одній із «прифронтових» держав, а транзитом попрямує до кінцевого пункту.

Як повідомлялось, Україна у 2023/2024 маркетинговому році (почався 1 липня) експортувала вже понад 12 мільйонів тонн зернових і зернобобових.

ІЦ УАК за матеріалами Укрінформу